Ухвала суду № 59096104, 19.07.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/3688/16-ц Провадження № 22-ц/795/1267/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Супрун О. П. Доповідач - Страшний М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4,за участю:заявника ОСОБА_5,її представника ОСОБА_6, представника заінтересованої особи адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 травня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_8 про відкриття виконавчого провадження,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 травня 2016 року в задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_8 про відкриття виконавчого провадження № 50359159 від 03.03.2016 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення її скарги. Заявник наполягає на тому, що виконавче провадження повинно відкриватись за її зареєстрованим місцем проживання, яким є м. Чернігів, пр-т Миру, 186, тому відкриття виконавчого провадження відділом ДВС Соломянського районного управління юстиції у м. Києві є незаконним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова винесена відповідно до закону в межах повноважень державного виконавця, права чи свободи заявника нею порушені не були. Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду, оскільки судом першої інстанції обставини справи зясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Заявник ОСОБА_5, звертаючись до суду посилалась на те, що старшим державним виконавцем ВДВС Соломянського РУЮ у м. Києві постанова про відкриття виконавчого провадження від 03 березня 2016 року винесена з порушенням вимог законодавства, оскільки зареєстрованим місцем проживання боржника є місто Чернігів.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Зазначена норма закону не містить приписів щодо обовязкового відкриття виконавчого провадження саме за зареєстрованим місцем проживання боржника.

Відповідно дог ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

В суді першої та апеляційної інстанції заявник ОСОБА_5 визнавала, що фактично проживає та працює в м. Києві, наполягаючи на тому, що виконавче провадження повинно відкриватися саме за зареєстрованим місцем її проживання.

Отже, стягувач ОСОБА_5 скористався своїм правом та предявив виконавчий лист за місцем проживання та роботи боржника.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що державний виконавець має право перевірити місце проживання, перебування чи роботи боржника і встановивши, що воно не знаходиться на території, на яку поширюється його компетенція, надіслати виконавчий документ за іншим місцем проживання боржника чи місцезнаходженням майна, місцем його роботи.

Сукупність досліджених обставин та наявних у справі доказів приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і їм надана вірна юридична оцінка. Доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування правильного по суті судового рішення.

Отже, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: