Постанова № 59096610, 18.07.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3186/16-а

Провадження № 2-а/645/151/16

Постанова

іменем України

18 липня 2016 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Іващенко С.О.

секретаря судових засідань: Новицької Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду Україні в Фрунзенському районі м. Харкова (далі за текстом - УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 80 відсотків місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-259 від 14 березня 2016 року про заробітну плату; скасувати вказане рішення відповідача; зобов'язати УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплатити призначену йому пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції від 17.01.2002 року) з розрахунку 80% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки Генеральної прокуратури України № 18322зп від 29 лютого 2016 року про заробітну плату, починаючи з 01 квітня 2016, без обмеження її максимального розміру та здійснювати відповідні виплати.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначив, що з 05 травня 1964 р. по 5 січня 1989 р. працював в органах прокуратури Харківської області, в тому числі з 05 травня 1964 р. по 10 липня 1986 р. слідчим прокуратури Московського та Червонозаводського районів, а наприкінці - старшим помічником прокурора міста Харкова. Звільнився з роботи за власним бажанням, оскільки досяг пенсійного віку. З тих пір перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Фрунзенського району м.Харкова та йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 р, у розмірі 80 відсотків від заробітку без обмеження граничного розміру пенсії. 14.03.2016 р. позивач звернувся до УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова з заявою про здійснення перерахунку раніше призначеної йому пенсії на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-259 від 14 березня 2016 року. Рішенням відповідача від 17.03.2016 р. № 113 йому відмовлено в перерахунку пенсії за вислугою років, у зв'язку з втратою чинності Закону № 1789-ХІІ та у зв'язку з тим, що ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" зазначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України, а саме - пунктом 4 постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", а пункт 4 постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року виключено на підставі постанови КМУ № 1013, тому на сьогодні не визначено порядок перерахунку призначених пенсій даній категорії осіб.

Позивач ОСОБА_2 в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача - Кретова І.Ю., яка діє на підставі довіреності, через канцелярію суду надала заяву, якою просила суд розглянути справу у письмовому провадженні, заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Крім того, 14 липня 2016 року відповідач надав до суду заперечення проти адміністративного позову, в яких просить відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова правомірно відмовлено ОСОБА_2 у перерахунку пенсії, оскільки відповідно до розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 у разі неприйняття до 01.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, а якщо не призначаються, то, відповідно, і не перераховуються.

Щодо вимог позивача перерахувати пенсію без обмеження максимального розміру УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова посилається на Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та абз. 5 п. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», якими передбачено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 740 гривень, тому, відмовляючи ОСОБА_2 в перерахунку пенсії, УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова діяло в межах чинного законодавства.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання та надання ними заяв про слухання справи за їх відсутності, то суд на підставі ч.4 ст. 122 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 06.01.1998 року ОСОБА_2 отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в розмірі 80% від заробітку.

У зв'язку з підвищенням працівникам прокуратури заробітної плати позивач 14.03.2016 р. звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії на підставі виданої 14 березня 2016 року прокуратурою Харківської області довідки.

Рішенням УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова №113 від 17.03.2016 р. позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку з втратою чинності Закону № 1789-ХІІ та у зв'язку з тим, що ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" зазначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України, а саме - пунктом 4 постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", а пункт 4 постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року виключено на підставі постанови КМУ № 1013, тому на сьогодні не визначено порядок перерахунку призначених пенсій даній категорії осіб.

Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, чинній на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом №3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1780-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права: «Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії».

Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VI.

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Законом №3668-VI змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Так, відповідно до частини тринадцятої ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

За змістом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2011 року №3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом, однак якщо призначена раніше пенсія перевищує максимальний розмір, то її перерахунок не здійснюється до того часу, коли розмір пенсії відповідатиме максимальному розміру пенсії, встановленому цим Законом.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що при що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому дійшов такого правового висновку: внесені Законом №3668-VI зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону №3668-VI зазнали.

Таким чином, перерахунок пенсії проводиться в разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, виходячи з розміру (у відсотках від заробітної плати), встановленого на час призначення пенсії, з урахуванням визначеної законом граничної межі.

Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у постановах зокрема, у постановах від 10.12.2013р. (№ 21-348а13) та від 06.10.2015р. (№21-2432/15). При цьому, за приписами ч. 2 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконано.

Відповідачем не було доведено належним чином правомірність свого рішення, в той час як позивач довів обґрунтованість позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова перерахунок пенсії здійснити з 01.01.2016 року суд вважає такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частиною 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:

1) у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

2) у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Отже, враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 14 березня 2016 року, такий перерахунок підлягає проведенню починаючи з 01 березня 2016 року.

За таких обставин позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Управління пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова № 113 від 17.03.2016 року щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова здійснити з 01.03.2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у відповідності до довідки прокуратури Харківської області № 18-259 від 14.03.2016 року, виходячи з розрахунку 80% від суми місячного заробітку, без обмеження її максимального розміру.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя