Рішення № 59100259, 15.07.2016, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/2977/16-ц

2/303/1516/16

ряд. стат. звіту - 54

РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2016 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі : головуючого - судді Пак М.М.

секретар судового засідання Тромпак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств, співвідповідач: Голова ліквідаційної комісії Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств Плиска - ОСОБА_2 про виплату заробітної плати ,-

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств про виплату заробітної плати.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 22 червня 2016 року в якості співвідповідача по справі залучено - Голову ліквідаційної комісії Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств Плиска - ОСОБА_2.

Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 25 січня 2014 року, яке залишено в силі ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 19 березня 2015 року та вступило в законну силу, його (ОСОБА_1І.) поновлено на посаді генерального директора агропромислового підприємства Закарпатагроліс. На виконання зазначеного рішення суду Наказом голови Державного агенства лісових ресурсів України №61-К від 16 лютого 2015 року його поновлено на посаді директора державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств з 29 березня 2012 року з часу його незаконного звільнення. В подальшому Наказом Голови Державного агенства лісових ресурсів України №33-К від 11 лютого 2016 року, його звільнено з посади директора на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. Про даний наказ він дізнався лише 30 березня 2016 року, та відразу написав заяву про внесення запису у трудову книжку та проведення з ним повного розрахунку, оскільки з часу поновлення на посаді і до цього часу він не отримував заробітну плату. Даний наказ ним отримано 05 квітня 2016 року. Факт грубого порушення трудового законодавства, щодо невиплати йому заробітної плати був зафіксований перевіркою, проведеною працівниками управління Держпраці в Закарпатській області. До сьогоднішнього дня з ним, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, не проведено повний розрахунок, жодних коштів заробітної плати за вказаний період, з часу поновлення на роботі на день звільнення та по сьогоднішній день не отримано. Відповідно до довідки державного підприємства Закарпатського обласного управління лісогосподарських агропромислових господарств середньомісячна заробітна плата керівника підприємства складала 6943 грн. 04 коп. Період невиплати заробітної плати становить 14 місяців та 23 календарних дні або 14,7 місяців, а саме: 6943,04х 14,7 = 102062 грн. 69 коп. Зазначає, що відповідно до Статуту державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств заробітна плата виплачується також безпосередньо за рахунок зазначеного підприємства. Тому на підставі вищенаведеного він (ОСОБА_1І.) звертається до суду та просить стягнути з Відповідача на його користь заробітну плату за період роботи з 16 лютого 2015 року по 11 лютого 2016 року в сумі 102062 грн. 69 корп..

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з наведених у позовній заяві підстав та просить суд їх задоволити.

-2-

Відповідач - Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позову заперечив.

Співвідповідач - Голова ліквідаційної комісії Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств Плиска - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Дослідивши матеріали цивільної справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 60 Цивільно - процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно частини 1 статті 11 Цивільно - процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частин 3-4 статті 10 Цивільно - процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії з Трудової книжки виданої на ім'я ОСОБА_1 - 19 лютого 2015 року на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 січня 2014 року та Наказу Держагенства лісових ресурсів України №61-К від 16 лютого 2015 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді генерального директора ГДС Закарпатагроліс (а.с.9).

З копії Наказу за №33-к від 11 лютого 2016 року Голови Державного агенства лісових ресурсів України ОСОБА_4, вбачається, що голова видав даний Наказ в якому вказав, що припинити трудовий Договір з ОСОБА_1 та звільнити його з посади директора державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства 12 лютого 2016 року за угодою сторін за пунктом 1 статті 36 КЗпП України (а.с.4), відомості про що 12 лютого 2016 року було внесено у трудову книжку яка належить ОСОБА_1 (а.с.8).

Відповідно до Листа начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_5 за № 07-04/605 від 04 грудня 2015 року, у Державному підприємстві Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств проведено перевірку додержання законодавства про працю якою встановлено, що 19 лютого 2015 року ОСОБА_1 було допущено до виконання обов'язків директора ДП Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств. Разом з тим, голова ліквідаційної комісії ДП ЗОУЛАГ ОСОБА_6, згідно табелів обліку робочого часу, не забезпечила нарахування та виплату йому заробітної плати за відпрацьований період з лютого по жовтень 2015 року. За результатами перевірки ОСОБА_6 внесено припис на усунення виявленого порушення та на останню складено і скеровано на розгляд до суду протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.5).

З копії Листа Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» за № 01-4/32 від 08 серпня 2013 року вбачається, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 під час перебування на посаді генерального директора складала - 6943,04 грн. (а.с.6).

Відповідно до розрахунку заборгованості по заробітній платі за період роботи з 16 лютого 2015 року по 09 травня 2016 року ОСОБА_1 склала 102 0642 (сто дві тисячі шістдесят дві) гривні 69 копійок (а.с.7).

Так, право громадянина на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією (ст. 55 Конституції України), яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку на захист порушеного або оспореного права чи охоронюваного законом інтересу (ст.ст. 3, 4 ЦПК України) та можливістю використати передбачені законом процесуальні засоби для здійснення своїх процесуальних прав (ст. ст. 27, 31 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 та 43 Конституції України - Україна як соціальна, правова держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також право на належні умови праці, своєчасне отримання винагороди.

Відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом

-3-

роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 43 кодексу законів про працю України встановлено, що роботодавець зобовязаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таким чином, невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку (що зазначено в Рішенні Конституційного суду України №4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року по справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозвязку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу, а також у правовій позиції Верховного суду України від 03 лютого 2013 року).

Згідно з статті 214 Цивільно - процесуального кодексу України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що праця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому, а заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Наказу Голови Державного агенства лісових ресурсів України ОСОБА_4 за № 33-к від 11 лютого 2016 року, припинено трудовий Договір з ОСОБА_1 та звільнено його з посади директора державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства 12 лютого 2016 року за угодою сторін, однак виплату при звільненні за весь час затримки по день фактичного розрахунку підприємством не зроблено. Тому суд приходить до висновку, що позивач по справі має повне право на виплату заробітної плати за час роботи з 16 лютого 2015 року по 11 лютого 2016 року, і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

З урахуванням наведеного, всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про виплату невиплаченої заробітної плати, підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 3 статті 88 Цивільно - процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 235, 236 Кодексу законів про працю України, Конституцією України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про виплату невиплаченої заробітної плати - задоволити.

Стягнути з Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств» (88017, м.Ужгород, вул.Собранецька, буд.№150, Закарпатської області), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 а, Закарпатської області, заробітну плату за період з 16 лютого 2015 року по 11 лютого 2016 року, в сумі 102 062 (сто дві тисячі шістдесят дві) гривні 69 копійок.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню.

-4-

Стягнути з Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств» (88017, м.Ужгород, вул.Собранецька, буд.№150, Закарпатської області), на користь Мукачівського УДКСУ Закарпатської області (код 37958089, банк ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО - 812016, р/р 31215206700003, код класифікації - 22030001) - 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий М.М.Пак