Ухвала суду № 59094610, 20.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5115/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Ісаєвої Н.В., Комлевої О.С.,

при секретарі Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 цивільну справу за поданням державного виконавця ВДВС Іллічівського міського управління юстиції Одеської області про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 28 квітня 2016 року,

встановила:

У квітні 2016 року державний виконавець ВДВС Іллічівського МУЮ Одеської області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, посилаючись на те, що на підставі виконавчого листа №501/2813/15-ц, виданого Іллічівським міським судом Одеської області 06.10.2015 року з боржниці належить стягнути на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 16512,89 грн. та судового збору у розмірі 243,60 грн.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 28 квітня 2016 року подання державного виконавця ВДВС Іллічівського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_4 було задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, до сплати на користь ПАТ КБ « Приватбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 16512,89 грн. та судового збору у розмірі 243,60 грн.

Вказане судове рішення оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_3

В скарзі з посиланням на порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали суду.

Сторони в судове засідання не зявилися. Про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялися належним чином.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Справа розглянута апеляційним судом на підставі ч. 2 ст. 197 та ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на виконанні ВДВС Іллічівського МУЮ Одеської області знаходиться виконавче провадження за виконавчим листом №501/2813/15-ц, виданим Іллічівським міським судом Одеської області 06.10.2015 року, відповідно до якого з боржниці належить стягнути на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 16512,89 грн. та судового збору у розмірі 243,60 грн.

Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно зі п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням. (п. 18 ч. 3 ст. 11)

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання субєкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК, подання державного виконавця розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо неналежного виконання зобовязання.

Отже, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 377-1 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобовязань, а за ухилення від їх виконання. У звязку з цим, з метою всебічного і повного зясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обовязків учасників спірних правовідносин, суду належить зясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобовязання в повному обсязі або частково.

Проте державним виконавцем в поданні не обґрунтовано, а судом не зясовано факт з посиланням на належні докази ухилення боржника ОСОБА_3 від виконання судового рішення про стягнення вказаної заборгованості та необхідність застосування саме додаткового заходу впливу з метою забезпечення належного виконання боржником рішення суду у вигляді тимчасового обмеження виїзду боржника за межі України.

Крім того, в порушення ст. 210 ЦПК України у судовому рішенні не зазначені мотиви, із яких суд дійшов висновку про обґрунтованість подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

За таких обставин оскаржувана ухвала є передчасною.

З урахуванням встановленого судова колегія вважає, що питання щодо обмеження боржника у праві виїзду за межі України вирішено судом з порушенням порядку, встановленого для його вирішення й це є підставою для скасування постановленої у справі ухвали за вимогами ч. 1 п. 3 ст. 312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 312 ч. 1 п. 3, 315, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 28 квітня 2016 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

ОСОБА_5

ОСОБА_2