Ухвала суду № 59081667, 20.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/693/16

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.05.2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" звернулось до суду з позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення від 22.02.2016 року № 504010000/2016/000002/2, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 504010000/2016/00007 від 22.02.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що підстави для відмови в прийнятті визначеної декларантом митної вартості у Миколаївської митниці Державної фіскальної служби були не обґрунтовані, а висновок відповідача щодо ненадання в повному обсязі витребуваних документів не відповідає дійсності, тому позивач вважає протиправним та такими, що підлягають скасуванню рішення та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.05.2016 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 504010000/2016/000002/2 від 22.02.2016 року. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 504010000/2016/00007 від 22.02.2016 року.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Миколаївська митниця Державної фіскальної служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 11.12.2015 року між позивачем та ТОВ «РусВініл», РФ було укладено зовнішньоекономічний контракт № RUS- 1543/15-611, відповідно до якого ТОВ «РусВініл» зобов'язалося здійснити поставку позивачу товару - натрій їдкий (гідроксид натрію) в кількості 577,060 т за ціною 212 доларів США за тонну на загальну суму 122 336,72 доларів США.

З метою переміщення через митний кордон товару, позивачем 19.02.2016 року була подана електронна митна декларація №504010000/2016/000435 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товару гідроксид натрію із заявленою митною вартістю за основним методом оцінки за ціною контракту.

Для підтвердження митної вартості товару були надані: контракт від 11.12.2015 року, додаткові угоди №2 від 12.01.2016р. та № 4 від 26.01.2016р., інвойс № 03022016 від 03.02.2016р., накладна СМГС № 21050342, підтвердження позитивного проходження радіологічного та екологічного контролю, сертифікат походження товару, паспорта якості, акт експертизи.

В повідомленні від 19.02.2016 року митний орган зазначив, про необхідність надання додаткових документів, а саме: 1) бухгалтерську документацію: щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, банківські документи про здійснення оплати за товар, щодо формування ціни товару з документальним обґрунтуванням зниження ціни товару на 48 дол. США, 2) висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Листом від 22.02.2016 року, на вимогу митниці позивачем було надано додаткові документи, зокрема: біржові котирування HIS Chemical, Global Chlor-Alkali міжнародної біржової організації HIS Chemical за грудень 2015, в якому формувалась цінова політика на каустичну соду згідно з умовами Контракту та додаткової угоди.

Також позивач повідомив митницю, що інших витребуваних документів, зазначених у запиті немає в наявності, оскільки товар не страхувався, інших договорів з третіми особами не укладалось.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 22.02.2016 року № 504010000/2016/000002/2 відповідачем було зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не застосовується у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (витрати на доставку товару до пункту призначення, страхування), не надано документальне обґрунтування формування ціни з урахуванням її числових значень, декларантом не надано обґрунтування розбіжностей в документах щодо ціни товару, розрахованої відповідно до положень Додаткової угоди №4 від 26.01.2016 до контракту від 11.12.2015 та п.2 додаткової угоди № 2 від 12.01.2016 до контракту від 11.12.2015 , не надано в повному обсязі витребувані митним органом додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. Основою для визначення митної вартості є вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продані в Україну і час експорту яких є максимально наближений до митного оформлення оцінюваних товарів за рівнем 0,242 дол. США ( МД від 09.02.2016).

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 504010000/2016/00007 від 22.02.2016 року позивачу повідомлено про відмову у митному оформлені (випуску) товарів.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що декларантом було надано до Митного органу усі документи, необхідні для митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що в рішенні апелянта про коригування заявленої ТОВ «МГЗ» митної вартості товарів, підстави відмови в прийнятті визначеної декларантом митної вартості не обґрунтовані та висновок відповідача щодо ненадання в повному обсязі витребуваних документів не відповідає дійсності, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 49 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 53 МК України передбачає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з п.2 ч. 6 ст. 54 вказаного Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 55 МК, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано: 2) наявну в органу доходів і зборів інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МК, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що право прийняття рішення про коригування митної вартості виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та достовірності відомостей про митну вартість товару, та у разі обґрунтування неможливості визначення митної вартості за наявними документами.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 Митного кодексу України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 22.02.2016р. № 60/101-10 декларант надав до Митного органу витребувані митницею документи та повідомив митний орган про те, що вантаж - сода каустична не страхувався, оскільки умовами Контракту страхування товару не передбачене, та умови поставки СРТ (ІНКОТЕРМС-2010) не встановлюють взаємних обов'язків продавця та покупця щодо страхування товару.

Згідно з п. 2.1. Контракту, ціна на товар визначається та приймається на умовах СРТ ст. Жовтнева Одеської залізниці згідно з ІНКОТЕРМС-2010, та включає в себе всі витрати по доставці товару до вказаного місця.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року термін СРТ - "Фрахт/перевозка оплачені до (місце призначення)" означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. Умови поставки СРТ покладають на продавця обов'язок нести всі витрати і ризики, пов'язані з транспортуванням товару до місця призначення, відповідно до умов Контракту - це станція Жовтнева Одеської залізниці, зобов'язання щодо страхування товару відсутні. Отже, при поставці товару на зазначених умовах страхування товару може здійснюватися лише за бажанням сторін договору.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалося.

Таким чином, судова колегія зазначає, якщо товар фактично не страхувався, про що декларантом були надані письмові обґрунтовані пояснення, а тому відсутність такої інформації не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю, а тому доводи апелянта щодо не ненадання декларантом відомостей про страхування є безпідставними.

Щодо доводів апелянта про надання зниженки ціни на 48 доларів США колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Надання знижки покупцю - це результат «комерційних переговорів, які передували укладанню Контракту. Виходячи з визначення митної вартості, комерційні переговори до формування митної вартості ніякого відношення не мають, у відповідності до ст. 49 МК України. Цінова знижка - це умова договору, що визначає розмір зменшення базової ціни -тозару, вказаної у договорі. Загалом - це частина ціни товару, яку підприємства можуть встановлювати з метою стимулювання та підвищення зацікавленості підприємств у придбанні їх продукції. Цінові знижки мають добровільний характер і не є обов'язковими, вони можуть надаватися у певному конкретному випадку.

Доводи апелянтом щодо порівняння цін на товар «сода каустична» агентства ІНS з контрактними цінами для обґрунтування достовірності або недостовірності рівня його митної вартості є необгрунтованими, оскільки інформації про біржові ціни на товар «сода каустична» агентства ІНS стосується європейського ринку, а в даному випадку, товар поставлявся з території Росії.

Відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2010 термін «Франко борт» означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов поручні судна в названому порту відвантаження.

Посилання в апеляційній скарзі на нібито залишення поза увагою факту ненадання договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з Контрактом на поставку товару є безпідставним, оскільки ТОВ «МГЗ» письмово повідомило митний орган, що такі угоди з третіми особами не укладались, оскільки позивач є кінцевим споживачем придбаного товару. Тобто ненадання договору із третіми особами пояснюється об'єктивними причинами, а саме їх відсутністю.

Отже, вимоги апелянта щодо надання неповного пакету документів є надуманими та безпідставними.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що для правильного визначення митної вартості важливе та вирішальне значення має саме ціна, що була фактично сплачена. Надані декларантом документи достовірно підтверджують митну вартість товару.

Не відповідає дійсності твердження апелянта щодо безпідставного взяття за основу для розрахунку вартості товару формули FОВ МЕD LOW, яка на його думку не може застосовуватись при поставці на умовах СРТ.

Правила Інкотермс є стандартизованими та забезпечують тлумачення торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Ці правила регламентують, перш за все, момент передачі права власності на товар і всі пов'язані із цим ризики, встановлюють правила, які регулюють питання пов'язані з доставкою товарів від продавця до покупця (перевезення, відповідальність за експортне та імпортне оформлення товарів). Питання ціноутворення Правила Інкотермс взагалі не регламентують.

З огляду на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що порівняння апелянтом терміну умов поставки (СРТ) з терміном умов формування ціни на Європейській біржі (FОВ МЕD LOW) є помилковим, оскільки товар поставлявся і декларувався виключно на умовах СРТ (п. 20 Декларації), а словосполучення «FОВ МЕD LOW» немає ніякого відношення до умов поставки за правилами ІНКОТЕРМС -2010.

Згідно з п.п. 2.1., 3.1. Контракту ціна визначається та приймається на умовах СРТ ст. Жовтнева Одеської залізниці, а розраховується відповідно до п. 2.2 Контракту за формулою (FОВ МЕD LOW мінус 48 доларів СІІІА) і вказується в додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною Контракту.

Тобто розрахунок ціни за вказаною формулою передує підписанню додаткової угоди та фактично є передоговірною домовленістю. Як слідує з тексту Контракту, дані про біржові котирування вартості вищевказаного товару використовувались лише як базовий елемент формули визначення контрактної ціни. Знижка - 48 доларів США є складовою частиною формули розрахунку вартості, а тому вона є невід'ємною частиною ціни. Погодження такої ціни є результатом переговорів, вільного волевиявлення сторін та взаємовигідного співробітництва.

Виходячи з цього вартість імпортованого товару, узгоджена в Контракті (Додаткова угода № 4), співпадає з даними платіжного доручення, тобто заявлена ТОВ «МГЗ» митна вартість товару відповідає ціні господарської операції та є сплаченою у повному обсязі.

Крім того платіжним дорученням № 926 від 24.02.2016 покупцем перераховано продавцю 122 336,72 $ згідно з інвойсом № 03022016 від 03.02.2016р. В призначенні платежу у платіжному дорученні містяться посилання на Контракт та інвойс № 03022016 від 03.02.2016р.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем було надано апелянту для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які чітко підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті Покупцем на користь Продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

Така сама правова позиція була викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України по справах №К/800/19044/15 від 16.06.2015 року та №К/800/17473/15 від 06.08.2015 року, між тими самими сторонами по аналогічних правовідносинах, в яких Вищий адміністративний суд зазначає, що митною вартістю товару за ціною договору щодо товарів, що імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а тому вимоги про надання обґрунтування результатів комерційної домовленості сторін є безпідставними, а тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

З огляду на зазначене судова колегія суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.05.2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик