Постанова № 59081799, 19.07.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" липня 2016 р. Справа № 806/504/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправною відмову та зобов'язання призначити одноразову грошову допомогу,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про:

- визнання протиправною відмову Міністерства оборони України щодо призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби в країнах, де велись бойові дії;

- зобовязання Міністерства оборони України прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_3 зазначав, що в період з 02.02.1987 року по 12.02.1989 рік проходив військову службу в Збройних Силах СРСР. Під час проходження служби отримав осколкові поранення внаслідок чого позивачу призначено 3 групу інвалідності. Позивач у визначеному законом порядку звернувся до Міністерства оборони України з заявою про призначення та виплати одноразової грошової допомоги, однак, Міністерство оборони України відмовило позивачу в розгляді поданих документів на призначення одноразової грошової допомоги. Позивач вважає, що зазначена відмова є протиправною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.05.2016р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка виразилась у не розгляді питання щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги. Зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення і виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Міністерство оборони України звернулось до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 18.05.2016р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. На думку скаржника, звільнення позивача з військової служби в 1989р. та отримання інвалідності первинно у 2013 році не дає права ОСОБА_3 на одноразову грошову допомогу.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволення, а судове рішення - зміні, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив військову службу в період з 02.02.1987 року по 12.02.1989 рік, що підтверджується копією військового квитка (а.с.13-15).

Відповідно до ОСОБА_2 з протоколу засідання Центральної військової - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, зазначається, що отримані позивачем поранення, контузія, захворювання, пов'язанні з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії (а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту судово-медичного дослідження (обстеження) №2449 (а.с.12), на підставі направлення ТВО військового комісара від 21.08.2013 року №4/925, проведено судово-медичне обстеження ОСОБА_3 та "виявлено рубці на голові та лівій руці, що є слідами загоєння ран, які утворилися від дії тупих твердих предметів з достатньо - обмеженою контактуючою поверхнею, можливо внаслідок осколочних поранень за обставин та в термін, 1987 року".

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 667162 від 17.09.2013 року, ОСОБА_3 з 06 вересня 2013 року встановлено третю групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.10).

З метою вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги у звязку з отриманням ІІІ групи інвалідності, внаслідок травми, і захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, ОСОБА_3 звернувся до Ружинського РВК (а.с.7), який направив документи позивача до Житомирського ОМВК.

Листом №248/3/6/236 від 25.01.2016 року Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив про те, що підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги немає (а.с.9).

Не погоджуючись з таким висновком відповідача, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно ст.41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІІ, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції Закону України від 3 листопада 2006 року №328-V, який набрав чинності в цій частині 1 січня 2007 року, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 №499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01.01.2007, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб виплачується звільненим з військової служби (зборів) особам у зв'язку із інвалідністю, що настала після 01.01.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки МСЕК від 17.09.2013 року серії ААБ №667162 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 17.09.2013 з причиною інвалідності - захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 (далі - Порядок ), яка набрала чинності 24.01.2014., днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що днем виникнення права у позивача на отримання спірної допомоги є день встановлення йому інвалідності, тобто 17.09.2013 року.

Враховуючи викладені вимоги законодавства, право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Отже, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Така ж правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 р. справа № 21-446а14 та від 21.04.2015 р. справа № 21-135а15.

Право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Отже, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження. В зв'язку з чим необґрунтованими є доводи скарги Міністерства оборони України про те, що позивач немає права на отримання одноразової грошової допомоги.

На час подання позивачем заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, механізм розгляду таких заяв та механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 встановлено, що особи, які до набрання чинності Порядку, затвердженого цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Як зазначалось вище та встановлено судом апеляційної інстанції, позивач отримав право на призначення вказаної допомоги з 17.09.2013 року, а тому має право на її призначення та виплату відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (далі - Порядок № 499).

Разом з тим, згідно пункту 3 Порядку №499, особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військкомату (далі - уповноважений орган) такі документи:

- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);

- копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності;

- копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Колегія суддів зазначає, що подання позивачем до військового комісару Ружинського районного військового комісаріату заяви та доданих до неї документів повністю узгоджується із вимогами п.3 Порядку №499.

За приписами абзацу 2 п.7 Порядку №499, відповідач, Міністерство оборони України, як Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Разом з тим, лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України не можна розцінювати як рішення Міністерства оборони України про результати розгляду звернення позивача. У Міністерстві оборони України рішення щодо призначення чи відмови у призначенні одноразової грошової допомоги приймає комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, проте дій, спрямованих на прийняття відповідного рішення уповноваженим органом (комісією), цим Департаментом вжито не було.

Крім того, слід зазначити, що прийняття рішення про виплату чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства оборони України в особі його Міністра (як зазначено і листі Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 25.01.2016р.) , а на Департамент фінансів Міністерства оборони України покладено обов'язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів.

Колегія суддів, враховуючи відсутність рішення відповідача, проаналізувавши адмінітсртивно-дискреційні повноваження суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов'язання Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення і виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні тільки в частині застосування Порядку при вирішенні питання щодо призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерство оборони України задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2016 р. змінити, виклавши 3-й абзацрезолютивної частини постанови в наступній редакції:

"зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення і виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №499, та ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"".

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" липня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 вул. Шкільна, 13,с.Малі Низгірці,Ружинський район, Житомирська область,13626

3- відповідачу/відповідачам: Міністерство оборони України проспект Повітрофлотський , 6,м.Київ,03168

- ,