Ухвала суду № 59099298, 21.07.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/11184/16-ц

Провадження № 4-с/760/143/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

За участю секретаря судового засідання Бугайчука О. Р.,

За участю представника заявника ОСОБА_1, представника заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кукурічко Людмили Іванівни, заінтересована особа: ОСОБА_5 квартирно-експлуатаційне управління,

в с т а н о в и в:

24.06.2016 заявник звернувся до суду із скаргою, у якій просив визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Солом'янського районного ВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кукурічко Л. І. про відмову у відкритті виконавчого провадження № 51346600 від 06.06.2016, зобов'язати старшого державного виконавця Солом'янського районного ВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кукурічко Л. І. прийняти до виконання виконавчий лист, який був виданий Солом'янським районним судом м. Києва 23.12.2015 на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 17.06.2015 у цивільній справі № 760/18293/14-ц щодо зобов'язання Київського квартирно-експлуатаційного управління надати йому житлову площу, та відкрити виконавче провадження.

Обгрунтовуючи свої вимоги зазначив, що 23.12.2015 отримав виконавчий лист, який був виданий Солом'янським районним судом м. Києва на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 17.06.2015 у цивільній справі № 760/18293/14-ц .

Заявник стверджував, що з метою виконання вищезазначеного рішення Апеляційного суду м. Києва він неодноразово звертався до державного виконавця з заявами про звернення судового рішення до примусового виконання, проте йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Так, 06.06.2016 державний виконавець виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 51346600, оскільки виконавчий лист № 760/18293/14-ц не відповідає ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2016 у цивільній справі № 760/18293/14-ц, а саме: у виконавчому листі в графі «Боржник» зазначений: ОСОБА_5 квартирно-експлуатаційне управління код ЄДРПОУ 22991617, а в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2016 про виправлення описки у виконавчому документі в графі «Боржник» зазначено: Міністерство оборони України код ЄДРПОУ 00034022.

Заявник стверджував, що таке рішення державного виконавця є протиправним, оскільки, відмовляючи у відкритті виконавчого провадження державний виконавець розглядав взаємозв'язок між виконавчим листом, поданим його представником на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 17.06.2016 та ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2016, якою були внесені зміни до коду ЄДРПОУ в інший виконавчий лист, який було видано на виконання додаткового рішення Апеляційного суду м. Києва від 02.12.2015 щодо стягнення з Міністерства оборони України на його користь 182,70 грн. судових витрат.

Заявник стверджував, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2016 не вносилися виправлення до виконавчого листа № 760/18293/14-ц, який він пред'явив для примусового виконання, а тому дії державного виконавця є протиправними.

У судовому засіданні представник заявника підтримав скаргу та просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи проти задоволення скарги заперечувала, посилаючись на те, що державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження»

Державний виконавець у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Його неявка не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що вимоги скарги належить задовольнити частково з таких підстав.

Суд встановив, що 23.12.2015 Солом'янський районний суд м. Києва на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 17.06.2015 видав виконавчий лист у цивільній справі № 760/18293/14-ц (провадження № 2/760/1218/15) про зобов'язання Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління надати ОСОБА_3 житлову площу на підставі вказаного Закону згідно встановленої черговості. (а.с. 4).

23.12.2015 Солом'янський районний суд м. Києва на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 17.06.2015 видав виконавчий лист у цивільній справі № 760/18293/14-ц (провадження № 2/760/1218/15) про стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3 182,70 грн. (а.с. 26).

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2016 було внесено виправлення до виконавчого листа, виданого 23.12.2015 за додатковим рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02.12.2015, ухваленим у справі 760/18293/14-ц, про стягнення з МОУ на користь ОСОБА_3 182, 70 грн. судових витрат, боржником за яким є МОУ, а саме: в графі «Боржник» невірно вказаний код ІПН/ЄДРПОУ боржника «00019442» виправлено на вірний - «00034022». В задоволенні інших вимог було відмовлено (а.с. 7-8).

03.06.2016 заявник подав до ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві заяву про звернення судового рішення до примусового виконання (а.с. 13).

06.06.2016 державний виконавець виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 51346600 (а.с. 10).

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами статті 19 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Стаття 26 Закону «Про виконавче провадження» визначає підстави відмови у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 26 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

З матеріалів справи випливає, що державний виконавець відмовив заявнику у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону «Про виконавче провадження», оскільки наданий ним виконавчий лист № 760/18293/14-ц не відповідає ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2016 у цивільній справі № 760/18293/14-ц, а саме: у виконавчому листі в графі «Боржник» зазначений: ОСОБА_5 квартирно-експлуатаційне управління код ЄДРПОУ 22991617, а в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2016 про виправлення описки у виконавчому документі в графі «Боржник» зазначено: Міністерство оборони України код ЄДРПОУ 00034022.

Однак, такий висновок державного виконавця є помилковим.

Так, 08.02.2016 заявник звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з заявою про виправлення помилок у виконавчих листах. Зокрема він зазначив, що у двох виконавчих листах виданих 23.12.2016 на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва щодо зобов'язання МОУ та Київського квартирно-експлуатаційного управління надати йому житлову площу на підставі вказаного Закону згідно встановленої черговості, не зазначено повного тексту резолютивної частини рішення апеляційного суду м. Києва, що перешкоджає його своєчасному виконанню.

Крім того, у виконавчому листі щодо стягнення з МОУ на його користь 182,70 грн. судових витрат не вірно зазначено Код ЄДРПОУ боржника - «00019442» замість вірного - «00034022».

Відповідно до ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2016 заяву ОСОБА_3 було задоволено частково. Внесено виправлення до виконавчого листа, виданого 23.12.2015 за додатковим рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02.12.2015, ухваленим у справі 760/18293/14-ц про стягнення з МОУ на користь ОСОБА_3 182, 70 грн. судових витрат, боржником за яким є МОУ, а саме: в графі «Боржник» невірно вказаний код ІПН/ЄДРПОУ боржника «00019442» виправлено на вірний - «00034022». В задоволенні інших вимог було відмовлено.

В мотивувальній частині суд зазначив, що два виконавчі листи, видані Солом'янським районним судом м. Києва 23.12.2015 за рішенням Апеляційного суду м. Києва від 17.06.2015 року, ухваленим у справі 760/18293/14-ц про зобов'язання МОУ, Київського квартирно-експлуатаційного управління надати ОСОБА_3 житлову площу на підставі вказаного Закону згідно встановленої черговості будь-яких помилок не містять.

З матеріалів справи випливає, що заявник для примусового виконання рішення суду надав виконавчий лист № 760/18293/14-ц (№2-760/1218/15), про зобов'язання МОУ та Київського квартирно-експлуатаційного управління надати йому житлову площу на підставі вказаного Закону згідно встановленої черговості, у якому зазначено боржником ОСОБА_5 квартирно-експлуатаційне управління (ЄДРПОУ 22991617).

Однак, суд констатує, що вищезазначений виконавчий лист не має відповідати вимогам резолютивної частини ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2016, оскільки цією ухвалою було внесено виправлення до іншого виконавчого листа, який виданий 23.12.2015 за додатковим рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02.12.2015 ухваленим у справі 760/18293/14-ц про стягнення з МОУ на користь ОСОБА_3 182, 70 грн. судових витрат, боржником за яким є МОУ.

Частина друга стаття 387 ЦПК передбачає, що «у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи».

Оскільки судом встановлено, що постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження є неправомірною, то вимоги скарги в частині визнання неправомірною оскарженої постанови та зобов'язання державного виконавця прийняти до виконання виконавчий лист та відкрити виконавче провадження є обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

В свою чергу не підлягають задоволенню вимоги щодо скасування постанови старшого державного виконавця Солом'янського районного ВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кукурічко Л. І. про відмову у відкритті виконавчого провадження № 51346600 від 06.06.2016, оскільки з аналізу статті 387 ЦПК випливає, що скасування постанов державного виконавця не належить до компетенції суду.

Керуючись статтею 124 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», статтями 360-7, 385, 386, 387 ЦПК, суд

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кукурічко Людмили Іванівни, заінтересована особа: ОСОБА_5 квартирно-експлуатаційне управління - задовольнити частково.

Визнати постанову старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кукурічко Людмили Іванівни про відмову у відкритті виконавчого провадження № 51346600 від 06 червня 2016 року неправомірною.

Зобов'язати старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кукурічко Людмилу Іванівну прийняти до виконання виконавчий лист, який був виданий Солом'янським районним судом м. Києва 23 грудня 2015 року на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2015 року у цивільній справі № 760/18293/14-ц щодо зобов'язання Київського квартирно-експлуатаційного управління надати йому житлову площу, та відкрити виконавче провадження.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л. В. Шевченко