Вирок № 59096064, 21.07.2016, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/352/16-к

Провадження №1-кп/743/61/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року смт. Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючої - судді Павленко О.В., при секретарі Воєдило О.В.,

з участю: прокурорів Зюзі О.В., Кошель Н.М.,

потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки кримінальне провадження в ЄРДР № 12015270220000422 від 28.09.2015 року про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 26.09.2015 року близько 19 години, перебуваючи в стані алкогольного спяніння та заходячись біля кафе «Закусочна», по вул. Святомиколаївській в смт. Ріпки Ріпкинського району, Чернігівської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_1, умисно наніс останній один удар кулаком в обличчя, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, синцем та забиттям мяких тканин обличчя, які згідно висновку комісійної судово медичної експертизи № 27 від 10.02.2016 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Дії ОСОБА_2, які виразилися в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 125 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, своєї вини у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілій не визнав. Пояснив, що 26.09.2016 року він вживав алкогольні напої і дійсно знаходився у кафе «Закусочна» зі своїми знайомими. Коли він підійшов замовити собі пива, бармен ОСОБА_1 стояла перед виходом з кафе та палила. Він попросив її продати пива, але ОСОБА_1 йому відмовила і почала в його бік нецензурно висловлюватися. Через таку поведінку потерпілої він вдарив її долонею по обличчю, від чого вона похитнулася. Звідки в неї тілесні ушкодження йому невідомо. Потерпіла сама винна в тому, що сталося через свою неправильну поведінку. Лікування потерпілій оплатити він не схотів, тому що вважає себе ні в чому невинним.

В подальшому обвинувачений в судовому засіданні заявив, що оскільки свідки та потерпіла, на його думку, в судовому засіданні говорять неправду, то він визнає себе винним, а також визнає позов, заявлений прокурором в інтересах лікарні за лікування потерпілої.

Потерпіла в судовому засіданні показала, що вона працювала барменом в кафе «Закусочна». 26 вересня 2015 року приблизно о 19 годині вона знаходилася на робочому місці. В кафе в цей вечір було багато людей, оскільки був «День Ріпок», серед відвідувачів був також ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного спяніння. Вона вийшла у коридор покурити. В цей момент до неї підійшов ОСОБА_2 та попросив продати пива. Вона його спитала, яке він буде пиво та попросила зачекати декілька хвилин, а поки що вибрати собі, що він бажає. Проте, ОСОБА_2 схопив її за руки, став смикати її та ображати нецензурною лайкою. Вона вивернула від нього свої руки, попросила його заспокоїтися. Зважаючи на те, що ОСОБА_2 продовжував ображати її та штовхати, то вона дійсно його «послала» нецензурними словами. Після цього, ОСОБА_2 вдарив її кулаком у обличчя. Від удару вона почала падати і вдарилася головою об стіну, біля якої стояла. Потім вона піднялася та з кафе викликала співробітників поліції. Вона не бажала доводити справу до суду, але обвинувачений свою провину не визнав, перед нею не вибачився, лікування їй не оплатив.

Як вбачається з протоколу слідчого експерименту та фото таблиці до нього від 17.11.2015 року, потерпіла ОСОБА_1 на місці показала та розказала, яким чином ОСОБА_2 завдав їй тілесні ушкодження 26.09.2015 року.

Крім показів потерпілої, обставини та механізм завдання тілесних ушкоджень потерпілій підтверджується показами свідка ОСОБА_3, яка суду показала, що 26.09.2015 року, оскільки був «День Ріпок», то ввечері вона прийшла до кафе «Закусочна». В закладі було багато людей. Вона знаходилась біля входу у приміщення і бачила, що ОСОБА_1 вийшла палити у коридор. В цей час до неї підійшов ОСОБА_2 Він перебував в стані алкогольного спяніння. Вона чула, що ОСОБА_2 просив ОСОБА_1 продати йому пива. Яка розмова відбувалася між ними далі, вона не почула, так як відволіклася. Але потім, коли повернулася до них, то побачила, що ОСОБА_1 висмикнула свою руку з рук ОСОБА_2 і нецензурно попросила його залишити її в спокої. Після таких слів ОСОБА_2 кулаком вдарив ОСОБА_1 в обличчя, від чого остання впала. Побачивши це, вона підійшла до ОСОБА_2 та попросила припинити конфлікт та більше не чіпати Марину. Потім приїхали працівники поліції, який викликала ОСОБА_1

Допитаний судом свідок ОСОБА_4 суду показав, що 26.09.2015 року він зустрівся з ОСОБА_2 ще вдень і вони вживали алкогольні напої, а саме, горілку та пиво. Ввечері, точного часу він не памятає, вони вдвох прийшли до кафе «Закусочна», де також вживали спиртне. Барменом в цей день працювала ОСОБА_1 і коли вони прийшли до закладу, то ніяких тілесних ушкоджень він на її обличчі не бачив. Він постійно не перебував в одному місці, а ходив до іншого залу, тому особисто не бачив, що відбувалося між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проте, хтось з присутніх йому сказав, що ОСОБА_2 ударив Марину. Наступного дня він її бачив, на обличчі в неї були синці.

Відповідно до висновку комісійної судово медичної експертизи № 27 від 10.02.2016 року, у гр. ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно мозкової травми зі струсом головного мозку, синцем та забиттям мяких тканин обличчя. Також у неї малися синці лівої верхньої та правої нижньої кінцівок, тулубу. Вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, індивідуальні ознаки яких не визначались по механізму удару, струсу та тиснення. Закрита черепно мозкова травма зі струсом головного мозку, синцем та забиттям мяких тканин обличчя, як наслідок одного травматичного процесу, в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. Виходячи з кількості ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1, їх характеру та розташування, можна припустити, що вона могла піддаівтися впливу як мінімум 1-єї травмуючої дії в ділянку обличчя. Не виключена можливість, що тілесні ушкодження у ОСОБА_1 могли утворитись за умов, на які вказує потерпіла. Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_1 виникли від дії тупих предметів, індивідуальні ознаки яких не визначались, в тому числі і внаслідок ударів руками (кулаками).

Таким чином, на думку суду, винність обвинуваченого ОСОБА_2 в умисному заподіянні 26 вересня 2015 року під час конфлікту легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 повністю знайшла своє підтвердження на підставі доказів, що досліджені судом та визнані належними та допустимими.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченого є визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного спяніння.

ОСОБА_2 формально характеризується по місцю проживання, раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, не перебуває на обліках у лікаря нарколога та у лікаря психіатра, не військовозобовязаний, не одружений, не працює.

З врахуванням вищенаведених обставин, враховуючи писхічне ставлення обвинуваченого до скоєного - фактично відсутність каяття, для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів, необхідним і достатнім буде покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України ближче до максимальної межі.

Прокурором у справі заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди витрат на лікування потерпілої. Обвинуваченим цивільний позов визнано в повному обсязі. Суд приймає визнання позову, оскільки таке визнання не суперечить законним інтересам обвинуваченого, а також не порушує законні права та інтереси третіх осіб. Витрати на лікування потерпілої в сумі 2052,17 грн. підтверджені довідкою КЗ «Ріпкинська центральної районної лікарні»

Процесуальні витрати, речові докази у кримінальному провадженні відсутні, міра запобіжного заходу обвинуваченому не обиралась.

Керуючись ст.ст. 373-376 К П К України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України і призначити йому покарання у виді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.

Позовні вимоги прокурора у кримінальному провадженні задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального закладу «Ріпкинська центральна районна лікарня» Ріпкинської районної ради (код ЄДРПОУ 02006478, р/р 35415001328761, МФО 853592 банк ГУДКСУ у Чернігівській області) витрати за лікування ОСОБА_1 в сумі 2052 (дві тисячі пятдесят дві) грн. 17 коп.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Павленко