Ухвала суду № 59097486, 14.07.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1613/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 44, 46 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу «Черкаський навчальний центр Міністерства аграрної політики та продовольства України» на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 травня 2016 року у справі за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу «Черкаський навчальний центр Міністерства аграрної політики та продовольства України» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року Державний професійно-технічний навчальний заклад «Черкаський навчальний центр Міністерства аграрної політики та продовольства України» ( Черкаський навчальний центр ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.

Вимоги мотивували тим, що ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_7 проживають в кімнаті № 408 гуртожитку цього навчального центру за адресою: м. Золотоноша, Черкаської області, вул. Обухова, 48-б на підставі договору оренди від 04.07.2008 року, а далі на підставі договору оренди № 27 від 19.01.2010 року. Так як відповідно до умов даного договору наймодавець житла не заперечував проти продовження дії договору оренди, то дія договору продовжувалась. Проте 08.09.2015 року директор Черкаського навчального центру Міністерства аграрної політики та продовольства України направив ОСОБА_6 повідомлення про відмову від укладення договору оренди на новий строк. Враховуючи, що строк дії договору оренди закінчився, а відповідачі не звільнили займане приміщення Черкаський навчальний центр звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Позивач просив суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: м. Золотоноша, Черкаської області, вул. Обухова, 48-б та виселити їх без надання іншого житлового приміщення.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 травня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Державний професійно-технічний навчальний заклад «Черкаський навчальний центр Міністерства аграрної політики та продовольства України» просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги апелянта. Також просить покласти судові витрати на відповідачів, вважаючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, судом встановлено і це підтверджується відповідними доказами, що відповідач разом з дружиною проживає в кімнаті № 408 в гуртожитку Черкаського навчального центру Міністерства аграрної політики та продовольства України за адресою: м. Золотоноша, Черкаської області, вул. Обухова, 48-б на підставі договору оренди житла з 2008 року.

Згідно з повідомленням директора цього закладу за вих. № 286 від 08.09.2015 року, яке адресовано ОСОБА_6, Черкаський навчальний центр відмовився від укладення на новий строк з ОСОБА_6 договору оренди кімнати № 408 в гуртожитку за вказаною адресою, та вимагав звільнити вищезазначене жиле приміщення.

11 лютого 2016 року за вих. № 56 на ім`я ОСОБА_6 була направлена вимога про виселення з жилого приміщення: кімнати № 408 в гуртожитку за вказаною адресою.

Оцінивши по справі всі наявні докази, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач в своєму позові просив суд одночасно визнати ОСОБА_6 та його дружину такими, що втратили право на користування жилим приміщенням а також виселити їх з займаної кімнати в гуртожитку.

При цьому в обґрунтування своїх вимог Черкаський навчальний центр у позові послався на главу 4 Житлового кодексу України, тобто на підстави користування гуртожитком та виселення з нього.

Відповідно до статті 6 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових приміщень і гуртожитків. Правовий режим гуртожитків урегульовано главою 4 цього Кодексу.

Статтями 127, 128, 129 ЖК України передбачено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства та профспілкового комітету. Єдиною підставою для вселення в гуртожиток є спеціальний ордер, який видає адміністрація підприємства.

За змістом указаних норм жила площа в гуртожитку надається особам, які перебувають з підприємством у трудових відносинах. Надання жилої площі особам, які не працюють на підприємстві (за розпорядженням керівництва без видачі ордера), є порушенням діючого законодавства. Особи, визнані такими, що незаконно вселилися у житло, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення на підставі статей 109, 116 ЖК України.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_6 та його дружина працюють чи працювали на підприємстві та вселились в гуртожиток на підставі ордеру.

Отже позивач вибрав неналежний спосіб захисту своїх прав, не послався на відповідну статтю Житлового кодексу та не вказав підстави виселення, передбачені статтями 109, 116 ЖК України.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції досліджував обставини виселення відповідачів з займаного жилого приміщення на підставі статті 132 ЖК України, колегія суддів вважає можливим залишити рішення суду без змін.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять достатніх підстав, визначених ст. 309 ЦПК України, для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу «Черкаський навчальний центр Міністерства аграрної політики та продовольства України» - відхилити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :