Постанова № 59083950, 18.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 р.Справа №804/2982/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2016 року №0000091400, №0000101400.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що:

-податкові повідомлення-рішення №0000091400 та №0000101400 від 16.05.2016 року не відповідають вимогам закону та підлягають скасуванню, оскільки між позивачем та його контрагентами ТОВ «ВС ОСОБА_3», ТОВ «Вимір Експо» були вчинені реальні правочини та складені в повному обсязі всі первинні документи;

-на підтвердження факту виконання договору та реальності господарської операції, а також факту належного обліку товару надано, окрім первинних документів, додаткові документи, а також інші документи, які засвідчують, що дане вугілля було використано у виробництві, посвідчення про якість вугілля, виписка з ЄДРПОУ, Витяг з реєстру ПДВ;

-товар був належної якості відповідно до умов договору, пройшов вхідну прийомку та був фактично використаний у господарській діяльності, належним чином облікований;

-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтва платника ПДВ;

-оскільки не має підстав для збільшення грошового зобовязання з ПДВ, у тому числі за основним платежем по операціях з ТОВ «ВС ОСОБА_3» у жовтні на суму ПДВ 283204 грн., а відповідно не має правових підстав для зняття податкового кредиту у сумі 57792 грн.

Представником позивача надавались додаткові пояснення до адміністративного позову з надання документів, що, на думку позивача, підтверджують здійснення господарських операцій за спірні періоди.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення з наступним обґрунтуванням:

- дані про контрагентів по ланцюгу постачання стосуються безпосередньо як постачальників ТОВ «ДЗБМ» так і самого підприємства, згідно наданих до перевірки документів власниками придбаного товару є сторонні підприємства, надані посвідчення якості видані не виробниками товару, у звязку з чим неможливо встановити виробника товару;

- згідно проведеного аналізу первинних документів та баз даних виявлено значне зростання ціни по ймовірному ланцюгу постачання вугілля, тобто спостерігається штучне нарощення ціни товару по ланцюгу постачання з метою збільшення суми податкового кредиту;

- в ході перевірки не встановлено факту реалізації (походження) товару по ланцюгам: ТОВ «Вимір Експо» - ТОВ «ДЗБМ» на суму 123540 грн. за період вересень 2015 року та ТОВ «ВС ОСОБА_3» - ТОВ «ДЗБМ» на суму 422800 грн. за період вересень 2015 року, у звязку з відсутністю походження товару та недостовірністю даних, вказаних в первинних документах.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції, після оголошеної перерви розгляд справи продовжений за відсутності уповноважених представників.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДЗБМ» від 08.04.2016 року №405 згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 та відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «ДЗБМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Вимір Експо» за вересень 2015 року, ТОВ «ВС ОСОБА_3» за вересень, жовтень 2015 року.

За результатами перевірки 22 квітня 2016 року складений акт №796/14/34775113.

Документальною позаплановою перевіркою встановлено:

1) не підтверджено реальність здійснення відносин ТОВ «ДЗБМ» із контрагентами, їх ви, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність обєктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «ДЗБМ» операцій по ланцюгу постачання з ТОВ «Вимір Експо» за вересень 2015 року, ТОВ «ВС ОСОБА_3» за вересень, жовтень 2015 року на загальну суму ПДВ 829544 грн.;

2) порушення пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у вересні, жовтні 2015 року на загальну суму 829544 грн., в тому числі по періодах: у вересні 2015 року 546340 грн., у жовтні 2015 року 283204 грн. (у тому числі завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2015 року на загальну суму 57792 грн.)

На підставі акту перевірки від 22 квітня 2016 року №796/14/34775113 відповідачем прийняті та направлені позивачу податкові повідомлення-рішення від 16.05.2016 року:

- форми «Р» №0000091400, яким збільшено позивачу суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 1157628 грн., в тому числі за основним платежем на суму 771752 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 385876 грн.;

- форми «В4» №0000101400, яким застосовано суму штрафних фінансових санкцій, у звязку з завищенням відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 57792 грн.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх звязок з господарською діяльністю позивача, формування витрат та визначення податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ДБЗМ» (покупець) та ТОВ «ВС ОСОБА_3» (постачальник) укладено договір постачання вугільної продукції №04/У від 07.04.2015 року, згідно умов якого постачальник зобовязується передати у власність, а покупець прийняти і сплатити вугільну продукцію, що іменується «Вугілля», марка, ціна і кількість якого вказується у специфікаціях, які є невідємною частиною цього договору. Відповідно пункту 2.1 договору вугілля, яке вказане в специфікаціях до цього договору, поставляється на умовах «FCA станція відправлення» (якщо інші умови не вказані у специфікації) згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року по реквізитах покупця, які вказуються додаткового в специфікаціях до цього договору. Згідно пункту 2.3 договору вугілля поставляється залізничним транспортом в піввагонах навалом. На підставі пункту 2.4 договору постачальник зобовязався передавати покупцеві не пізніше 5 календарних днів від дати відвантаження наступні товаросупровідні документи на відвантажене вугілля: копію залізничної квитанції, посвідчення якості, рахунок, лист вантажовідправника, підтверджуючий право власності на відвантажену партію вугілля, акт прийому-передачі на поставлене вугілля. Податкова накладна оформлюється згідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України. Відповідно пункту 3.1 договору вугілля поставляється за ціною, що діє на момент постачання. Згідно пункту 3.3 договору загальна вартість договору вказується в специфікаціях. На підставі пункту 10.3 договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2016 року (а.с.50-53).

На виконання зазначених умов сторонами договору складені специфікації (а.с.54-56):

- №2 від 04.09.2015 року на поставку вугільної продукції АКО (25-100) у кількості 560 т на загальну суму 1663200 грн., в тому числі ПДВ 277200 грн.;

- №3 від 16.09.2015 року на поставку вугільної продукції АКО (25-100) у кількості 280 т на загальну суму 831600 грн., в тому числі ПДВ 138600 грн.;

- №4 від 10.10.2015 року на поставку вугільної продукції АКО (25-100) у кількості 560 т на загальну суму 1663200 грн., в тому числі ПДВ 277200 грн.

ТОВ «ВС ОСОБА_3» виписані наступні податкові та видаткові накладні:

- від 20.09.2015 року податкова накладна №11 та видаткова накладна №1 на поставку вугілля АКО (25-100) у кількості 553 т на загальну суму 1642410 грн., в тому числі ПДВ 273735 грн. (а.с.57, 72);

- від 26.09.2015 року податкова накладна №14 та видаткова накладна №2 на поставку вугілля АКО (25-100) у кількості 208 т на загальну суму 617760 грн., в тому числі ПДВ 102960 грн. (а.с.58, 71);

- від 26.09.2015 року податкова накладна №15 та видаткова накладна №3 на поставку вугілля АКО (25-100) у кількості 69 т на загальну суму 204930 грн., в тому числі ПДВ 34155 грн. (а.с.59, 73);

- від 23.10.2015 року податкова накладна №17 та видаткова накладна №4 на поставку вугілля АКО (25-100) у кількості 556 т на загальну суму 1651320 грн., в тому числі ПДВ 275220 грн. (а.с.128, 138).

Перевезення вантажу від вантажовідправника ТОВ СЗФ «Торезька», м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 140-г, станція відправлення Торез, до вантажоодержувача ТОВ «ДЗБМ», м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 1б, станція призначення Самаровка, відбувалось залізничним транспортом, що підтверджується накладними від 17.09.2015 року на поставку антрациту масою 277 т, від 24.09.2016 року на поставку антрациту масою 69 т, від 16.09.2015 року на поставку антрациту масою 553 т, від 17.10.2015 року на поставку антрациту масою 556 т (а.с.60, 62, 64, 132), актами приймання-передачі вугільної продукції від 20.09.2015 року, 26.09.2015 року та 23.10.2015 року (а.с.61, 63, 129) та актами виконаних робіт по перевезенню вантажів залізничним транспортом №1 від 21.09.2015 року, №2 від 30.09.2015 року та №3 від 23.10.2015 року згідно договору №04/У від 07.04.2015 року (а.с.77-78, 127).

Розрахунки з ТОВ «ВС ОСОБА_3» відбувались позивачем у безготівковій формі на підставі наступних банківських виписок на загальну суму 4116420 грн.: №2225 від 21.09.2015 року на суму 821205 грн., №2263 від 24.09.2015 року на суму 547470 грн., №2306 від 29.09.2015 року на суму 273375 грн., №2348 від 02.10.2015 року на суму 411345 грн., №2391 від 07.10.2015 року на суму 411345 грн., №2591 від 28.10.2015 року на суму 200000 грн., №2596 від 29.10.2015 року на суму 100000 грн., №8934 від 30.10.2015 року на суму 80000 грн., №2620 від 02.11.2015 року на суму 100000 грн., №2659 від 04.11.2015 року на суму 200000 грн., №2667 від 06.11.2015 року на суму 100000 грн., №2689 від 10.11.2015 року на суму 100000 грн., №2709 від 12.11.2015 року на суму 10000 грн., №2723 від 13.11.2015 року на суму 10000 грн., №2742 від 16.11.2015 року на суму 20000 грн., №2765 від 18.11.2015 року на суму 180000 грн., №2806 від 20.11.2015 року на суму 191680 грн. (а.с.66-70).

На поставлений товар надано свідоцтва №17,29 про якість вугілля та виробничий звіт про використання поставленого вугілля за вересень 2015 року та жовтень 2015 року (а.с.74, 75, 134-135, 147).

Між ТОВ «ДБЗМ» (покупець) та ТОВ «Вимір Експо» (постачальник) укладено договір поставки №2015/09-001 від 01.09.2015 року, згідно умов якого постачальник зобовязується передати у власність, а покупець прийняти і сплатити вугільну продукцію, що іменується «Вугілля», марка, ціна і кількість якого вказується у специфікаціях, які є невідємною частиною цього договору. Відповідно пункту 2.1 договору ціна на товар вказується в специфікаціях до цього договору. На підставі пункту 3.1 договору товар проставляється на умовах поставки СРТ (станція призначення) згідно з термінами Інкотермс 2010. Згідно пункту 3.6 договору разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи: видаткова накладна, рахунок-фактура, транспортна накладна, сертифікат якості. На підставі пункту 8.1 договір вступає в силу з 01.09.2015 року та діє до 31.12.2015 року, проте в будь-якому випадку до повного розрахунку в частині виконання зобовязань (а.с.84-85).

На виконання зазначених умов сторонами договору складено специфікацію №1 на поставку вугілля марки АО (30-60мм) у кількості 345 т на загальну суму 1200600 грн., в тому числі ПДВ 200100 грн. (а.с.86).

ТОВ «Вимір Експо» виписано 16.09.2015 року податкову накладну №36, видаткову накладну №ВЭ-000027 та рахунок-фактуру №ВЭ-0000037 на поставку вугілля у кількості 213 т на загальну суму 741240 грн., в тому числі ПДВ 123540 грн. (а.с.87, 90, 93).

Перевезення вантажу від вантажовідправника ТОВ «Верхаус», м. Луганськ, вул. Цимлянська, буд.5, станція відправлення Софіно-Брідська, до вантажоодержувача ТОВ «ДЗБМ», м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 1б, станція призначення Самаровка, відбувалось залізничним транспортом, що підтверджується накладними від 08.09.2015 року на поставку антрациту масою 142 т, від 08.09.2015 року на поставку антрациту масою 71 т (а.с.88, 89) та актом приймання-передачі товару від 16.09.2015 року (а.с.98).

Розрахунки з ТОВ «Вимір Експо» відбувались позивачем у безготівковій формі на підставі наступних банківських виписок на загальну суму 741240 грн.: №2217 від 18.09.2015 року на суму 247080 грн., №2233 від 22.09.2015 року на суму 130500 грн., №2332 від 30.09.2015 року на суму 123540 грн., №2724 від 13.11.2015 року на суму 120060 грн., №2764 від 18.11.2015 року на суму 120060 грн. (а.с.91-92).

На поставлений товар надано результати хімічних аналізів №1463 та виробничий звіт про використання поставленого вугілля за вересень 2015 року (а.с.95, 96).

Крім того, встановлено, що згідно свідоцтва про атестацію №ПЧ 07-0/1614-2015 від 25.06.2015 року випробувальна лабораторія ТОВ «ДЗБМ» відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань у сфері та поза сферою поширення державного метрологічного нагляду, а тому позивачем було проведено відповідні хімічні аналізи отриманого вугілля відповідно журналу, розпочатого з 07.07.2015 року (а.с.153-158).

На підставі проведених аналізів складено акти вхідного контролю №23/10 від 23.10.2015 року, №17/09 від 17.09.2015 року, №21/09 від 21.09.2015 року, №28/09 від 28.09.2015 року, відповідно до яких товар, що надійшов відповідає договору, ТУ (ГОСТу), придатний для виробничих цілей (а.с.159-162).

З аналізу залізничних накладних вбачається, що вантажовідправником поставленого вугілля було ТОВ «Верхаус».

Повноваження ТОВ «Верхаус» на перевезення товарів підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору №412509 від 01.01.2013 року, укладеного між ДП «Донецька залізниця» (залізниця) та ТОВ «Верхаус» (відправник, одержувач), згідно умов якого вантажовласник зобовязується предявляти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження, вивантаження вантажів, що відправляються ним, або прибувають на його адресу. За домовленістю сторін замовлення сторін замовлення на перевезення та їх узгодження буде надаватись в електронному вигляді. Залізниця зобовязується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження, вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, повязані з перевезенням вантажів. Згідно пункту 7.4 договір укладено строком до 31.12.2013 року. Додатковими угодами №8, №10, №11 та №14 дію договору пролонговано до 31.12.2015 року.

Задовольняючи позов суд виходить із того, що обєктом оподаткування є певні операції між конкретними субєктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними.

Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи після завершення операцій, не є самостійними і достатніми підставами для встановлення порушення платником податків правил оподаткування.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів, робіт, послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обовязкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Судом наявність таких документів не встановлена.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Твердження відповідача про можливе порушення податкового законодавства контрагентом постачальника позивача не може впливати на господарські операції між позивачем та його контрагентами - ТОВ «ВС ОСОБА_3» та ТОВ «Вимір Експо».

Законодавством надано контролюючому органу право проведення перевірки у випадку наявності підстав вважати, що підприємством порушується чинне законодавство, висновки такої перевірки, викладені в акті, можуть бути використані в подальшому при перевірці контрагентів по ланцюгу постачання товару.

Натомість, контролюючий орган здійснив власні висновки, прийнявши в подальшому податкове повідомлення-рішення, без наявності документального підтвердження порушень. Також контролюючим органом не вжито заходів щодо призначення та проведення звірки по ланцюгах контрагентів.

Представником відповідача не доведено безтоварність операції з поставки товарів та надання послуг від ТОВ «ВС ОСОБА_3» та ТОВ «Вимір Експо» до ТОВ «ДЗБМ», не доведено, що вчинені правочини є нікчемними, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Відповідачем не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем задекларовано суми з ПДВ по операціям з ТОВ «ВС ОСОБА_3» та ТОВ «Вимір Експо»: на час виписки податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані платниками ПДВ і виписані податкові накладні мають всі необхідні реквізити, інші досліджені первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій та переміщення товарно-матеріальних цінностей.

Суд доходить висновку, що оскільки немає підстав для збільшення грошового зобовязання з ПДВ, у тому числі за основним платежем по операціях з ТОВ «ВС ОСОБА_3» у жовтні на суму ПДВ 283204 грн., то відповідно немає правових підстав для зняття податкового кредиту у сумі 57792 грн.

Таким чином, з системного аналізу наведених норм права, обставин справи та доказів, наданих суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2016 року №0000091400, №0000101400.

У відповідності до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 18231,30 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2016 року №0000091400, №0000101400, винесені Лівобережною обєднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» судовий збір у розмірі 18231,30 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 4 липня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1