Ухвала суду № 59102460, 12.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/84/16 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З.Л.

Провадження № 22-ц/783/4283/16 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Штефаніци Ю.Г., Крайник Н.П.,

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 28 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Енергобанк», треті особи: ОСОБА_4, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Брайко Станіслав Анатолійович, про визнання права вкладника, визнання права на відшкодування заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 28.04.2016 року провадження у даній справі зупинено до прийняття рішення Конституційним Судом України стосовно подання щодо конституційності Закону України від 23.02.2012 року №4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_3 в особі свого представника - ОСОБА_2,просить її скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», кожен має право на розгляд його справи впродовж розумного строку. Вважає, що таке затягування розгляду справи за позовом вкладника є вигідним для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Енергобанк» та/або його Уповноваженим особам, оскільки після внесення запису про ліквідацію банку, як юридичної особи, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб позивач буде позбавлений можливості отримати відшкодування від Фонду. Крім того, зазначає, що для зупинення провадження у даній справі за клопотанням сторони відповідача не було встановлених процесуальним законом підстав.

В судове засідання всі інші, окрім представника позивача, особи, які беруть участь у даній справі, не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України у їхній відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (п.33), така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Зупиняючи провадження у даній справі, суд дійшов висновку про те, що її розгляд неможливий без вирішення Конституційним Судом України справи за поданням Верховного Суду України щодо конституційності Закону України від 23.02.2012 року №4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки як на підставу своїх вимог позивач посилався на положення цього Закону.

Однак, з таким висновком районного суду погодитись не можна, оскільки в силу вимог ст.5 ЦК України, суд при вирішенні справи застосовує норми матеріального закону, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин. Крім того, позивач свої вимоги заявляє не доФонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Енергобанк», а до публічного акціонерного товариства «Енергобанк», який є відповідачем у даній справі, і як на правову підставу своїх вимог посилається не лише на норми вказаного вище Закону, а й на норми Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів, тому районним судом належним чином не обґрунтовано свій висновок про неможливість розгляду даної справи без вирішення справи, яка знаходиться на розгляді Конституційного Суду України, як того вимагає норма п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного питання порушив норми процесуального закону, дійшов своїх висновків без належного обґрунтування підстав для зупинення провадження, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.4, 311 ч.1 п.4, 313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 28 квітня 2016 року скасувати і справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Штефаніца Ю.Г.

Крайник Н.П.