Вирок № 59102937, 20.07.2016, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/406/16-к

Провадження № 1-кп/676/112/16

ЄРДР № 12015240160000962

ч.3ст.185, ч. 2 ст. 304 КК України

ВИРОК

Іменем України

20 липня 2016 року м.Кам'янець - Подільський

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Драча І.В., при секретарях судового засідання Бєлік О.Б., Явдошко Н.М., з участю прокурорів Кам»янець-Подільської місцевої прокуратури Попадина Я.І., Пронозюка В.І., захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, потерпілої ОСОБА_7, ОСОБА_8 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янець-Подільському кримінальне провадження щодо:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого вироком цього ж суду 20 липня 2015 року за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік;

обвинуваченого за ч.3ст.185 КК України ,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки та зареєстрованої у АДРЕСА_3, тимчасово проживаючої у АДРЕСА_4 українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, одруженої, не працюючої, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судимої: 1) вироком Кам»янець-Подільського міськрайонного суду від 11 квітня 2013 року за ч.1ст.185 КК України до 80-ти годин громадських робіт (відпрацювала 23 липня 2013 року); 2) вироком Кам»янець-Подільського міськрайонного суду від 16 вересня 2014 року, який в частині засудження і призначення покарання скасований вироком апеляційного суду Хмельницької області від 4 лютого 2015 року , яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2, ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1ст.69, ч.1ст.70 КК України до одного року позбавлення волі, звільнену з місць позбавлення волі 5 січня 2016 року по відбуттю покарання,

обвинувачену за ч.3ст.185, ч.2ст.304 КК України , -

встановив:

11 вересня 2014 року о 00 год. 10 хв. у АДРЕСА_5 ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та особою справа щодо якої виділена в окреме провадження, зняли скло і через вікно проникли у житло потерпілої ОСОБА_7, звідки, повторно, умисно, та таємно, з корисливою метою викрали: рюкзак вартістю 310 грн. у якому знаходились кошти у сумі 10 000 грн.; гаманець вартістю 150 грн., у якому знаходились кошти у сумі 360 грн.; лоток яєць в кількості 30 шт. яєць вартістю 66 грн., а всього при вказаних обставинах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та особа, справа щодо якої виділена в окреме провадження викрали майно та кошти ОСОБА_7 на загальну суму 10 886 грн.

12 вересня 2014 року, о 0 год. 10 хв. у АДРЕСА_6 ОСОБА_5 з ОСОБА_6 та особою справа щодо якої виділена в окреме провадження, за попередньою змовою між собою, з проникненням в житло, повторно, вчинили крадіжку майна у потерпілої ОСОБА_8 При цьому, за вказаних обставин, вони у трьох пройшли у двір домоволодіння потерпілої, ОСОБА_5, якому була надана роль пособника, залишився стояти на сторожі біля будинку під вікном і в разі виникнення небезпеки мав попередити співучасників, таким чином спрявши вчиненню злочину іншими співучасниками, а ОСОБА_6 та особа, справа якої виділена в окреме провадження, через вікно проникли в середину житла, звідки, умисно, таємно, повторно, за попередньою змовою, з корисливою метою викрали: годинник марки «POLJOT 17 jewels» із упаковкою вартістю 100 грн. та грошові кошти в сумі 220 грн., а всього майна та коштів на загальну суму 320 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав, пояснив, що у вересні 2014 року гостював у ОСОБА_10, який запропонував йому вчиняти крадіжки у одиноких пристарілих пенсіонерів. ОСОБА_10 знав жителів с.Смотрич, оскільки там проживала його мати. В ніч на 11 вересня 2014 року, ОСОБА_10 запропонував йому та своїй матері ОСОБА_6 вчинити крадіжку у пристарілої ОСОБА_7 Ініціатором крадіжки був ОСОБА_10, він провів всіх до житла пристарілої ОСОБА_7 Вони втрьох через паркан проникли на господарство потерпілої, ОСОБА_10 зняв скло з вікна і вони всі проникли в житло ОСОБА_7, де відшукали портфель у якому знаходились кошти у сумі біля 10 тис. грн., гаманець у якому знаходились кошти у сумі біля 200-300 грн. Чи викрадали лоток яєць (30шт.) ОСОБА_5 не пригадав. Після крадіжки ОСОБА_10 розділив гроші на трьох. Наступної ночі, 12 вересня 2014 року, ОСОБА_10 знову запропонував всім трьом вчинити крадіжку у пристарілої ОСОБА_8 ОСОБА_10 знав, де проживає пристаріла і провів всіх туди. Втрьох вони проникли у двір потерпілої, ОСОБА_10 зняв скло і з ОСОБА_6 через вікно проникли у житло до ОСОБА_8 Він залишився у дворі і чекав під вікном, мав попередити їх у випадку небезпеки. У житло він не проникав. Через вікно ОСОБА_10 передав йому годинник «Пілот», а 200 грн. старого зразка і купюру 20 грн. ОСОБА_10 залишив собі. Шкіряного гаманця вони не викрадали. Годинник «Пілот» він повернув слідчому. Обвинувачений стверджував, що ініціатором злочинів був ОСОБА_10, він знав, де проживають пенсіонери у яких можна вчинити крадіжку.

Обвинувачена ОСОБА_6 вину визнала частково за ч.3ст.185 КК України та повністю заперечила за ч.2ст.304 КК України. Пояснила, що у вересні 2014 року уночі, її син ОСОБА_11 знав, де живе ОСОБА_7 та запропонував вчинити крадіжку. Утрьох, вона, ОСОБА_5 та син ОСОБА_11 прийшли вночі до потерпілої, ОСОБА_10 зняв скло з вікна і всі втрьох проникли у житло. Далі, вони стали все обшукувати і вона знайшла рюкзак у якому знаходились кошти у сумі біля 10 000 грн., гаманець з грішми у сумі понад 200 грн. та лоток яєць. Викрадені кошти вони розділили між собою. Наступної ночі, вона на пропозицію сина ОСОБА_11 та ОСОБА_5 пішли вчиняти крадіжку у пенсіонерки ОСОБА_8, яку добре знав її син, неодноразово допомагав потерпілій. Уночі, вони втрьох підійшли до житла потерпілої, син зняв скло з вікна і вона з ОСОБА_10 проникли до житла. ОСОБА_5 до жила не проникав, а стояв на вулиці спостерігав і мав попередити їх про небезпеку. У одній з кімнат ОСОБА_10 викрав годинник і гроші. Шкіряного гаманця не викрадали.

ОСОБА_6 заперечила вчинення злочину, передбаченого ст.304 КК України, наполягала, що ініціатором крадіжок був її син, який є фізично сильніший від неї, впливу на нього вона не мала, він фактично змусив її вчиняти крадіжки з ним.

Потерпіла ОСОБА_7 у суді підтвердила обставини справи, вона повідомила, що уніч на 11 вересня 2014 року з її житла було викрадено лоток яєць 50шт., гаманець з 360 грн. та гроші в сумі 10 тис. грн.., які вона зберігала на проведення газу та ремонту житла.

Потерпіла ОСОБА_8 у суді підтвердила, що у ніч на 12 вересня 2014 року, через вікно до неї проникли злочинці і таємо викрали з житла кошти в сумі 220 грн. та годинник «Пілот», який їй повернули слідчі органи. Шкіряного гаманця у неї не викрадали.

Свідок ОСОБА_12 підтвердив у суді, що у вересні 2014 року обікрали його пристарілу матір , викрали гроші і годинник, годинник повернули. Про крадіжку гаманця свідок не повідомляв.

Свідок ОСОБА_13 підтвердила у суді, що з іншою сусідкою була запрошена як понята для участі у відтворенні з обвинуваченою ОСОБА_6, яка в її присутності показала, де у потерпілої ОСОБА_8 викрали годинник. При цьому, ОСОБА_6 на слідчій дії сама без підказок ініціативно показувала, як зняли шибку і проникли у житло потерпілої, розповіла, що був її син. На слідчій дії була присутня і інша сусідка.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив, що був понятим під час відтворення обставин вчинення злочину з ОСОБА_5, який самостійно показував, як викрав гроші, годинник. По завершенню слідчої дії учасники підписали протокол.

Свідчення свідка ОСОБА_14 про те, що йому нічого не відомо, є неналежними доказами, оскільки ними не спростовуються і не доводяться обставини, які підлягають доказуванню.

Свідок ОСОБА_15 спростував версію потерпілої ОСОБА_7 про причетність до крадіжки у її житлі, а інші обставини справи йому не відомі.

Протоколом огляду місця події від 18 вересня 2014 року зафіксовано місце вчинення крадіжки у потерпілої ОСОБА_7, доведено, що місцем вчинення злочину є житло потерпілої у АДРЕСА_7 ( т.2 а.с.15-16).

Протоколом огляду місця події від 26 вересня 2014 року встановлено, що місцем вчинення злочину є житло потерпілої ОСОБА_8 у АДРЕСА_8 (т.1 а.с.62-65, т.2а.с.54-57). Дані оглядів місця події дозволяють робити висновок, що викрадені речі знаходились у житлі потерпілих, а проникнення до житла є кваліфікуючою ознакою крадіжки.

Протоколом від 26 вересня 2014 року зафіксовано, як обвинувачений ОСОБА_5 під час слідчого експерименту вірно показав на житло потерпілої з якого вчинили крадіжку, спосіб проникнення у житло, розповів учасникам про викрадені кошти і речі у пристарілої ОСОБА_7 в АДРЕСА_9. (т.1а.с.21-23).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 5 грудня 2014 року зафіксовано обставини вчинення крадіжки з обвинуваченою ОСОБА_6, яка у присутності слідчого і понятих, розказала та показала як вона за попередньою змовою з сином ОСОБА_10 та ОСОБА_5, через вікно проникли у житло ОСОБА_8 в АДРЕСА_10 з метою викрадення майна з будинку. У житлі потерпілої обвинувачена ОСОБА_6 показувала, як вона обшукувала шафи у кімнатах потерпілої, нічого не знайшовши вона покинула житло потерпілої, а на вулиці довідалась, що ОСОБА_10 знайшов 200 грн. і годинник «Пілот» (т.1а.с.43-48).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 10 грудня 2014 року, зафіксовано, як обвинувачений ОСОБА_5 показував спосіб проникнення з ОСОБА_6 на територію домоволодіння ОСОБА_8 в АДРЕСА_8 з метою викрадення майна з будинку ( т.1а.с.50-53).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 18 грудня 2014 року зафіксовано як ОСОБА_6 показала слідчим органам як вона з сином та ОСОБА_5 проникли через вікно до житла ОСОБА_7 і викрали гроші з рюкзаком і лоток яєць (т.2а.с. 38-43).

Довідкою ДП «РітейлЦентр» оптово-роздрібного центру магазину «Фуршет» доведено, що вартість чоловічого годинника «Пілот» становила 100 грн., вартість гаманця становила 150грн., вартість лотка яєць (30шт.) становила 66 грн., вартість рюкзака - 310грн. (т.1а.с.67, т.2а.с.20-22). Вартість викраденого сторонами не оспорюється, а тому ці дані суд бере до уваги.

ОСОБА_5 добровільно видав працівникам міліції годинник марки «Пілот», який викрали з ОСОБА_6 у ОСОБА_8 (т.1а.с.68, т.2а.с.60).

У суді потерпіла ОСОБА_8 надала для огляду викрадений у неї годинник, оглядом цього речового доказу встановлено, що предметом крадіжки був годинник без ремінця поверхня якого з металу жовтого кольору марки «POLJOT 17 jewels» (т.2 а.с. 69).

Дані протоколів огляду місця події, слідчих експериментів та показання обвинувачених підтверджують факт проникнення у житло потерпілих, тому суд кваліфікує дії обвинувачених за ознакою - крадіжка поєднана з проникненням в житло. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засуджені за попередніми вироками за крадіжки вчинені до злочинів за які вони засуджуються цим вироком, тому у їх діях наявна кваліфікуюча ознака - крадіжка, вчинена повторно. Оскільки ОСОБА_6, ОСОБА_5 злочин вчиняли за попередньою змовою, їх дії підлягають кваліфікації за ознакою - крадіжка вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Оцінивши належні, допустимі та достовірні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом, суд вважає, що дії ОСОБА_6 містять склад кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а дії ОСОБА_5 склади кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.185 КК України та ч.5 ст.27, ч.3ст.185 КК України.

Розглядаючи справу в межах пред'явленого обвинувачення, суд кваліфікує дії ОСОБА_6, як умисні дії. які виразились у таємному викрадені чужого майна - крадіжка, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Дії ОСОБА_5 за епізодом крадіжки у потерпілої ОСОБА_7 суд кваліфікує, як умисні дії, які виразились у таємному викрадені чужого майна - крадіжка, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.185 КК України. Дії ОСОБА_5 за епізодом крадіжки у потерпілої ОСОБА_8 суд кваліфікує, як пособництво - сприяння іншим співучасникам у вчиненні крадіжки - таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст.27, ч.3ст.185 КК України.

16 травня 2016 року прокурором у суді змінено обвинувачення і інкриміновано ОСОБА_6 і ОСОБА_5, те, що вони 12 вересня 2014 року викрали у потерпілої ОСОБА_8, окрім зазначеного вище, ще й шкіряний гаманець вартістю 200 грн. (т.4а.с.172-177). Прокурор не звернув уваги, що на слідчому експерименті і в суді обвинувачені послідовно заперечували викрадення шкіряного гаманця вартістю 200грн., потерпіла у суді також заперечила, а доказів про вартість гаманця, а ні слідчий, а ні прокурор суду не надали. Тому з обвинувачення слід виключити інкриміноване ОСОБА_6 та ОСОБА_5 викрадення гаманця вартістю 200 грн. та відповідно зменшити суму викраденого.

Органами досудового розслідування та прокурором у суді (16 травня 2016 року) дії ОСОБА_6 були також кваліфіковані за ч.2 ст.304 КК України. Зокрема прокурор обвинувачував ОСОБА_6 у тому, що вона 10 вересня 2014 року, о 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_11 переконала неповнолітнього сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6, вчинити крадіжку на що неповнолітній ОСОБА_10, погодився і 11 вересня 2014 року о 0 год. 10 хв. вона, за попередньою змовою разом непоповнолітнім сином ОСОБА_10 та ОСОБА_5, умисно повторно, у АДРЕСА_12 проникли у житло потерпілої ОСОБА_7 звідки викрали майна і коштів потерпілої на загальну суму 10 886 грн. Описані дії прокурор інкримінував ОСОБА_6 і кваліфікував, як умисне втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.304 КК України, кваліфікуючою ознакою, якого є вчинення злочину матір'ю.

Проте, будь-яких доказів на підтвердження втягнення неповнолітньогоу злочинну діяльність прокурор у суді не надав, а допитана обвинувачена ОСОБА_6 заперечила вину у цьому злочині та стверджувала, що ініціатором злочину був її син, який фактично спланував крадіжку у ОСОБА_7 При цьому, як стверджувала обвинувачена, незважаючи на неповноліття, її син ОСОБА_10 був фізично сильнішим від неї, неодноразао бив її, був неслухняним і сам влаштовував своє життя. Ці свідчення підтвердив і обвинувачений ОСОБА_5 Затриманий у іншому кримінальному провадженні ОСОБА_10 у суді відмовився давати свідчення на підставі ст. 63 Конституції України. Свідчень обвинувачених прокурор не спростував і жодних доказів на підтвердження обставин інкримінованого злочину передбаченого ч.2ст.304 КК України не надав.

Прокурор не врахував, що за змістом закону під втягненням неповнолітнього у злочинну чи іншу антигромадську діяльність треба розуміти певні дії дорослої особи, вчинені з будь-яких мотивів і пов'язані з безпосереднім впливом на неповнолітнього з метою викликати у нього рішучість взяти участь в одному чи декількох злочинах або займатись іншою антигромадською діяльністю. Втягнення завжди передбачає наявність причинного зв'язку між діями дорослої особи і виникненням у неповнолітнього бажання вчинити протиправні дії. Зазначений наслідок може досягатися за допомогою всіх видів фізичного насильства (заподіяння тілесних ушкоджень, мордування, катування тощо) і психічного впливу (погроза застосувати насильство, завдати матеріальних збитків, зганьбити в очах однолітків та товаришів, позбавити повсякденного спілкування, переконання, залякування, обман, шантаж, підкуп, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких почуттів; давання порад про місце й способи вчинення злочину або приховання його слідів; обіцянка приховати сліди злочину, забезпечити грошима, подарунками, розвагами тощо). Викладеного прокурор у суді не довів. У зв'язку з цим ОСОБА_6 слід визнати невинуватою та виправдати її за ч.2ст.304 КК України, на підставі п.3ч.1ст.373 КПК України у зв'язку з не доведенням, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення.

Доводи потерпілої ОСОБА_7 проте те, що у неї було викрадено 50 яєць (а не 30 шт.), а також те, що обвинуваченні викрали у неї подовжувач (переноску) на 6 м. і, що до крадіжки причетний ОСОБА_15, суд не бере до уваги, оскільки розглядає справу у межа пред'явленого обвинувачення, згідно вимог ст. 337 КПК України. До того ж, доказів крадіжки цих речей суд не здобув, потерпіла і прокурор у суді їх не представили, а обвинувачені заперечили крадіжку такої кількості яєць і подовжувача, одночасно вони спростували доводи потерпілої про участь у крадіжці свідка ОСОБА_15

Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що купюра 200 грн., викрадена у ОСОБА_8 була старого зразка і була обмежена в обігу спростовані інформацією банківської установи, з якої слідує, що така купюра була і є платіжною (т.4а.с.159).

Особу обвинувачених встановлено за офіційними документами, копії яких долучені до матеріалів справи .

При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винуватих, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно довідок медичних установ ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебувають (т.2а.с.98-99, т.1а.с.75-77, 83).

ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем останнього навчання (т.1а.с.81). За місцем проживання інформацією про обвинувачену ОСОБА_6 житлово-комунальна організація не володіє (т.2 а.с.100)

Обвинувачені вчинили тяжкі злочини, яким посягнули на чужу власність і недоторканість житла.

ОСОБА_6 та ОСОБА_16 раніше судимі за аналогічні злочини. Вони ніде офіційно не працюють.

ОСОБА_5 засуджений вироком цього ж суду від 20 липня 2015 року за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік. Інкриміновані йому злочини ОСОБА_5 вчинив до постановлення вироку від 20 липня 2015 року. Отже, згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», цей вирок і вирок від 20 липня 2015 року слід виконувати самостійно.

ОСОБА_6 двічі засуджувалась за крадіжки. Інкриміновані їй злочини вчинила в період судового розгляду попереднього кримінального провадження щодо неї у суді першої інстанції (вирок від 16 вересня 2014 року) і до засудження її вироком апеляційного суду Хмельницької області від 4 лютого 2015 року. Таким чином, ОСОБА_6 вчиняла злочини в перервах між судовими засіданнями у суді першої інстанції, що свідчить про її суспільну небезпеку і відсутність бажання виправлятись.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є вчинення злочину щодо осіб похилого віку, адже обвинувачені у суді пояснили, що наперед знали, що йшли вчиняти крадіжки у безпорадних пенсіонерок.

Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 є активне сприяння у розкритті злочину, часткове відшкодування збитків потерпілій ОСОБА_8, якій повернуто викрадений годинник. Як пом'якшуючу покарання обставину для ОСОБА_5 суд визнає його молодий вік, оскільки напередодні крадіжок, йому тільки виповнилось 18 років, він виховувався без батьків в інтернаті і є сиротою, позитивно характеризувався за місцем навчання.

Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 є активне сприяння у розкритті злочину, наявність на момент вчинення злочинів на утриманні неповнолітньої дитини.

При визначенні покарання, суд також враховує конкретні обставини справи, думку потерпілих які не наполягали на суворому покаранні, вартість викраденого, суму збитків спричинену, роль кожного з них у вчинених крадіжках. Також суд враховує приписи ч.2ст.50 КК України, в яких зазначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При викладених обставинах, на думку суду, обвинуваченим слід призначити покарання лише у виді реального позбавлення волі. Проте, за викладених пом'якшуючих обставин, з врахуванням молодого віку ОСОБА_5, його активного сприяння у розкритті злочину, відшкодуванню частково збитків потерпілій ОСОБА_8, позитивних характеристик, а також з врахуванням того, що ОСОБА_6 є жінкою, на момент вчинення злочинів на утриманні мала неповнолітню дитину, активно сприяла розкриттю злочинів, суд вважає за можливе застосувати при призначенні покарання вимоги ч.1ст.69 КК України і призначити обом засудженим покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті за якою засуджуються.

Водночас, суд не вбачає підстав для застосування вимог ст.75 КК України, адже кожен з засуджених вчинив декілька епізодів тяжких злочинів, вони вчиняли злочини щодо пристарілих осіб.

ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, у нього слабкі соціальні зв'язки, за місцем реєстрації не проживає, оголошувався судом в розшук оскільки порушував умови домашнього арешту. Тому, з метою забезпечення виконання вироку і до набрання ним законної сили ОСОБА_5 слід залишити в силі обраний запобіжний захід. При цьому, строк покарання слід обчислювати з дня ухвалення вироку, зарахувавши йому у строк відбуття покарання термін тримання під вартою з 15 березня по 19 липня 2016 року включно, з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, згідно з вимогами ч.5 ст.72 КК України (т.4а.с.220-221).

ОСОБА_6 офіційно не працевлаштована, у неї слабкі соціальні зв'язки, за місцем реєстрації не проживає, її син затриманий і ув'язнений, а тому, з метою забезпечення виконання вироку, ОСОБА_6 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, затримавши її у залі суду. При цьому, строк покарання слід обчислювати з дня затримання, у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, слід зарахувати покарання повністю відбуте за попереднім вироком апеляційного суду Хмельницької області від 4 лютого 2015 року у виді одного року позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_7 заявила цивільний позов до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення з них по 3629грн. матеріальної шкоди з кожного та 5000 грн. моральної шкоди з ОСОБА_6 та 1000 грн. моральної шкоди з ОСОБА_5 (т.4 а.с.101,109). Відповідачі позов в частині матеріальних вимог визнали повністю. При вирішенні позову суд виходить з того, що обвинувачені вчинили злочин, яким посягнули на чуже майно і спричинили майнову шкоду потерпілій ОСОБА_7 В силу доведеності вини обвинувачених , визнання ними матеріальних вимог суд вважає, що позови потерпілої до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині відшкодування майнової шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі, тому з кожного з них слід стягнути матеріальну шкоду спричинену злочином, згідно позовних вимог потерпілої.

Крадіжка майна і коштів , що вчинена обвинуваченими, безумовно потягла за собою моральні страждання потерпілої, втрату нормальних життєвих зв'язків і вимагало зусиль для відновлення попереднього психологічного становища. Моральна шкода у сумі 1000 грн., яку просить позивач стягнути з ОСОБА_5 відповідає принципам розумності та справедливості. Проте, заявлена потерпілою вимога до ОСОБА_6 моральна шкода розміром 5000 грн., є несправедливою і не відповідає принципу розумності, оскільки становить майже половину матеріальних збитків. За цих обставин, суму моральних відшкодувань, яку слід стягнути з ОСОБА_6 слід зменшити до розумних розмірів, тобто до 1000 грн.

Майно обвинувачених не арештовувалось. Документів про судові витрати учасники суду не надавали. Речові докази - годинник, слід залишити потерпілій ОСОБА_8, диски з відео записами слідчих дій слід зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -

ухвалив :

Визнати ОСОБА_6 невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.2ст.304 КК України та виправдати її за ч.2ст.304 КК України, на підставі п.3ч.1ст.373 КПК України у зв'язку з не доведенням що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення.

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст.185 КК України та призначити їй покарання за ч.3ст.185 КК України, з застосуванням ч.1ст.69 КК України, у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком апеляційного суду Хмельницької області від 4 лютого 2015 року, більш суворим покаранням призначеним цим вироком, остаточно до відбуття ОСОБА_6 призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.

У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати покарання повністю відбуте за попереднім вироком апеляційного суду Хмельницької області від 4 лютого 2015 року у виді одного року позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді взяття під варту, затримавши її в залі судових засідань негайно.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3ст.185 КК України та ч.5 ст.27, ч.3ст.185 КК України. Призначити ОСОБА_5 покарання: за ч.3ст.185 КК України з застосуванням ч.1ст.69 КК України у виді одного року позбавлення волі; за ч.5ст.27, ч.3ст.185 КК України з застосуванням ч.1ст.69 КК України у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ч.1ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити до відбуття ОСОБА_5 покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_16 рахувати з 20 липня 2016 року, зарахувавши йому у термін відбуття покарання строк його тримання під вартою з 15 березня 2016 року по 19 липня 2016 року включно, з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі , згідно з вимогами ч.5ст.72 КК України.

До набрання вироку законної сили обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін.

Виконувати самостійно вирок Кам»янець-Подільського міськрайонного суду від 20 липня 2015 року про засудження ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 3629грн. (три тисячі шістсот двадцять дев'ять гривень) матеріальної шкоди .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 1000 грн. (одну тисячу гривень) моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 3629грн. (три тисячі шістсот двадцять дев'ять гривень) матеріальної шкоди .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 1000 грн. (одну тисячу гривень) моральної шкоди.

Речові докази - годинник «Пілот» , залишити потерпілій ОСОБА_8

Диски з відео записами слідчих дій - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок можна оскаржити через суд, який його ухвалив, до апеляційного суду Хмельницької області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а особою, яка утримується під вартою, з дня отримання копії вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченим. Інші учасники кримінального провадження вправі отримати у суді копію вироку.

Суддя Кам»янець-Подільського

міськрайонного суду І.В.Драч