Рішення № 59096954, 19.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22ц/790/113/16

Справа №638/14366/13-ц Головуючий1 інстанції ОСОБА_1

Категорія: сімейні Доповідач Кіпенко І.С.

РІШЕННЯ

Іменем України

19 липня 2016 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Кіпенка І.С.,

суддів Котелевець А.В., Кружиліної О.А.,

за участі секретаря Брулевич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Конрад (до шлюбу ОСОБА_2) ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, стягнення судових витрат,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Конрад (до шлюбу ОСОБА_2) Д.В. про поділ спільного майна подружжя.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2013 року позов задоволено частково.

Поділено майно, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя.

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на автомобіль «Daewoo Lanos» 2006 року випуску.

Визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на автомобіль «Honda civic» 2008 року випуску.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 40 750 грн.

У задоволенні позову в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 08 квітня 2014 року зазначене судове рішення в частині відмови в позові про поділ квартири АДРЕСА_1 як об'єкта права спільної сумісної власності подружжя скасовано та позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, право власності на 15/100 частини квартири АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_5 в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, право власності на 85/100 частини квартири АДРЕСА_1.

У решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.06.2014 року рішення Апеляційного суду Харківської області від 08.04.2014 року скасовано в частині розподілу спірної квартири АДРЕСА_2 та в цій частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2013 року залишено в силі, а в частині розподілу автомобілів та стягнення суми рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2013 року та рішення Апеляційного Суду Харківської області від 08.04.2014 року скасоване з направленням справи на новий розгляд.

11 червня 2015 року остаточно уточнивши свої позовні вимоги (а.с.187-189 т.2) ОСОБА_2 просила в порядку розподілу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на автомобіль марки «Daewoo Lanos», 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, а відповідачу виділити автомобіль марки «Honda civic», 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_2. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 різницю вартості майна виділеного позивачу та відповідачу в порядку розділу майна подружжя в розмірі 69529 грн. 21 коп.

ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні першої інстанції свої позовні вимоги підтримали посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3, та його представник ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали, проти позову заперечували, наполягаючи на тих обставинах, що позивачка не довела своєї участі в придбанні спільного майна, та спірне майно є особисто придбаним відповідачем за власні кошти.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 червня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Суд - виділив ОСОБА_2 з спільної власності подружжя в особисту власність автомобіль «Daewoo Lanos» 2006 року випуску, реєстраційний знак НОМЕР_1, номер шасі SUPTF69YD7W310233, чорного кольору, обєм двигуна 1498 см.куб, визнавши за ОСОБА_2 право особистої власності на цей автомобіль.

- виділив Конрад (до шлюбу ОСОБА_2) Д.В. з спільної сумісної власності подружжя в особисту власність автомобіль «Honda civic», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, чорного кольору, № кузову SHHFK28808U031680, обєм двигуна 1799 см. куб.

Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різницю у вартості по кредитним зобовязанням по договору кредиту на придбання автомобіля «Honda civic», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та по договору кредиту на придбання автомобіля «Daewoo Lanos», 2006 року випуску, реєстраційний знак НОМЕР_1 в сумі 32884 грн. 71 коп.

Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1200 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 на її користь різниці у вартості по кредитним зобовязанням по договору кредиту на придбання автомобіля «Honda civic», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та по договору кредиту на придбання автомобіля «Daewoo Lanos», 2006 року випуску, реєстраційний знак НОМЕР_1 в сумі 32884 грн. 71 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Під майном ч.1 ст.190 ЦК України має на увазі окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина 4 ст. 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Пленум Верховного Суду України у п.24 своєїпостанови від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»розяснив судам, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч.4ст.65 СК України).

Отже, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов'язки. Договір, укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім'ї.

У силу статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

На підставі ч 3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, що до якої встановлені ці обставини.

Судовим розглядом встановлено, не заперечується сторонами, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.08.2001 року.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.09.2013 року про розірвання шлюбу встановлено, що шлюбні відносини сторін припинені з квітня 2012 року. 11 квітня 2014 року ОСОБА_5 змінив прізвище на КОНРАД ( том 2 арк.10).

За час перебування в шлюбі подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було придбане майно, в тому числі і автомобілі які є предметом судового спору.

З матеріалів справи, зокрема копій реєстраційного посвідчення на автомобіль «Daewoo Lanos» та довідки ДАІ щодо автомобіля «Honda civic», вбачається, що транспортні засоби придбані в кредит (ПАТ «Укрсиббанк» та ЗАТ «ПУМБ»), зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, що джерелом погашення кредитних коштів за придбання автомобіля «Daewoo Lanos» була фінансова допомога матері ОСОБА_5, - ОСОБА_7, та у звязку з цим зазначений автомобіль не має статусу спільної сумісної власності, - безпідставні.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і норма статті 368 ЦК України.

Відповідно до ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10, частин 1, 4 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, що джерелом погашення кредитних коштів за придбання автомобіля «Daewoo Lanos» була саме фінансова допомога від його матері, - ОСОБА_7, та що ці кошти, в разі їх надання, надавались не подружжю, а в його особисту власність, чи в борг. З будь якими вимогами особисто ОСОБА_7 до суду з позовом не зверталась.

У відповідності з довідкою АКІБ «Укрсиббанк» (нині ПАТ «Укрсиббанк») від 21.10.2008 року № 176/281 (том 1 арк.180) заборгованість перед банком погашено в повному обсязі, автомобіль звільнено від застави.

У відповідності з довідкою ПАТ «ПУМБ» від 19.03.2015 року (том 2 арк.91-93), заборгованість за договором складає всього в сумі 1947,72 долари США.

Після припинення шлюбних відносин з квітня 2012 року самостійно ОСОБА_5 було сплачено в 2012 році 1449 долари США, в 2013 році 2002.89долари США, в 2014 році 1468.95 долари США. ( том справи 2 арк.91-93), квитанції (том 1 арк.215-238).

З матеріалів справи вбачається, що сплата кредитних зобов'язань перед ПАТ «ПУМБ» здійснювалася, починаючи з квітня 2012 року ОСОБА_5, а з 11.04.2014 року ОСОБА_3 спочатку самостійно, а потім під час перебування в іншому шлюбі та було сплачено всього (1449+2002.89+1468.95+1947,72 долари США) 6886.56 доларів США.

Отже, при поділі майна слід врахувати суму 6886.56 доларів США сплачену ОСОБА_3 самостійно на погашення боргу подружжя за зобов'язаннями перед ПАТ «ПУМБ», що виникли в інтересах сім'ї у звязку з придбанням автомобілів.

Відповідно до висновку авто-товарознавчої експертизи №10288 (а.с.186т.3) ринкова вартість автомобіля «Honda civic» 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 230 977грн.70к. та автомобіля «Daewoo Lanos», 2006 року випуску, реєстраційний знак НОМЕР_1, відповідно 73755грн.57к.

Загальна вартість майна, що підлягає поділу складає 304733грн.27коп. (230 977грн.70к. + 73755грн.57к.), від даної суми необхідно відрахувати 6886.56 доларів США сплачену ОСОБА_3 самостійно на погашення боргу подружжя за зобов'язаннями перед ПАТ «ПУМБ», яка за офіційним курсом НБУ 24.8185грн. станом на час вирішення спору за один долар США складає 170895грн.50к.

304733грн.27коп. мінус 170895грн.50к. = 133837грн.77к.

Таким чином частка кожного становить 133837грн.77к. розділити на 2 = 66918грн.89к.

Судова колегія погоджується з висновками суду щодо можливості часткового задоволення позову в частині виділення позивачці ОСОБА_2, з спільної власності подружжя в її особисту власність автомобіля «Daewoo Lanos» 2006 року випуску, однак подальші висновки суду щодо визначення частки сторін у спірному майні та відповідно компенсації її вартості, не відповідають встановленим обставинам справи та вимогам ст..213,214 ЦПК України.

За встановлених обставин судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 різниці вартості майна виділеного позивачу та відповідачу в порядку розділу майна подружжя в розмірі 69529 грн. 21 коп.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позову в цій частині.

Різниця у вартості автомобіля «Daewoo Lanos», 73755грн.57к., який просить виділити у свою власність позивачка ОСОБА_2, з її часткою у спірному майні, - 66918грн.89к. складає 6836грн.68к., та підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у якості компенсації при поділі майна.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

11 червня 2015 року остаточно уточнивши свої позовні вимоги (а.с.187-189 т.2) після скасування рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2013 року та рішення Апеляційного Суду Харківської області від 08.04.2014 року з направленням справи на новий розгляд в частині розподілу автомобілів та стягнення суми, ОСОБА_2 заявила нову вимогу, просила в порядку розподілу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на автомобіль марки «Daewoo Lanos», а відповідачу виділити автомобіль марки «Honda civic».

При цьому судовий збір ОСОБА_2 не сплачувала.

З урахуванням наведеного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 червня 2015 року в частині розподілу судових витрат, стягненні з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1200грн. у звязку з оплатою судового збору, підлягає скасуванню.

Оскільки судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг, та відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині стягнення на її користь з ОСОБА_3 різниці вартості майна виділеного позивачу та відповідачу в порядку розділу майна подружжя, судові витрати по оплаті по 148.90грн. кожною зі сторін своєї апеляційної скарги, та 2073.60грн. понесених ОСОБА_2 витрат по оплаті вартості авто товарознавчої експертизи, віднести на рахунок кожної зі сторін, що понесла такі витрати.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 червня 2015 року змінити, скасувавши його в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації та в задоволенні позову в цій частині відмовити.

Скасувати це ж рішення суду в частині розподілу судових витрат.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 у звязку з поділом транспортних засобів, грошову компенсацію в сумі 6836грн.68к.

В іншій частині, це ж рішення суду залишити без змін.

Понесені сторонами судові витрати у справі віднести на рахунок кожної зі сторін, що понесла такі витрати.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Кіпенко І.С.

Судді : Котелевець А.В.

ОСОБА_8