Ухвала суду № 59081854, 29.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року м. Київ К/800/6086/16

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - Захарчука В.В., Пундика С.А.,

відповідача - Мухи С.І.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - Інспекція)

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016

у справі № 809/2839/15 (876/11307/15)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МБК Агротехніка" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Товариство звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2015 № 0000092200, згідно з яким позивача зобов'язано сплатити 43 304 215 грн. пені за порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 у задоволенні позову відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд виходив з правомірності притягнення позивача до відповідальності у вигляді пені за порушення законодавчо установленого строку виконання поставок товару за імпортними операціями та за невиконання Товариством обов'язку з перерахування до бюджету позитивної курсової різниці за операціями з продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; оспорюване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним і скасовано в частині нарахування Товариству пені у сумі 43 245 301 грн.; в решті позову відмовлено.

Постанову мотивовано, зокрема, тим, що чинним законодавством не заборонено виконання імпортних операцій шляхом передачі товару платникові без ввезення на митну територію України, тоді як здійснення такої передачі у межах 180-денного строку з часу перерахування позивачем коштів нерезидентам за операціями з імпорту товару виключає наявність підстав для нарахування Товариству пені за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що виявлений податковою перевіркою факт невиконання Товариством обов'язку з перерахування до бюджету позитивної курсової різниці за операціями з продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку не враховувався Інспекцією при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення, що виключає необхідність надання правового аналізу обставинам по цьому епізоду в рамках даного провадження.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить частково скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду зі спору як помилково скасоване.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято Інспекцією за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариства з нерезидентами, оформленої актом від 05.02.2015 № 46/22-50/36083830.

Перевіркою встановлено порушення платником законодавчо установленого строку поставки сільськогосподарської продукції за імпортними зовнішньоекономічними контрактами: від 15.07.2013 № 150713, укладеним з компанією ITC Industry Trading Company SA (продавець); від 27.03.2014 № 270314, укладеним з компанією OLFANUDA EXPORT LLP (продавець); від 05.11.2013 № 051113, укладеним з компанією ROWFIELD CAPITAL A.S. (продавець).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Статтею 4 названого Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Аналізуючи доводи Інспекції, покладені в основу нарахування позивачеві пені за порушення строків імпортних поставок за зовнішньоекономічним контрактом від 15.07.2013 № 150713, суди встановили, що у рамках виконання своїх договірних зобов'язань за цим контрактом у період з 08.05.2014 по 06.06.2014 Товариство перерахувало на користь нерезидента - компанії ITC Industry Trading Company SA - передоплату за майбутню поставку товару в сумі 5 865 607 дол. США; у період з 31.07.2014 по 02.09.2014 товар (продовольча пшениця) був поставлений позивачеві за межами митної території України та реалізований Товариством без ввезення в Україну.

Аналогічні обставини були встановлені судами при дослідженні порядку виконання зовнішньоекономічного контракту від 27.03.2014 № 270314. Так, у період з 02.04.2014 по 12.06.2014 Товариство перерахувало компанії OLFANUDA EXPORT LLP кошти у загальній сумі 15 390 938,72 дол. США; поставка товару позивачеві відбулася у період з 23.06.2014 по 08.09.2014 без ввезення на митну територію.

Згідно з визначенням, що міститься у статті 1 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Отже, передача названими нерезидентами товару позивачеві без ввезення на територію України є виконанням операції з імпорту в розумінні наведеної норми Закону. Оскільки з установлених судами обставин справи вбачається, що відповідна передача продукції за зовнішньоекономічними контрактами від 27.03.2014 № 270314 та від 15.07.2013 № 150713 була здійснена позивачеві у межах 180-денного строку з моменту її оплати Товариством (що зафіксовано в акті перевірки та не заперечується податковим органом), то підстави для висновку про порушення платником строків виконання розглядуваних імпортних операцій відсутні.

За таких обставин суд апеляційної інстанції з урахуванням сукупності встановлених у справі обставин та наявних у ній доказів дійшов цілком обґрунтованого висновку про незаконність нарахування Товариству оспорюваної суми пені та правомірно задовольнив позов у відповідній частині.

Вирішення справи в частині позовних вимог щодо нарахування позивачеві пені у сумі 58 914,02 грн. за порушення строку здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 05.11.2013 № 051113, укладеним з компанією ROWFIELD CAPITAL A.S., не є предметом даного касаційного оскарження, а тому обставини по цьому епізоду не підлягають юридичній оцінці у рамках даного касаційного провадження.

Норми матеріального права було правильно застосовано судом апеляційної інстанції, його висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, а відтак підстави для скасування оскаржуваної постанови Львівського апеляційного адміністративного суду відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі № 809/2839/15 (876/11307/15) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько