Ухвала суду № 59081479, 19.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 р. Справа № 876/9996/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівДовгополова О.М., Іщук Л.П.,

за участю секретаря судового засіданняАндрушківа І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Декор» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Декор» про відшкодування витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

22.09.2014 року Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Декор», в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених по списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в сумі 31167,75 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що станом на 19.09.2014 року за TOB Виробничо-комерційна фірма "Декор" перед Управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі утворилася заборгованість по відшкодуванню фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за липень-серпень 2014 року в сумі 31167,75 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Декор» на користь Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі 31167,75 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач в добровільному порядку заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій перед відповідачем станом на час розгляду справи не сплатив, а тому така підлягає стягненню.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Декор» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану постанову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТзОВ ВКФ «Декор» зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільському районі.

З матеріалів справи слідує, що станом на 19.09.2014 року за ТзОВ ВКФ «Декор» перед УПФУ України в Тернопільському районі утворилася заборгованість по відшкодуванню фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яка підлягає стягненню в судовому порядку за липень, серпень 2014 року у розмірі 31167,75 грн.(а.с.6-13).

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини виникли врегульовані Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі Інструкція № 21-1), яка розроблена відповідно до Законів України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається положеннями Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

На момент набрання чинності Законом Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій був врегульовано Законом України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26 червня 1997 року №400/97-ВР, який визначав порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до пункту 1 статті 1 якого, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до частини 1 статті 3, абзацу 2 пункту 1 статті 4 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України; на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 даного Закону встановлено, що для платників цього збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку.

Процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією № 21-1.

Розділ 6 Інструкції № 21-1 визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV.

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вказане, підприємства та організації, на яких працівники вийшли на пенсію призначену відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах, з коштів призначених на оплату праці, зобовязані згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування та п. 6.1. Інструкції № 21-1, відшкодувати органу Пенсійного Фонду плату, що покриває сто процентів витрат на оплату і доставку пільгових пенсій.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділом доходів органу Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про Розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону (форма Розрахунку затверджена постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1) складених відповідно до п. 6.4. вищезазначеної Інструкції, надсилаються платникам до 20 січня поточного року, а протягом 10 днів повідомлення з новопризначених пенсій та повинні бути ними оплачені щомісячно до 25 числа.

Заборгованість ТзОВ «Виробничо-комерційна фірма «Декор» перед УПФУ в Тернопільському районі по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-серпень 2014 року становить 31167,75 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення та розрахунком суми позовних вимог (а.с.6-13). Вищевказана сума заборгованості відповідачем у добровільному порядку не погашена.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог та необхідності стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-серпень 2014 року.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Декор» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі № 819/2076/14-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:О.Б. Заверуха

Судді:О.М. Довгополов

ОСОБА_1