Ухвала суду № 59082011, 19.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року м. Київ К/800/15043/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року по справі №826/15145/15 за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометалсервісгруп» про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометалсервісгруп» про припинення юридичної особи.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрометалсервісгруп» 17 червня 2004 року зареєстровано Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві як юридична особа та, починаючи з 16 квітня 2015 року, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Зареєстрованим місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: 04071, місто Київ, вулиця Межигірська, 22.

Посадовими особами контролюючого органу були проведені заходи щодо встановлення фактичного місцезнаходження платника податків - відповідача, за підсумками яких підприємство не встановлено за вищевказаною адресою, про що складена довідка від 16 липня 2015 року №2882/07.

У зв'язку із цим, податковою інспекцією направлено державному реєстратору повідомлення про відсутність відповідача за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП).

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11 серпня 2015 року за №21008144 в статусі відомостей про юридичну особу - відповідача містяться відомості про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

З огляду на вказану обставину, а також на те, що у відповідача відсутня заборгованість зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), і що остання податкова звітність подана 20 березня 2014 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 38 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон №755-IV) визначено вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, і до них, зокрема, відносяться: неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до положень статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки судами встановлено, що ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» відсутнє за місцезнаходженням, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суди дійшли правильного висновку, що, заявляючи вимогу про припинення цієї юридичної особи, контролюючий орган діяв обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року по справі №826/15145/15 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Сірош М.В. підпис Юрченко В.П.