Ухвала суду № 59081823, 29.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 червня 2016 року м. Київ Н/800/33/16

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Загородньому А.А.,

за участю представників учасників провадження:

позивача - не з'явились,

відповідача - не з'явились,

третьої особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у судовому засіданні заяву ОСОБА_3

про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.03.2016

у справі № 509/5184/15-а

за позовом ОСОБА_3

до Таїровської селищної виборчої комісії Овідіопольського району Одеської області (далі - Комісія)

за участю третьої особи - ОСОБА_4,

про визнання протиправними дій та бездіяльності.

За результатами розгляду заяви Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії Комісії з прийняття рішення про реєстрацію Таїровським селищним головою ОСОБА_4 та з офіційного оприлюднення результатів виборів Таїровського селищного голови у газеті «Наддніпрянська правда» від 06.11.2015 № 48;

визнати протиправною бездіяльність Комісії щодо неприйняття рішення про визнання ОСОБА_4 таким, що відмовився від посади селищного голови, та щодо непризначення повторних виборів селищного голови після 26.11.2015.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що ОСОБА_4 на порушення вимог статті 89 Закону України «Про місцеві вибори» в установлений строк не подав заяви про звільнення з усіх посад, що несумісні з посадою селищного голови.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.12.2015 у позові відмовлено. Постанову мотивовано тим, що до моменту офіційного оприлюднення результатів виборів Таїровського селищного голови 30.10.2015 ОСОБА_4 подав заяви про звільнення його з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю «МАХ» та з посади керівника громадської організації «Овідіопольська районна федерація футболу»; наведене спростовує доводи позивача, якими він мотивує заявлені позовні вимоги.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 названу постанову суду першої інстанції скасовано; ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що на момент прийняття рішення про реєстрацію ОСОБА_4 головою Таїровської селищної ради Комісія не володіла інформацією щодо перебування ОСОБА_4 на посадах, несумісних з посадовою голови селищної ради; відтак оспорювані дії Комісії є такими, що вчинені на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Водночас апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції помилково розглянув даний позов за правилами статей 172-179 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки цей позов не спрямований на захист виборчих прав.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.03.2016 постанову суду апеляційної інстанції зі спору скасовано, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.12.2015 залишено в силі. При цьому касаційний суд виходив з того, що даний спір вирішено місцевим загальним судом як адміністративним судом з дотриманням правил предметної підсудності, та з огляду на установлені судами попередніх інстанцій обставини справи визнав доведеним факт звільнення ОСОБА_4 з посад, несумісних з посадовою селищного голови, та припинення реєстрації ОСОБА_4 як суб'єкта підприємницької діяльності.

ОСОБА_3 подано заяву про перегляд цієї ухвали за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10.03.2016 та прийняти нове рішення по суті спору, яким задовольнити позовні вимоги.

Як на нововиявлену обставину у розглядуваній справі заявник послався, зокрема, на факт перебування ОСОБА_4 у статусі засновника товариства з обмеженою відповідальністю «МИР 2015» (далі - ТОВ «МИР 2015») до 10.02.2016, тобто вже після його обрання та призначення головою Таїровської селищної ради, що встановлено постановою Овідіопольського районного суду від 04.03.2016 у справі № 509/569/16-п.

Заперечуючи проти наведених доводів, ОСОБА_4 зазначає, що вказана постанова скасована за наслідками її перегляду в апеляційному порядку, а тому не може підтверджувати існування нововиявлених обставин у розумінні частини другої статті 245 КАС. Також, відповідач наголошує, що Вищий адміністративний суд України не є належним судом для перегляду рішення у справі за нововиявленими обставинами відповідно до статті 249 КАС.

У пункті 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадські та політичні права (набув чинності, в тому числі для України, 23 березня 1976 року) проголошено, що кожен має право при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що висувається проти нього, або при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Судове рішення не може бути визнано справедливим та правосудним, а судовий захист - повним та ефективним, якщо допущено судову помилку.

Статтею 14 (пункт 6) Міжнародного пакту передбачено, що судове рішення підлягає перегляду, якщо «якась нова чи нововиявлена обставина незаперечно доводить наявність судової помилки».

Наведене положення міжнародного акта відображено у нормах процесуального права України, зокрема, у частині першій статті 245 КАС, відповідно до якої постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

За змістом частини другої цієї ж статті КАС підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Отже, за змістом наведеної норми процесуального права, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Тобто нововиявлені обставини є фактичними даними, які свідчать про помилковість висновків суду у зв'язку з тим, що при розгляді справи існували істотні обставини, які не були відомі учасникам спору, а, відтак, й адміністративному суду.

За наявності обставин, що відповідають наведеним критеріям, судове рішення є необґрунтованим, позаяк фактичний склад, встановлений адміністративним судом, є неповним та не відповідає об'єктивній істині.

Наведене допускає можливість визнання нововиявленою обставиною нового доказу відносно вже дослідженого судом факту за умови доведення заявником об'єктивної неможливості отримання цього доказу на час розгляду справи у звичайному порядку.

У справі, що розглядається, нововиявленою обставиною заявником зазначено факт неподання ОСОБА_4 протягом 20 днів з дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів копії зареєстрованої заяви про припинення його участі у ТОВ «МИР 2015».

Як вбачається зі змісту ухвалених у справі судових рішень, факт наявності у ОСОБА_4 статусу засновника ТОВ «МИР 2015» не був відомим суду під час вирішення даного спору по суті, а тому не досліджувався при розгляді справи; зазначена обставина стала відома заявникові лише за наслідками ознайомлення з повним текстом постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.03.2016 у справі № 509/569/16-п про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення вимог пункту 1 статті 36 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Постановою апеляційного суду Одеської області від 04.05.2016 назване рішення скасовано; провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Зазначеною постановою суд апеляційної інстанції встановив, що 08.12.2015 ОСОБА_4 подав зборам учасників (засновників) ТОВ «МИР 2015» заяву про вихід зі складу засновників цього товариства; з огляду на відсутність у справі доказів про фактичне одержання ОСОБА_4 доходу від участі у ТОВ «МИР 2015» та від провадження підприємницької діяльності після обрання на посаду Таїровського селищного голови апеляційний суд дійшов висновку, що такі дії ОСОБА_4 не підлягають кваліфікації за частиною першою статті 172-4 КУпАП.

Аналізуючи наведені висновки апеляційного суду Одеської області у світлі підтвердження наявності нововиявлених обставин у даній справі, слід враховувати приписи частини четвертої статті 72 КАС, в силу якої вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Правильне вирішення даного спору передбачає з'ясування факту дотримання ОСОБА_4 критерію сумісництва посади селищного голови з іншими займаними посадами у відповідності до вимог Закону України «Про місцеві вибори»; власне ж наявність або відсутність у діях ОСОБА_4 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-4 КУпАП, не має вирішального правового значення для перевірки цього факту.

Постановою ж апеляційного суду Одеської області від 04.05.2016, яка набрала законної сили, встановлено несвоєчасне (тобто поза межами 20-денного строку з дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів) подання ОСОБА_4 заяви про вихід зі складу засновників ТОВ «МИР 2015», що не було та не могло бути відомим суду першої інстанції на час прийняття рішення з даного спору.

Відповідно до частини першої статті 249 КАС заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини.

За змістом зазначеної норми переглядати рішення за нововиявленими обставинами можуть суди, які наділені правом встановлювати обставини у справі. Оскільки в силу частини першої статті 220 КАС суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, то переглядати судові рішення за нововиявленими обставинами повноважні лише суди першої та апеляційної інстанцій. Касаційний суд може переглянути свої рішення за нововиявленими обставинами тільки з підстав, передбачених пунктами 3 і 5 частини другої статті 245 КАС (Постанова Верховного Суду України від 13 жовтня 2009 року №21-430во09).

Оскільки у розглядуваному випадку заявник посилається на перебування ОСОБА_4 у складі засновників ТОВ «МИР 2015» після його обрання та призначення головою Таїровської селищної ради як на нововиявлену обставину,

то суд касаційної інстанції у даному випадку не повноважний переглядати своє рішення за нововиявленими обставинами.

Однак на стадії прийняття заяви та відкриття провадження за новоявленими обставинами суддя-доповідач був позбавлений можливості повного з'ясування наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами судом касаційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 252 КАС заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців після її надходження за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 214 КАС суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Пункт 1 частини першої статті 157 КАС передбачає, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Положення глави 2 розділу ІV КАС (зокрема, статті 218) передбачають, що після відкриття касаційного провадження суд закриває касаційне провадження за наявності відповідних підстав.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції не повноважний переглядати свої рішення за нововиявленими обставинами, а провадження у справі уже відкрито, враховуючи положення частини сьомої статті 9 КАС, яка закріплює, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а також положення статей 157, 218 КАС, провадження за нововиявленими обставинами у суді касаційної інстанції у цій справі підлягає закриттю.

За таких обставин, керуючись статтями 157, 214, 218, 245-253 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 509/5184/15-а за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.03.2016 за нововиявленими обставинами закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько