Постанова № 59093103, 18.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5071/16-п Головуючий у І інстанції Левченко А. В.Провадження № 33/780/427/16 Доповідач у 2 інстанції АвраменкоКатегорія 147 18.07.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2016 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області Авраменко М.Г.,

за участю:

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києвісправу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.06.2016, ОСОБА_2 23.05.2016 о 03:05 год. керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Бориспіль Київської області по вул. Головатого, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (стійкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нев'язка мова, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Суд визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та наклав стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки.

Не погоджуючись із таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування вказаних вимог вказав на порушення судом першої інстанції положення ч. 1 ст. 268 КУпАП, оскільки повідомлень про розгляд справи він не отримував, інформація про його своєчасне сповіщення в матеріалах справи так само відсутня, а суд, незважаючи на це, прийняв рішення за його відсутності, зазначивши про те, що останній був повідомлений про дату та час розгляду належним чином, що суттєво порушило його права, передбачені нормою ст. 268 КУпАП.

Крім того, на думку апелянта, захід адміністративного стягнення обрано із порушеннями вимог закону, оскільки суд не зазначив доводів, на підставі яких обирається адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а не штраф.

Також, судом порушено приписи ст. 33 КУпАП, оскільки не враховано особу правопорушника, його майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність при обранні виду стягнення. В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують місце роботи, професію, характеристику особи, сімейний стан, тощо. З огляду на це, апелянт вважає постанову не обґрунтованою та формальною.

ОСОБА_2 посилається на порушення судом принципів повноти та об'єктивності судового розгляду, викладених у п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2015 №14.

Крім наведеного, апелянт звертає увагу на те, що його автомобіль НОМЕР_2 використовується ним в робочих цілях і позбавлення права керування ставить апелянта у скрутне матеріальне становище, оскільки позбавлення можливості в повному обсязі здійснювати свої робочі функції призведе до виникнення фінансових труднощів.

На думку ОСОБА_2, протокол про адміністративне правопорушення складено не правомірно та безпідставно, оскільки відсутність його вини за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується його свідченнями, актом судово-токсилогічного дослідження № 192, які спростовують обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисника, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду та закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, приходжу до наступного.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи.

Ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 1.6. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України від 09.09.2009 №406/666, огляд проводиться: уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за вимогою інспектора ДАІ, пояснивши під час апеляційного розгляду, що відмовився від цього через виникнення конфлікту з органами державної автоінспекції. Однак, норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є імперативною і не виконання вимоги працівників ДАІ з підстав виникнення конфлікту, не передбачено законодавцем та не звільняє особу від відповідальності, передбачену санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання апелянта на висновки судово - токсикологічного дослідження не спростовує факту скоєння ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідальність за вказаною статтею передбачена як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №370068, в якому викладені обставини вчинення правопорушення; рапортом інспектора поліції від 23.05.2016, поясненнями свідків та іншими матеріалами справи.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП як особу, що керувала транспортним засобом і відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Доводи ОСОБА_2, викладені в апеляційній скарзі про те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці його зупинки через виникнення конфлікту - не звільняють його від відповідальності та не можуть бути підставами для скасування постанови суду. Доказів, які б підтвердили відсутність факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також докази на спростування пояснень свідків, апелянтом під час судового засідання надано не було.

Інші доводи ОСОБА_2, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах провадження, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано обрав міру покарання відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, відсутність обставин, які пом'якшують покарання, зокрема, не визнання вини та відсутність каяття, характер вчиненого правопорушення, дані, що характеризують особу, ступінь та доведеність його вини, тому вважаю за необхідне залишити обране судом стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

З урахуванням викладеного, суд не знаходить підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції, як законної, обґрунтованої та вмотивованої, та залишає апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя М.Г. Авраменко