Ухвала суду № 59085982, 20.07.2016, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/712/2016

130/1338/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

20.07.2016 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Вернік В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ :

14.06.2016 року до Жмеринського міськрайонного суду надійшов даний позов ОСОБА_1, який просив зобовязати зробити судово-біологічну генетичну експертизу ОСОБА_3, ОСОБА_2 із ОСОБА_4 з метою встановлення родинних звязків, у випадку підтвердження родинних звязків із вищеназваними особами стягнути всі судові витрати, а також витрати повязані із проведенням експертизи на ОСОБА_2, та стягнути з відповідачів солідарно суму у розмірі 300000 грн., у випадку підтвердження родинних звязків ОСОБА_3, ОСОБА_2 із ОСОБА_4 у вигляді моральної компенсації, повязаної із душевними хвилюваннями та моральною травмою, а також постійними образами у свою адресу.

Після отримання судом в порядку, передбаченому ч.3 ст.122 ЦПК України, відомостей про реєстрацію відповідачів за адресами, що визначають підсудність даного цивільного спору Жмеринському міськрайонному суду, ухвалою від 30.06.2016 року позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу триденного строку з часу отримання копії ухвали для усунення недоліків щодо форми та змісту позову, пов'язаних із недоданням до позовної заяви оригіналу документу про сплату судового збору у вказаному розмірі та непредставлення документальних відомостей щодо звільнення позивача від оплати даного виду судових витрат.

Копію вказаної ухвали позивачем отримано 09.07.2016 року згідно даних поштового повідомлення про вручення.

14.07.2016 року судом отримано заяву позивача ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судових витрат. Послався на свій незадовільний майновий стан, пов'язаний із судовим зобов'язанням до сплати аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/3 частини доходу. Зауважив, що внаслідок припинення примусового стягнення вказаних аліментів за заявою стягувача ОСОБА_2 та подальшого поновлення такого стягнення постановою державного виконавця від 01.06.2016 року окрім присудженого розміру аліментів визначено потребу додаткового утримання 50% до погашення заборгованості, що утворилась за 10 місяців. Вказав, що наразі він має також на утриманні іншого малолітнього сина ОСОБА_4 20.09.2015 року та дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначив про погіршення стяну власного здоров'я.

Згідно ч.2 ст.79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встанолюються законом.

Відповідно до положень ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також з вказаних підстав може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Згідно вимог ч.2,5 ст.121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

За змістом поданого клопотання не вбачається приналежності позивача ОСОБА_1 до визначених законом категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору, а посилання позивача на певні обставини, як на підставу звільнення його від сплати даного виду судових витрат не становлять доведення факту неналежності його майнового стану, оскільки посилання на обставини наявності судового зобов'язання щодо сплати аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, та власного обов'язку надання утримання іще одній своїй малолітній дитині та дружині вочевидь не позбавляють його права вирішення питання зменшення розміру визначених рішенням суду аліментів з відповідних підстав. Посилання ОСОБА_1 на потребу погашення заборгованості, що виникла внаслідок тимчасового припинення примусового стягнення аліментів є взагалі безпідставним, позаяк заява стягувача та прийняте на її підставі рішення державного виконавця щодо припинення примусового виконання судового рішення вочевидь не становило припинення обов'язку боржника щодо виконання у відповідний період судового рішення, інакше як за власним зверненням у встановленому порядку стосовно відстрочення чи розстрочення його виконання. Відтак, сумлінне виконання покладених рішенням суду аліментних обов'язків із документальним підтвердженням такого виконання не позбавляє позивача права оскарження рішення державного виконавця в частині нарахування заборгованості та збільшення частки утримання із заробітку. Представлені документальні відомості про наявність у ОСОБА_1 певних видів захворювань не свідчать про їх невиліковність, а також не визначають його інвалідності або ступеня втрати працездатності, з огляду на що неможливість отримання ним додаткового доходу на потреби власної сім'ї та сплати аліментів за рішенням суду не є очевидною. Отже наявність у позивача постійного доходу у вигляді заробітної плати та можливість отримання іншого доходу не визначають ознак його незадовільного матеріального стану, а тому не становлять підстав звільнення позивача від сплати судового збору, яке є правом, а не обов'язком суду, незалежнно від його значного розміру, втім, який не є меншим від оплати заявленого позивачем екпертного дослідження за відповідним обов'язком авансування останньої заявником у разі призначення судом такої експертизи. Також за наслідком правомірності пред'явленого позову при вирішенні спору на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати підлягають відповідному відшкодуванню за рахунок іншої сторони, що у достатній мірі є захистом відповідних видатків суб'єкта звернення. Тому клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Таким чином, внаслідок неусунення позивачем у встановлений строку визначених ухвалою суду недоліків позовної заяви та залишення судом без задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, даний підлягає визнанню неподаним та поверненню позивачу, що не є перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки ці обставини визначають можливість повтоного звернення із таким позовом після належного усунення означених судом недоліків щодо представлення документа про оплату судового збору. При цьому слід зауважити, що необхідний до сплати розмір судового збору, суму якого позивач вважає непомірною відносно його майнового стану, назаі визначається, виходячи із застереженого ним предмету позову щодо захисту честі і гідності, формальних вимог щодо чого ОСОБА_1 не окреслено, однак, ставка судового збору саме за таким преметом позову визначається пропорційно сумі заявленої моральної шкоди. Натомість відшкодування відповідного розміру немайнової шкоди можливе й за іншим предметом позовних вимог, пов'язаним із оспорюванням власного батьківства неповнолітньої дитини, фактичні сумніви у якому має позивач. Відтак, пред'явлення аналогічного позову за іншим предметом основної вимоги із збереженням права вимоги відшкодування моральної шкоди або самостійної вимоги щодо її відшкодування може бути альтернативним способом усунення недоліків позову, оскільки належна до сплати сума судового збору в такому разі може бути значно меншою від теперішньої, що збезпечуватиме достатнє збереження права позивача на пред'явлення вимоги заявленого наразі відшкодування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.79, 121, 210 ЦПК України, ст.8 Закону України "Про судовий збір", -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди, вважати неподаною і повернути її позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу в частині повернення позової заяви може бути подана протягом пяти днів з дня одержання її копії, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя Вернік В.М.