Ухвала суду № 59081980, 05.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 року м. Київ К/800/10272/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

секретар Антипенко В.В.

за участю представника ТОВ „Коростишівземінвест" - Ониська М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у справі № 806/3832/13 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Коростишівземінвест" до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області,

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Коростишівземінвест" звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень - рішень: № 0000011640 від 11.01.2013, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 2825738 грн.; № 0000031640 від 11.01.2013, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1284510 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2013, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014, позовні вимоги задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення: № 0000011640 від 11.01.2013; № 0000031640 від 11.01.2013.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що показники рядка 21 декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року позивачем визначено у повній відповідності до вимог чинного законодавства, у відповідача були відсутні підстави для зменшення позивачу залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 2825738 грн. та збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1027608 грн.

Відповідач звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідачем здійснено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за листопад 2012 року та складено акт № 15-115/1/16/35904775 від 21.12.2012.

Перевіркою встановлено безпідставне перенесення до р. 21 декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, який зменшено актом документальної позапланової виїзної перевірки № 103/01-13/22/35904775 від 07.09.2012 на суму 4908270 грн. та актом документальної позапланової виїзної перевірки № 162/22/25904775 від 26.11.2012 на суму 447372 грн.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки.

Відповідачем, з урахуванням заперечень позивача, внесено зміни до акту камеральної перевірки щодо безпідставного перенесення товариством до р. 21 декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, який було зменшено актом документальної позапланової виїзної перевірки № 103/01-13/22/35904775 від 07.09.2012 у сумі 4908270 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000011640 від 11.01.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 2825738 грн.; № 0000031640 від 11.03.2013, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1284510 грн.: (основний платіж 1027608 грн., штрафні (фінансові) санкції 256902 грн.).

В порядку адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Підпунктом 4.6.6 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011, передбачено, що залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до п.54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 цього Кодексу якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Зі змісту п. 58.1 ст. 58 ПК України убачається, що реалізація обов'язку контролюючого органу щодо визначення суми грошових зобов'язань або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків відбувається шляхом прийняття цим органом відповідного податкового повідомлення-рішення.

Статтею 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Правові наслідки зменшення контролюючим органом платнику податку від'ємного значення суми податку на додану вартість наступають лише з моменту закінчення процедури адміністративного або судового оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення. З огляду на той факт, що за встановленим чинним законодавством механізмом розрахунку суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість впливає на розмір суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, відповідне коригування від'ємного значення суми податку на додану вартість у податковій звітності має також відбуватись лише після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року податкове зобов'язання донараховане йому за результатом перевірки оскаржене в адміністративному порядку.

Позивач своєчасно та правомірно декларував суми податкового кредиту в попередніх податкових періодах та в подальшому проводив декларування сум від'ємного значення з податку на додану вартість у відповідності до норм діючого законодавства, які у свою чергу і відобразив у рядку 24 декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, або заяв про повернення суми бюджетного відшкодування позивачем до відповідного податкового органу не подавалось.

Судами встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 у справі № 806/319/13, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000762340 від 27.09.2012.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2013, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 залишено без змін.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Суди зробили правильний висновок, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.