Рішення № 591027, 14.03.2007, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-453/2006

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2007 року Індустріальний

районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Мороз В.П.

при секретарі - Губаренко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Доіреа» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування вимог, викладених в позовній заяві, позивач в

судовому засіданні посилався на те, що відповідач згідно з договором позики

від 14.01.2005 року отримала від позивача грошові кошти в розмірі 5 000

гривень, які зобов'язалась повернути в термін і на умовах передбачених

договором, тобто на протязі чотирьох років.

 Окрім того, умови договору передбачали, що у разі звільнення

відповідачки з роботи, вона зобов'язана повернути заборгованість за договором

позики на потязі одного місяця.

З боку позивача зобов'язання за договором позики виконано в повному

обсязі, що підтверджується платіжним дорученням НОМЕР_1.

В той самий час відповідачка прострочила виконання зобов'язань за

договором позики, на теперішній час розмір заборгованості складає 1063,08

грн., які позивач просив стягнути в судовому порядку.

В ході судового розгляду позивачем було уточнено позовні вимоги в

частині розміру суми заборгованості. Просили суд стягнути на їх користь з

відповідачки суму боргу за договором позики в розмірі 265,08 грн. та судові

витрати сплачені при поданні позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги,

просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній

заяві.

Відповідач в судові засідання з'явилась, позовні вимоги не визнала,

суду пояснила, що на день звільнення сума заборгованості за договором позики

складала 2102 грн., після того вона сплатила 798 грн. 30 січня 2007 року, тому

вимоги позивача вважає передчасними і необґрунтованими. Додатково суду

повідомила, що на підставі свідоцтва про шлюб (актовий запис НОМЕР_2

01.12.2006 року) після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача вивчивши матеріали справи,

вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом в судовому засіданні встановлено, що відповідач згідно з

договором позики від 14.01.2005 року отримав від позивача грошові кошти в

розмірі 5 000гривень, які зобов'язалась повернути в термін і на умовах

передбачених договором, тобто на протязі чотирьох років.

Окрім того, умови договору передбачали, що у разі звільнення

відповідачки з роботи, вона зобов'язана повернути заборгованість за договором

позики на потязі одного місяця.

З боку позивача зобов'язання за договором позики виконано в повному

обсязі, що підтверджується платіжним дорученням НОМЕР_1.

На теперішній час заборгованість відповідачки складає 265, 08 грн., що

підтверджується розрахунком суми боргу наданим позивачем.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України (в редакції 2003р.) договір позики

укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів

перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів

громадян, а у випадках коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від

суми.

Згідно зі ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір

позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані

ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено

договором. Проте, якщо договір позики має бути укладений в письмовій формі,

рішення суду не може ґрунтуватися на усних поясненнях та показаннях свідків для

підтвердження того, що гроші або речі не були одержані позичальником від

позикодавця, або були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Також

враховується диспозиція ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та

допустимість доказів

Відповідачкою не надано доказів повернення грошових коштів позивачу.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний

повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі,

визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та

такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку,

що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача

підлягає стягненню сума судових витрат у вигляді держмита в розмірі 51 грн. та

витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 30 грн.,

сплачених позивачем при поданні позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 553, 641, 642,

993, 1047, 1051 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 31, 57, 60, 88, 169, 208-209,

212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Закритого акціонерного товариства « Доіреа» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1), яка мешкає за

адресою: 49108, м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1 на користь

Закритого акціонерного товариства «Доіреа» (місцезнаходження 49083, м.

Дніпропетровськ, вул.Прапорна, 21, р/р 26003009530100 в ВАТ «Райффайзен Банк

Аваль», МФО 305653, код ЄДРПОУ 03598943, ІПН 035989404612 суму боргу у розмірі

265, 08 грн., а також судові витрати у вигляді держмита в розмірі 51 грн. та

витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської

області через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня

проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього

протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне

оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня

проголошення рішення.

Суддя

В.П. Мороз