УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2016 р.Справа № 816/722/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,
представників сторін : прокурора - Захарової Н.О., відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою керівника Кременчуцької місцевої прокуратури на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2016р. по справі № 816/722/16
за позовом заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури
до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2
про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА
Заступник керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі по тексту ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач), за участю третьої особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просив суд зобов'язати Головне управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області вчинити дії щодо анулювання ліцензії № 037273 серії АЖ від 15.09.2015 року на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами ФОП ОСОБА_2
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 року по справі № 816/722/16 позовну заяву заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Позивачеві надано строк для усунення недоліків до 27 травня 2016 року та роз'яснено, що в разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Також, розяснено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва прокурора, передбачених положеннями статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" із визначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, або ж обґрунтування відсутності такого органу чи відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 року по справі № 816/722/16 позовну заяву заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області, третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.
Розяснено позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Прокурор, не погодившись з ухвалою суду від 30.05.2016 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 року по справі № 816/722/16 скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що прокурором як у позовній заяві, так і у листі від 26.05.2016 року на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху наводилось обґрунтування наявності у прокурора підстав для здійснення представництва інтересів держави та про відсутність органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. З посиланням на п.7 ч.1 ст.1 Закону країни «Про ліцензування видів господарській діяльності» та положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 року № 609 вказує, що органом ліцензування щодо виробництва і торгівлі алкогольними напоями є виключно Державна фіскальна служба. Отже, саме вона здійснює контроль за дотриманням умов ліцензування та займається питаннями видачі та анулювання ліцензій, а не територіальні органи ДФС. Єдиним державним органом, наділеним повноваженнями реагувати на бездіяльність Державної фіскальної служби, є прокурор, який набуває статусу позивача. Враховуючи викладене, вважає, що прокурором обґрунтовано наявність підстав бути позивачем у справі у звязку з відсутністю органу, уповноваженого виступати позивачем у спірних відносинах. При цьому, прокурор звертається з вказаним позовом в інтересах держави, з метою усунення причин та умов, що сприяють пияцтву та шкідливим звичкам серед дітей, оскільки відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону дитинства» держава гарантує дитині право на охорону здоровя, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, формуванню навичок здорового способу життя. Бездіяльність ГУ ДФС у Полтавській області, яка полягає у невиконанні вимог абз.8 ч.28 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо анулювання ліцензії серії АЖ № 037273 від 15.09.2015 року на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами ФОП ОСОБА_2, ставить під загрозу закріплені статтями 3, 27 Конституції України права дітей на життя та охорону здоровя. З огляду на викладене вище, вважає, що прокурором обґрунтовано, у чому полягає порушення інтересів держави, доведено відсутність органу, уповноваженого виступати позивачем у спірних відносинах, викладено у позовній заяві обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо відповідача. У звязку з чим, беручи до уваги, що прокурор не позбавлений можливості надати додаткові пояснення з приводу заявлених вимог під час розгляду справи судом, вважає безпідставним повернення судом першої інстанції позовної заяви прокурору.
Представник прокурора в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 року по справі № 816/722/16 скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. З посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 року № 609, ч.18 ст.15 Закону України «Про державну регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», пп.19-1.1.13 п.19-1.1 ст.19-1, п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України зазначив, що твердження прокурора про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних відносинах, є безпідставним, оскільки контроль за дотриманням умов ліцензування субєктами господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється територіальними органами Державної фіскальної служби в межах наданих їм законом повноважень. Вказав, що рішенням ГУ ДФС України в Полтавській області від 04.01.2016 р. у відповідності до абз.8 ч.29 ст.15 Закону України «Про державну регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» анульовано ліцензію ФОП ОСОБА_2 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Третя особа в судове засідання не прибула, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З огляду на наведену норму, враховуючи, що третя особа по справі належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі третьої особи.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про повернення позовної заяви заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не надано доказів того, що захист інтересів, які, на думку заявника, порушуються, не здійснюється або здійснюється неналежним чином уповноваженими органами, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, не наведено належного обґрунтування в чому саме полягають порушені інтереси держави, які підлягають судовому захисту.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ст.60 Кодексу адміністративного судочинства з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч.2 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Згідно з ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
У свою чергу, частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, заступником керівника Кременчуцької місцевої прокуратури подано позов до суду, водночас не обґрунтовано наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Так, у позові лише констатовано, що 16.10.2015 року продавець магазину "Яна" ОСОБА_3 здійснила продаж пачки цигарок неповнолітній ОСОБА_4, у зв'язку з чим підлягає анулюванню ліцензія суб'єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність у цьому магазині - ФОП ОСОБА_2 Зазначено, що рішення про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами відносно ФОП ОСОБА_2 не приймалось, у зв'язку з чим прокурор вважає за необхідне звернутися з позовом до ГУ ДФС у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії щодо анулювання вказаної ліцензії. Вказано, що порушення інтересів держави полягає у невиконанні ГУ ДФС у Полтавській області вимог абз.8 ч.28 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" щодо анулювання ліцензії № 037273 від 15.09.2015 року на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами ФОП ОСОБА_2
Разом з тим, у позові не наведено, яким чином неприйняття відповідачем рішення про анулювання зазначеної вище ліцензії порушує державні інтереси та які саме.
У зв'язку з викладеним вище, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків до 27 травня 2016 року.
В поданому поясненні до адміністративного позову, надісланому на виконання вимог ухвали від 17.05.2016 року, прокурор обґрунтовує наявність підстав для здійснення представництва з посиланням на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609 органом ліцензування щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами є Державна фіскальна служба. У звязку з чим, з огляду на відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, наявність порушень з боку Державної фіскальної служби, що завдають шкоди державним інтересам, Кременчуцька місцева прокуратура здійснює представництво держави в суді та набуває статусу позивача.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (зі змінами) контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Згідно з пп.19-1.1.13 п.19 - 1.1. ст.19 ПК України контролюючі органи здійснюють ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.
Отже, контроль за дотриманням умов ліцензування суб'єктами господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами здійснюються територіальними органами Державної фіскальної служби в межах наданих їм законом повноваджень.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, виходячи із принципу розподілу влад, закріпленого у статті 6 Конституції України, втручання у дискреційні повноваження державних органів не допускаться.
Доказів, що захист інтересів, які на думку заявника порушуються, не здійснюється або здійснюється неналежним чином уповноваженими органами, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, позивачем не надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано.
Натомість, як встановлено колегією суддів, рішенням ГУ ДФС у Полтавській області від 04.01.2016 року № 4/16-31-21-02-14 анульовано ліцензію ФОП ОСОБА_2 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії АЖ № 516046602467 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення Кременчуцького МВ УСВС України в Полтавській області від 16.10.2015 року № 155144 стосовно факту встановлення факту продажу тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років у магазині «Яна», в якому здійснює торгівельну діяльність ФОП ОСОБА_2
Однак, прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, цієї обставини не врахував та стверджував про бездіяльність ГУ ДФС в Полтавській області, яка, на думку позивача, ставить під загрозу закріплені статтями 3, 27 Конституції України права дітей на життя та охорону здоровя.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що прокурором не наведено належного обґрунтування, в чому саме полягають порушені інтереси держави, які підлягають судовому захисту, та не вказано підстав звернення до суду з даним позовом, наведених у ч.ч.2, 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А
Апеляційну скаргу керівника Кременчуцької місцевої прокуратури залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2016р. по справі № 816/722/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19.07.2016 р.
Судове рішення № 59081640, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/722/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: