Вирок № 59098152, 21.07.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1234/16-к

провадження № 1-кп/753/291/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого-судді Сизової Л.А., за участю секретаря Мельничук Т.І., прокурора Дячок О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта середня технічна, вдові, офіційно не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2, відповідно до наказу №323/М233К від 02.09.2014 року прийнята на роботу в ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» (код ЄДРПОУ - 32294926) на посаду продавця продовольчих товарів відділу свіжих продуктів магазину №233, розташованого за адресою: м.Київ, Харківське шосе, 168. В цей же день з ОСОБА_2 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність у відповідності з яким вона зобов'язана:

забезпечувати збереження матеріальних цінностей протягом всього часу від їх отримання до передачі, продажу/відпуску, в процесі та після переробки в інші види цінностей, а також вживати заходи до запобігання шкоди (втрати);

негайно повідомляти Адміністрацію про обставини, що загрожують збереженню довірених йому (їй) матеріальних цінностей або фактично завдану шкоду (втрату);

вести облік, складати і подавати в установленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки доручених йому (їй) матеріальних цінностей;

ознайомитися та додержуватись інструкцій, правил. нормативів приймання, зберігання, обробки, перевезення, передачі, продажу/відпуску матеріальних цінностей;

брати участь в регулярних інвентаризаціях, що відбуваються на підприємстві, та проводити самостійні інвентаризації довірених матеріальних цінностей.

Так, ОСОБА_2, 03.11.2015 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, реалізуючи умисел на привласнення чужого майна, яке було ввірено їй, діючи умисно, з корисливих мотивів, виконуючи свої посадові обов'язки в приміщенні супермаркету Сільпо», що за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 168, перебуваючи в торговій залі з продажу продуктів харчування взяла з торгової полиці розфасовану вирізку свинну вагою 3026 кг на загальну суму 234 грн. 70 коп. (без ПДВ). Після чого, даний товар занесла в роздягальню та сховала його в свій шафі для подальшого незаконного привласнення.

В цей же день, приблизно о 22 годині 15 хвилин ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на привласнення чужого майна, яке було ввірено їй, заховала свинну вирізку під куртку, в яку була одягнена та направилась до каси супермаркету «Сільпо», де сплатила лише за товар, який був у візку, а з викраденим товаром на загальну суму 234 грн. 70 коп. (без ПДВ), направилася до виходу. Однак довести до кінця свій злочинний умисел не змогла з причин, що не залежали від її волі, оскільки ОСОБА_2 була затримана працівниками охорони вказаного супермаркету.

Будучи допитаною в судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_2 вину у скоєнні злочину визнала повністю, щиро розкаялася та показала, що з вересня 2014 року вона була прийнята в магазин «Сільпо» на посаду продавця продовольчих товарів у м»ясний відділ. З нею був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Оскільки їй тривалий час не оплачували лікарняний листок, то вона вирішила узяти для особистого вживання м»ясну вирізку, але коли уходила з роботи, то була затримана працівниками охорони.

Інші докази по справі відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувалися.

Визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченою змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності її позиції, роз'яснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає, що ОСОБА_2. своїми умисними діями вчинилазакінчений замах на привласнення чужого майна , яке було ввірене особі, виконавши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 191 КК України і її вина повністю доведена в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_2 суд визнає: щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відноситься до злочину середнього ступеню тяжкості, її особу, що вину визнала повністю, щиро розкаялася, раніше не судима , формально позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, і вважає необхідним призначити їй покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю, оскільки на даний час обвинувачена не працює, але з урахуванням обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченої, суд вважає за можливе призначити їй покарання з застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з іспитовим строком, що, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Керуючись ст. 366-368, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватою у скоєнні злочину , передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 191 КК України та призначити їй покарання у виді одного року позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов»язана з обігом товаро-матеріальних цінностей.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання , якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов»язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися в інспекцію для реєстрації.

Речові докази: документи та оптичний диск залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва з моменту його проголошення.

СУДДЯ: