Ухвала суду № 59086189, 20.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5424/16 Справа № 201/7239/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ткаченко Н. В. Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 рокуколегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Волошина М.П., Куценко Т.Р.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2016 року по справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи - ОСОБА_3, Дніпропетровська міська рада, Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за зазначеною вище заявою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2016 року скасувати та передати питання на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, зазначаючи, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_4 про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд першої інстанції керувався вимогами ст.256 ЦПК України та виходив з того, що в даному випадку вбачається спір про право, що виключає можливість розгляду заяви ОСОБА_2 про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження.

Проте з вказаними висновками суду погодитися не можна.

Статтею 234 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1)факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2)встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; 3)заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4)чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Згідно ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1)родинних відносин між фізичними особами; 2)перебування фізичної особи на утриманні; 3)каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4)реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5)проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6)належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7)народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8)смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9)смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Аналогічні роз`яснення викладені в п.1 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31 березня 1995 року.

Відповідно до ч.4 ст.256 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Як вбачається з заяви ОСОБА_2, остання просить встановити факт того, що вона постійно проживала із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, для отримання свідоцтва про право на спадщину.

У відповідності до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року у разі якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 грудня 2015 року, виданої державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2016 року підлягає скасуванню з передачею питання щодо відкриття провадження у справі до суду першої інстанції відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.304,307,312,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 травня 2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Волошин М.П.

Куценко Т.Р.