Справа № 307/104/16-ц
Провадження № 2/307/382/16
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2016 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Мельник В.І при секретарі Комяті Н.А з участю адвоката ОСОБА_1В позивача ОСОБА_2Ф відповідачки ОСОБА_3М представника ОСОБА_4 сільської ради ОСОБА_5І розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою:
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 сільської ради про скасування рішень сесії ОСОБА_4 сільської ради та скасування держаної реєстрації земельної ділянки.
В С Т А Н О В И В:
Позивач предявив позов в суд до відповідачів про скасування рішень сесії ОСОБА_4 сільської ради та скасування держаної реєстрації земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивує тим, що 4 серпня 2013 року померла його мати ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилась спадщина за законом до спадкового майна входить житловий будинок № 184 по вул. Борканюка в с. Новоселиця.
Рішенням Тячівського районного суду від 14 вересня 2015 року за ним визнано право власності на спадковий будинок № 184 по вул. Борканюка в с. Новоселиця. На підставі рішення суду будинок № 184 по вул. Борканюка було зареєстровано в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
До будинку № 184 була підїзна дорога з вул. Борканюка про що було складено акт про встановлення пішохідної дороги до будинку № 184 з вул. Борканюка. Однак сесія ОСОБА_4 сільської ради своїм рішенням відмовила у затвердженні акту тому що ОСОБА_3 відмовила йому у праві користування підїзною дорогою так як вона оформила право власності на земельну ділянку включно з підїзною дорогою до будинку № 184. Рішенням № 779 від 20 листопада 2013 року сесії ОСОБА_4 сільської ради Про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність та будівництва житлового будинку ОСОБА_3М надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність площею 0,0766 по вул. Борканюка № 182 в с. Новоселиця. Рішенням № 838 від 17 березня 2014 року сесія ОСОБА_4 сільської ради затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надала ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 0,0766 га по вул. Борканюка № 182 в с. Новоселиця для будівництва та обслуговування житлового будинку. Вказані рішення були прийняті з грубим порушенням земельного законодавства.
На підставі прийнятих рішень ОСОБА_3М оформила право власності на земельну ділянку чим перекрила йому доступ до його земельної ділянки на якій знаходиться будинок його матері.
ОСОБА_2Ф в судовому засіданні пояснив він народився і виріс в будинку № 184 по вул. Борканюка в с. Новоселиця. Після того як одружився він побудував будинок по вул. Матросова у будинку № 182 залишились проживати його мати яка померла у 2013 році. Інколи йому хочеться піти в будинок де він народився і виріс, ОСОБА_3М оформила право власності на земельну ділянку перегородила йому дорогу до спадкового будинку побудувавши будинок.. Склалась така ситуація що він не може підійти до свого будинку в якому народився.
Просить суд скасувати рішення сесії ОСОБА_4 сільської ради № 838 від 17 січня 2014 року та рішення № 779 від 20 листопада 2013 року та свідоцтво про право власності на земельну ділянку видане ОСОБА_3
Відповідачка ОСОБА_3М позовні вимоги не визнала та пояснила в судовому засіданні Рішенням № 779 від 20 листопада 2013 року їй надано дозвіл на збір матеріалів щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку № 182 площею 0,0766 га по вул. Борканюка в с. Новоселиця. В будинку № 184 по вул. Борканюка проживала ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 яка померла у 2013 році. Жодних правовстановлюючих документів на будинок та на земельну ділянку вона не мала. З вул. Борканюка до свого будинку вона йшла по їх земельній ділянці і ніхто ніколи не ставив питання доступу до будинку. Розмір земельної ділянки якою користувалась ОСОБА_7В становив 0,002 га. Біля їх будинку є пішохідна доріжка якою користуються мешканці с. Новоселиця. Після того як померла ОСОБА_7 позивач по справі ОСОБА_2Ф почав вимагати щоб вона з своєї ділянки надала йому дорогу до вул. Борканюка до будинку який він успадкував. Хоча йому ніколи ніхто не перешкоджав користуватись пішохідною дорогою якою все життя користувалась його мати та користуються на даний час інші мешканці с. Новоселиця. Він постійно приводить різні комісії, пропонує купити у нього земельну ділянку розміром 0,002 га за 2 тисячі доларів США, хоча знає що за одну тисячу доларів США в нього ніхто не купить одну сотку землі.
Вважає позов безпідставним і просить суд в позові відмовити.
Представник ОСОБА_4 сільської ради позовні вимоги не визнав та пояснив в суді . В будинку № 184 по вул. Борканюка до 2013 року жила ОСОБА_7 . Будинок був побудований у 1949 році з дерева у тому будинку народився і позивач по справі після він побудував будинок та з сімєю проживав окремо. Так як будинок побудовано у 1949 року до будинку не має підїзної дороги з вул. Борканюка. До будинку є тільки пішохідна дорога якою все життя користувалась ОСОБА_7 будинок розташований на двох сотках землі, всі жили дружно не було жодних спорів поки не померла ОСОБА_7 Після її смерті позивач звернувся з позовом в суд про визнання права власності на житловий будинок та рішенням суду від 2015 року визнано право власності на спадковий будинок за ОСОБА_2 . Після рішення суду він зібрав земельну комісію яка склала акт про встановлення пішохідної дороги до будинку № 184 по вул. Борканюка. З вказаним актом він звернувся на сесію сільської ради яка відмовила у затверджені вказаного акту так як пішохідна дорога повинна проходити через земельну ділянку яка належить ОСОБА_3М на підставі свідоцтва про право власності від 15 березня 2014 року. Враховуючи те що ОСОБА_2Ф право власності на будинок оформив тільки у 2015 році до будинку є пішохідна доріжка якою користувалась все життя покійна ОСОБА_7В . Земельна ділянка через яку ОСОБА_2Ф намагається зробити дорогу належить на праві власності ОСОБА_3М тому просить суд в позові відмовити.
Свідок ОСОБА_8 пояснив в суді пішохідної дороги до будинку 184 по вул.. Борканюка де проживала ОСОБА_7В не було вона користувалась дорогою з дозволу ОСОБА_9І який використовував земельну ділянку.
Заслухавши сторін дослідивши матеріали справи суд вважає що в позові слід відмовити.
Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Обовязок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крім того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 6 ЗК України, громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.
Частиною 1 ст. 9 ЗК України встановлено, що до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: 1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; 2) реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі.
Згідно ч. 1 ст. 17 ЗК України передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішенням № 779 від 20 листопада 2013 року 19 сесії 6 скликання ОСОБА_4 сільської ради ОСОБА_3 мешканці с. Новоселиця вул. Кубинця № 29 надано дозвіл на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки площею 0,0766 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Відповідно до рішенням № 838 від 17 березня 2014 року 23 сесії 6 скликання ОСОБА_4 сільської ради ОСОБА_3 затверджено проект із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність площею 0,0766 га по вул. Борканюка № 182 для будівництва та обслуговування житлового
На підставі вказаного рішення ОСОБА_3 видано Свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0766 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Борканюка № 182 в смт. Тересва.
Відповідно до ст.125 ЗК України Виникнення права власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
В обґрунтування своїх вимог позивач надав витяг з Держаного реєстру речових прав від 30 листопада 2015 року відповідно до якого він є власником житлового будинку № 182 по вул. Борканюка загальною площею 8,2 кв. м та 8,2 кв. м житлової площі. Підстава виникнення права власності Рішення Тячівського районного суду від 14 вересня 2015 року.
Як вбачається з довідки № 666 від 26 березня 2015 року виданої ОСОБА_4 сільської ради відповідно до записів по господарської книги особовий рахунок № 165 по вул. Борканюка № 184 знаходиться житловий будинок який належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 побудований у 1949 році .
В судовому засіданні представник ОСОБА_4 сільської ради ствердила що ОСОБА_7 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2, та використовувала земельну ділянку площею 0,002 га але жодних документів на земельну ділянку та на будинок вона не мала.
Що стосується твердження позивача про те що ОСОБА_3М набула права власності на земельну ділянку разом з пішохідною дорогою до будинку № 184 суд не може взяти їх до уваги так як вони спростовуються оглянутим в судовому засіданні генеральним планом с. Невоселиця на якому не зазначена дорога до будинку № 184 по вул. Борканюка. Як ствердила в судовому засіданні представник ОСОБА_4 сільської ради ОСОБА_5І ОСОБА_7В все життя користувалась пішохідною дорогою біля будинку № 182 яка існує і на даний час і якою користуються мешканці с. Новоселиця, однак позивач хоче пішохідну дорогу до свого будинку по земельній ділянці яка належить ОСОБА_10М на підставі Свідоцтва про право власності.
Апріорі ні відповідачі ні будь які інші особи не можуть порушити чи позбавити права власності чи користування земельною ділянкою позивача з підстав відсутності у нього такого права.
Все вищенаведене унеможливлює об'єктивно і достовірно встановити наявність порушеного права позивача на земельну ділянку. Узагальнена з 1997 року ВСУ практика вирішення земельних спорів вказує на те, що до отримання належного документу про право власності або користування земельною ділянкою особа не має підстав вимагати усунення перешкод щодо користування земельною ділянкою, звільнення, тощо. Таким чином з підстав ст. 152, 155 ЗК України акт органу державної влади чи місцевого самоврядування може бути визнаний недійсним виключно при поєднанні двох умов : не відповідність вимогам чинного законодавства та порушення права власності на земельну ділянку.
Суд не вважає обґрунтованими доводи сторони позивача, що підставою для задоволення позовних вимог є витяг з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 листопада 2015 року відповідно до якого він є власником спадкового будинку загальною площею 8,2 кв. м , та акт про встановлення пішохідної дороги до будинку № 184 по вул. Борканюка від 17 лютого 2015 року. Як вбачається з абрис-схеми пішохідної дороги до будинку № 184 по вул. Борканюка то вона повинна проходити по земельній ділянці яка належить на праві власності ОСОБА_3
Статтями 125 та 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації. Право власності, користування на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Станом на лютий 2015 року у позивача по справі відсутні будь-які правовстановлюючі документи на земельну ділянку по вул. Борканюка № 184 в с. Новоселиця .
ОСОБА_3М набула право власності на земельну ділянку та стала власником земельної ділянки 25 березня 2014 року. А позивач набув право власності на спадковий будинок 30 листопада 2015 року. .
За таких обставин суд вважає що в позові ОСОБА_2Ф слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 130, 174, 208, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 125, 136 ЗК України, суд, -
Р І Ш И В:
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 сільської ради про скасування рішень сесії ОСОБА_4 сільської ради та скасування держаної реєстрації земельної ділянки. відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд .
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Суддя Тячівського районного суду В.І.Мельник
Судове рішення № 59100495, Тячівський районний суд Закарпатської області було прийнято 12.07.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 307/104/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: