Ухвала суду № 59081812, 19.07.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"19" липня 2016 р. Справа № 806/428/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Управління держпраці у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" травня 2016 р. у справі за позовом Управління держпраці у Житомирській області до Приватне підприємство "Україна" про зобов`язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Управління Держпраці у Житомирській області (далі - Управління) звернулось до суду з позовом, у якому просили зобовязати уповноважених осіб Приватного підприємства "Україна" (далі - ПП "Україна") допустити посадових осіб управління Держпраці у Житомирській області до проведення планової перевірки дотримання законодавства з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а також дотримання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів виробничих обєктів підприємства. В обґрунтування позовних вимог зазначали, що актом від 09.02.2016 Управлінням, за участю інспекторів Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області, зафіксовано недопуск представниками ПП "Україна" до проведення планової перевірки. При цьому, не допускаючи посадових осіб Управління до проведення планового заходу, відповідач посилався на пункт 3 прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 №71-VІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи". На переконання позивача вказаний нормативно-правовий акт встановлює обмеження щодо проведення перевірок контролюючими органами, визначеними Податковим кодексом України, з огляду на що у відповідача не було правових підстав для недопуску посадових осіб Управління до планової перевірки.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року управлінню Держпраці у Житомирській області у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Позивачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про задоволення позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, встановлено, що наказом управління Держпраці у Житомирській області від 21.12.2015 року №282 затверджено План проведення перевірок субєктів господарювання (виробничих обєктів) на І квартал 2016 року, відповідно до якого плановий захід з питань дотримання ПП "Україна" законодавства відбудеться у період з 09.02.2016 року по 18.02.2016 рік (а.с. 81-85).

12.01.2016 року Управлінням на адресу ПП "Україна" направлено повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а також додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів виробничих об'єктів підприємства (а.с.8).

Відповідно наказу №157 від 08.02.2016 року, Управлінням видано направлення від 08.03.2016 року №145/10 на проведення перевірки ПП "Україна" з 09.02.2016 року по 18.02.2016 рік (а.с. 9).

Директором ПП "Україна" було не допущено посадових осіб Управління до проведення перевірки з підстав відсутності дозволу Кабінету Міністрів України на проведення такої перевірки та інших підстав, визначених Законом України від 28.12.2014 року №71-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих атів України, щодо податкової реформи".

Недопуск до перевірки Управління зафіксовано актом від 09.02.2016 (а.с.10).

Вважаючи необґрунтованим недопуск до перевірки, Управління звернулось до суду із даним позовом.

Відмовляючи Управлінню в задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з наступного.

Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року №2694-ХІІ, зі змінами і доповненнями, визначено основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України "Про охорону праці", державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

За змістом ч.4 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виключно законами встановлюються:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

- спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю) не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За змістом пункту 7 Положення про Державну службу України з питань праці, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:

- допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

- виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

- одержувати примірник припису або акта органу державного нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.

Аналізуючи наведені положення чинного законодавства суд дійшов висновку, що позивач наділений повноваженнями проводити перевірки з питань, що належать до його компетенції, вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю), а на відповідача законом покладено обовязок допускати посадових осіб органу контролю до перевірки, а тому позовні вимоги про зобовязання допустити до перевірки підлягають розгляду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року у справі № К/800/10963/14.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції правомірнро не прийняв до уваги доводи відповідача щодо відсутності у позивача повноважень на звернення до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку діям відповідача, які полягали у недопуску посадових осіб Управління до проведення планового заходу, суд виходив з наступного.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема:

- вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

- не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Разом з тим, відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII, у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При цьому, відповідно до п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Суд зазначив, що застосовуючи словосполучення "контролюючі органи" у наведеному вище абзаці пункту 3 Прикінцевих положень Закону від 28.12.2014 №71-VIII, законодавець не визначив на які саме контролюючі органи розповсюджуються встановлені обмеження.

При цьому суд врахував, що пункт 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року №71-VIII не є зміною чи доповненням до Податкового кодексу України. Відповідно, відсутні правові підстави вважати, що застосоване у ньому поняття контролюючих органів необхідно розуміти в значенні, наведеному в пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, згідно якого контролюючими органами є виключно органи Державної фіскальної служби України, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наведене поняття слід застосовувати у розумінні пункту 1 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.1998 №817/98, відповідно до якого контролюючі органи - органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Крім того, згідно абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під органами державного нагляду (контролю) слід розуміти уповноважені законом центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, державні колегіальні органи, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, які здійснюють державний нагляд щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Отже, виходячи з вище наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року №71-VIII стосуються всіх без виключення контролюючих органів, а не лише Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, і тому, позивач є контролюючим органом в розумінні норми пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року №71-VIII.

При цьому, суд врахував, що станом на час розгляду справи є чинною Постанова Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 року №408, якою затверджений Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців, до якого віднесено і управління Держпраці.

Отже, в 2015-2016 роках, позивач має право без отримання дозволу Кабінету Міністрів України включати в плани проведення перевірок субєктів господарювання лише ті підприємства, обсяг доходу за попередній календарний рік яких становить більше 20 мільйонів гривень, або ж за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, крім винятків, передбачених пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року року №71-VIII.

Судом не було встановлено фактів надання дозволу Кабінетом Міністрів України на проведення перевірки ПП "Україна", звернення відповідача із заявкою щодо його перевірки, наявність відповідного рішення суду або підстав для проведення перевірки, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, а згідно звіту про фінансові результати за 2015 рік, обсяг доходу ПП "Україна" у 2015 році становив менше 20 мільйонів гривень.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з тим, що на відповідача розповсюджується запроваджений пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII мораторій на проведення контролюючими органами перевірок у 2016 році.

Враховуючи обмеження, встановлене Законом України від 28.12.2014 року №71-VIII, суд дійшов вірного висновку, що у позивача були відсутні правові підстави для включення позивача до плану проведення перевірок у I кварталі 2016 року, у зв'язку з чим, недопуск відповідачем посадових осіб Управління до проведення перевірки є обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління держпраці у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" травня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" липня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Управління держпраці у Житомирській області вул.Шевченка,18 А,м.Житомир,10008

3- відповідачу/відповідачам: Приватне підприємство "Україна" с.Водотиї,Брусилівський район, Житомирська область,12624

- ,