Рішення № 59095656, 09.02.2015, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5653/14-ц

Номер провадження 2/570/236/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2015 року

Рівненський районний суд Рівненської області:

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1,

її представника адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

його представника адвоката ОСОБА_4,

при секретарі судового засідання Бардабуш В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області ( м.Рівне вул.П.Могили 24 ) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

У поданій до суду заяві позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6 у розмірі по 1 000 грн. 00 коп. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 26 листопада 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що відповідач проживає окремо від сім'ї, точний розмір його доходів їй невідомий, бо отримує нерегулярний, мінливий дохід, водночас достатніх коштів на утримання дітей не надає, чим ставить сім'ю у тяжке матеріальне становище.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю і по аналогічних мотивах. По суті спору показала, що сторони останім часом не проживають разом, чоловік подав позов про розірвання шлюбу.

Її представник показав, що вимоги позивача підставні та ґрунтуються на законі.

Відповідач позов визнав частково у розмірі аліментів у 500 грн. на кожну дитину. Вважає, що подача даного позову викликана його зверненням до суду про розлучення. Він надає і буде надавати кошти своїм дітям, крім стягнутих аліментів.

Його представник показала, що позивач не зверталася до відповідача з наміром добровільно вирішити даний спір.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявленного позову на підставі представлених сторонами доказів, прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст.16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі у вказаному розмірі позивач в силу ст.ст.10, 60 ЦПК України, діючи на засадах змагальності, повинна переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених нею вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітніх дітей, що підтверджується відповідними свідоцтвами, в якому відповідач вказаний їх батьком, що ним не заперечується.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Ст.150 цього Кодексу визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя. Відповідно до ст.180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач не надає позивачу коштів на утримання дитини, що є підставою для стягнення аліментів.

Вимога позивача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є законною і передбачена ст.184 СК України. Ця стаття носить диспозитивний характер і не визначає вичерпного переліку обставин для встановлення розміру аліментів в твердій грошовій сумі. За змістом цієї норми такими обставинами є нерегулярний дохід та будь-які інші обставини, що мають істотне значення.

Оскільки відповідач на даний час офіційно не працевлаштований, проте має нерегулярні, мінливі доходи, тому має змогу виплачувати кошти на утримання своїх неповнолітніх дітей. Таку обставину відповідач не заперечує і суд визнає її такою, що має істотне значення для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року враховує думку сторін, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яке є задовільним, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, офіційно не працевлаштованим, але отримує реальні неофіційні доходи і має можливість виплачувати аліменти, не має інших зобов'язань матеріального характеру.

Згідно з п.1 ст.3 Конвенції Про права дитини незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ст.27 цієї Конвенції дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2014 року для дитини віком до 6 років становить 1 032 грн., від 6 до 18 років - 1 286 грн.

Згідно із ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що визначений судом розмір стягнення з відповідача аліментів на дитину при взаємному обов'язку батьків утримувати дитину є обґрунтованим та підлягає стягненню, тому позов підлягає до часткового задоволення. Сума аліментів у вказаному розмірі не є завищеною в нинішніх умовах проживання, з урахуванням віку неповнолітньої дитини, її потреб та такою, що створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру.

Визначений відповідачем розмір аліментів не відповідає засадам розумності і справедливості. Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, інших утриманців не має, є фізично здоровим чоловіком і може працювати та виконувати обов"язок по утриманні своєї дитини та сплачувати визначену суму аліментів, яка б забезпечувала необхідний життєвий процес дитини та її розвиток. Будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу і спростовуючих показання позивача, відповідач не надав.

Не заслуговують до уваги заперечення відповідача про небажання стягнення з нього аліментів саме за рішенням суду, оскільки він на власний розсуд має намір давати кошти дітям при зустрічах. Такі заперечення не ґрунтуються на положеннях ст.181 СК Укріїни, оскільки батьки домовленості про матеріальне утримання дитини не досягли, а відповідно до ст.180 СК України відповідач має обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів на дитину, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Аналогічна вимога міститься і у п.23 вищевказаної Постанови Пленуму ВС України.

Разом з тим, не ґрунтуються на вимогах закону вимоги позивача про стягнення аліментів щомісячно у розмірі не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки такий мінімум застосовується при стягненні аліментів за винятком ст.184 СК України. В даному випадку стягнення аліментів проводиться саме за ч.2 ст.182 СК України.

Позов до суду пред'явлений 26 листопада 2014 року, а тому відповідно до ст.ст.79, 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитини повинні стягуватися з указаної дати.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, суд при ухваленні рішення відповідно до ст.88 ЦПК України присуджує стягнення з відповідача судового збору в прибуток держави у розмірі 243 грн. 60 коп.

Згідно п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

На підставі наведеного, ст.ст.79, 84, 180, 181-184, 191 СК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 59, 60, 81, 88, 213-215, 224-228, 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

задоволити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Стягувати з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, виданий 11 вересня 2003 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області (ІНПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4 НОМЕР_3, виданий 21 квітня 2004 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області ( ІНПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання їх дітей - доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 та сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі по 750 ( сімсот п"ятдесят ) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 26 листопада 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_1, виданий 11 вересня 2003 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області (ІНПП НОМЕР_2 ) у прибуток держави на користь держави (Отримувач коштів УДКСУ у Рівненському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012756. Банк отримувача ГУДКСУ в Рівненській області. Код банку отримувача (МФО) 833017. Рахунок отримувача 31217206700295. Код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 (шістдесят) коп.

Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області в 10-денний строк з дня у зв"язку із застосуванням судом ст.209 ЦПК України отримання копії рішення.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в присутності сторін 09 лютого 2015 року, повний обсяг рішення виконано 10 лютого 2015 року.

Суддя Кушнір Н.В.