Ухвала суду № 59081403, 14.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5779/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби України у Київській області, Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, де треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби України у Київській області, Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просив:

- визнати протиправним та скасувати підпункт 2.1 пункту 2 Наказу ДФС України від 02.11.2015 №835 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у вересні 2015 року» в частині оголошення догани начальнику Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3;

- визнати протиправним та скасувати Наказ ДФС України від 25.05.2015 №44-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким начальнику Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 оголошено догану.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням ДФС України подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем не було належним чином забезпечено виконання окремих доручень ДФС України, а також не було належним чином організовано роботу та контроль, внаслідок чого не забезпечено виконання доведеного індикативного показника надходжень до бюджету за березень 2015 року, з огляду на що апелянт вважає, що заходи дисциплінарного впливу до позивача оскаржуваними наказами були застосовані обґрунтовано, а підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до Наказу голови ДФС України від 27.10.2014 №1040-о ОСОБА_3 з 27.10.2014 обіймав посаду начальника Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Наказом ДФС України від 25.05.2015 №44-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» ОСОБА_3 за неналежну організацію роботи та контролю, що призвело до невиконання у березні 2015 року індикативних показників зі збору платежів до загального фонду Державного бюджету, податку на додану вартість, акцизного податку із ввезених на територію України товарів, затверджених наказом ДФС від 09.02.2015 №69 «Про індикативні показники доходів на лютий та березень 2015 року», було оголошено догану.

Як підставу для застосування дисциплінарного стягнення у наказі зазначено подання ГУ ДФС у Київські області від 29.04.2015 №2443/8/10-36-13-01 та пояснення ОСОБА_3 від 01.04.2015 №1815/8/10-06-20-06/1.

Також, 02.11.2015 Наказом ДФС №835 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у вересні 2015 року» ОСОБА_3 було оголошено догану за незабезпечення виконання доручень, наданих під час заслуховувань 16.09.2015-17.09.2015, невідпрацювання ризикових платників, що призвело до недотримання вимог наказу ДФС №543 від 28.07.2015.

Як вбачається з вищеозначеного Наказу підставою для оголошення догани стало подання Координаційно-моніторингового департаменту ДФС України від 20.10.2015 №3438/99-99-20-06-02-18 та пояснення ОСОБА_3 від 16.10.2015.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази не відповідають вимогам ч.3 ст.2 КАС України, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII) державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до статті 10 Закону №3723-XII основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців врегульовано статтею 10 Закону №3723-XII, відповідно до якої дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

У свою чергу загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені статтями 147-149 Кодексу законів про працю України.

Статтею 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Зазначене кореспондується з положеннями підпункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, яким передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (пп. 21.1.1); забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функції (пп. 21.1.2); забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень (пп. 21.1.3); не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (пп. 21.1.4).

Положеннями пункту 21.2 статті 21 Податкового кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

З системного аналізу викладених положень законодавства вбачається, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення (ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2015 відповідальним координатором за функціональним напрямом діяльності ДФС «Забезпечення дотримання податкового і митного законодавства» було проведено заслуховування керівників ГУ ДФС та керівників інспекцій, на якому досліджувались найнижчі показники результативності відпрацювання підприємств зустрічних транзитів та виробників сільськогосподарської продукції, реєстрація у вересні 2015 року податкових накладних з сумами «схемного» ПДВ підприємствами з ознаками ризиковості.

За наслідками заслуховувань складений протокол від 16.09.2015, яким начальників ГУ ДФС у місті Києві та Київській області зобов'язано:

- взяти під особистий контроль вжиття організаційних заходів щодо попередження декларування суб'єктами господарювання з ознаками ризиковості (згідно з додатком до протоколу) проведених операцій у податковій звітності за вересень 2015 року (підпункт 1 пункту 5 протоколу);

- у термін 10 днів встановити контроль за реєстрацією податкових накладних в ЄРПН суб'єктами господарювання з ознаками ризиковості (згідно з додатком до протоколу) та здійснити заходи щодо формування доказової бази з фіктивності проведених операцій такими підприємствами. Відповідні матеріали передати оперативним підрозділам для прийняття рішення щодо внесення інформації в ЄДРДР (підпункт 2 пункту 5 протоколу);

- до 01.10.2015 розглянути питання щодо негайного розірвання договорів на прийняття податкової звітності з суб'єктами господарювання, які мають ознаки ризиковості (підпункт 3 пункту 5 протоколу);

- до 01.10.2015 забезпечити впровадження організаційних заходів щодо негайного та повного відпрацювання доведених підприємств - "зустрічних транзитів" та сільськогосподарських підприємств з ознаками ризиковості (підпункт 4 пункту 5 протоколу).

Додатком до протоколу від 16.09.2015 було затверджено перелік суб'єктів господарювання, які мають ознаки ризиковості, та у вересні 2015 року сформували «схемний» ПДВ за зареєстрованими податковим накладним, серед яких ті, що перебувають на обліку у Броварській ОДПІ: ТОВ «Трейд Оптімо», ТОВ «Натіка Трейд», ТОВ «Рована Груп», ТОВ «Вега-Флайт», ТОВ «Кадар Маркет», ТОВ «Кейтель-Баум», ТОВ «Кайсан Баум».

Саме незабезпечення виконання доручень, наданих під час заслуховувань 16.09.2015-17.09.2015, за твердженням відповідача, стало підставою для винесення оскаржуваного Наказу від 02.11.2015 №835, яким ОСОБА_3 оголошено догану.

Водночас, як було встановлено в ході судового розгляду справи, 22 вересня 2015 року, тобто на четвертий робочий день з дня заслуховування, позивачем було проведено засідання робочої групи, за наслідками якого складений протокол №27-п від 22.09.2015, та надано низку доручень:

- Першому заступнику начальника Броварської ОДПІ взяти під особистий контроль вжиття організаційних заходів щодо попередження декларування суб'єктами господарювання з ознаками ризиковості, наведених у додатку до протоколу від 16.09.2015, проведених операцій у податковій звітності за вересень 2015 року;

- начальнику Управління оподаткування юридичних осіб, начальнику Оперативного управління - встановити контроль за реєстрацією податкових накладних в ЄРПН суб'єктами господарювання з ознаками ризиковості, наведених у додатку до протоколу від 16.09.2015. Здійснити заходи щодо формування доказової бази щодо фіктивності проведених операцій такими підприємствами, а у разі наявності підстав прийняти рішення щодо внесення інформації до ЄДРДР;

- Першому заступнику начальника ОСОБА_4, начальнику Управління оподаткування юридичних осіб, начальнику Оперативного управління, начальнику Управління реєстрації платників та електронних сервісів, начальнику Юридичного відділу - розірвати договори про визнання електронних документів та невизнання як податкової звітності з ПДВ відповідно до пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України з ТОВ «Рована Груп», ТОВ «Вега-Флайт», ТОВ «Кадар Маркет», ТОВ «Кайсан Баум», ТОВ «Кейтель-Баум», ТОВ «Трейд Оптімо», ТОВ «Натіка Трейд».

З наведеного вбачається, що позивачем як керівником територіального органу ДФС, вжито передбачених Рекомендованим порядком організаційних заходів, спрямованих на виконання підпунктів 1 та 2 пункту 5 протоколу заслуховувань від 16.09.2015.

Щодо підпункту 3 пункту 5 протоколу заслуховувань від 16.09.2015, яким позивача було зобов'язано розглянути питання щодо негайного розірвання договорів на прийняття податкової звітності з суб'єктами господарювання, які мають ознаки ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Примірного договору про визнання електронних документів, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 №233 «Про подання електронної податкової звітності» існує лише дві підстави розірвання договорів на прийняття податкової звітності з суб'єктами господарювання з ініціативи органу ДФС: ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Розірванню договору з підстав зміни платником місця реєстрації (відсутності платника податків за зареєстрованим місцезнаходженням) передує вчинення територіальним органом ДФС комплексу заходів, спрямованих на встановлення місцезнаходження платника податків, що виключає можливість негайного розірвання договору з ініціативи контролюючого органу.

При цьому, у разі підтвердження місцезнаходження платника податків за умови відсутності інших підстав (наявність діючих посилених сертифікатів відкритих ключів) податковий орган взагалі позбавлений можливості в односторонньому порядку розірвати договір про визнання електронних документів.

З матеріалів справи вбачається, що за дорученням позивача Першим заступником начальника Броварської ОДПІ було організовано та проведено комплекс заходів з відпрацювання суб'єктів господарювання, перелік яких наведений у додатку до протоколу від 16.09.2015.

У ході відпрацювання були сформовані та направлені запити на встановлення місцезнаходження ТОВ «Кадар Маркет», ТОВ «Трейд Оптімо», ТОВ «Рована Груп», ТОВ «Кейтель-Баум», ТОВ «Кайсан Баум», ТОВ «Вега-Флайт» та ТОВ «Натіка Трейд».

За результатами означених дій, посадовими особами податкового органу встановлено відсутність за податковою адресою: ТОВ «Рована Груп», ТОВ «Натіка Трейд» та ТОВ «Кейтель Баум», у зв'язку з чим Броварською ОДПІ 18.09.2015, 23.09.2015 та 22.09.2015 тобто до 01.10.2015, як і було вказано у протоколі, прийняті рішення про розірвання договорів про визнання електронних документів з вказаними товариствами.

Водночас, стосовно платників податків з ознаками ризиковості ТОВ «Кайсан-Баум», ТОВ «Кадар Маркет», ТОВ «Трейд Оптімо» Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за наслідками проведених заходів було підтверджено їх місцезнаходження та відібрано пояснення від директорів про здійснення господарської діяльності вказаних юридичних осіб.

Таким чином, застосовуючи до позивача заходи дисциплінарного впливу, передусім у зв'язку з фактами реєстрації ТОВ «Натіка Трейд» та ТОВ «Трейд Оптімо» після 16.09.2015 у ЄРПН податкових накладних, відповідачем не було враховано та не надано оцінки вказаним обставинам, про які позивач повідомив у письмових поясненнях від 16.10.2015 №5910/8/10-06-20-06/1.

Крім того, аналізом ЄРПН, а також інших ресурсів інформаційно-аналітичного забезпечення під час здійснення ранньої податкової діагностики було встановлено, що ТОВ «Трейд Оптімо» формує податковий кредит за рахунок здійснення імпортних операцій. Імпортований на територію України товар ТОВ «Трейд Оптімо» розмитнює на Південній митниці у відділі митного оформлення №1 та №2 митного посту Одеса-порт та Іллічівськ. Здійснення імпортних операцій у повному обсязі відображено в електронній системи АРМ «Митниця». Згідно з поданої звітності за вересень 2015 року сплата ПДВ митним органам складає 18505,3 тис. грн.

Водночас, ТОВ «Натіка Трейд» Броварською ОДПІ був направлений лист-повідомлення від 23.09.2015 за №13550/10-06-11-02 про розірвання договору щодо визнання електронних документів.

Відтак, враховуючи встановлені у ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем відповідно до Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість було організовано проведення заходів, спрямованих на комплексне відпрацювання суб'єктів господарювання з податковими ризиками.

Водночас, відповідачем не доведено факту протиправного та винного неналежного виконання функціональних обов'язків, які б слугували підставою для вжиття до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а тому підпункт 2.1 пункту 2 Наказу ДФС України від 02.11.2015 №835 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у вересні 2015 року» в частині оголошення догани начальнику Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку Наказу ДФС України від 25.05.2015 №44-дс, яким ОСОБА_3 оголошено догану за неналежну організацію роботи та контролю, що призвело до невиконання у березні 2015 року індикативних показників зі збору платежів до загального фонду Державного бюджету, податку на додану вартість, акцизного податку із ввезених на територію України товарів, колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Головного управління ДФС у Київській області від 19.02.2015 №59 затверджено індикативні показники зі збору платежів до Державного бюджету державним податковим інспекціям Головного управління ДФС у Київській області на лютий та березень 2015 року (додатки 1.1а та 1.1б) та індикативні показники надходження платежів до місцевих бюджетів державним податковим інспекціям Головного управління ДФС у Київській області (додатки 1.2а та 1.2б) на лютий та березень 2015 року.

23 Березня 2015 року Головним управлінням ДФС у Київській області прийнятий наказ №99 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Київській області від 19.02.2015 №59», яким уточнені індикативні показники зі збору платежів до Державного та місцевих бюджетів.

01 Квітня 2015 року позивачем на виконання пункту 2.20 наказу ГУ ДФС у Київській області від 20.02.2015 №59 на ім'я голови ДФС України було направлено інформацію про стан виконання доведених індикативних показників на березень 2015 року, відповідно до якої у березні 2015 року Броварською ОДПІ мобілізовано до Державного бюджету 55,4 млн. грн., що складає 81,2 % від доведеного показника.

В свою чергу, як вбачається з подання ГУ ДФС у Київській області від 29.04.2015 №2443/8/10-36-13-01 про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, Броварською ОДПІ у Київській області у березні 2015 року незабезпечено виконання індикативного показника до загального фонду державного бюджету, оскільки зібрано 55,4 млн. грн. при доведеному індикативному показнику доходів 68,3 млн. грн., що становить 81,1 %, недобір - 12,9 млн. грн., чим порушено вимоги наказів ДФС України від 09.02.2015 №69 «Про індикативні показники доходів на лютий-березень 2015 року» та ГУ ДФС у Київській області від 19.02.2015 №59 «Про індикативні показники доходів на лютий-березень 2015 року».

Однак, на переконання колегії суддів, саме по собі невиконання окремих (у даному випадку двох) індикативних показників зі збору платежів до бюджету, без аналізу правомірності дій та/або бездіяльності керівника ДПІ, які призвели до вказаного невиконання, не можуть бути підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Так, надходження до бюджету окремих податків та зборів, насамперед, пов'язане з господарською діяльністю платників податків, а тому невиконання індикативних показників надходжень до бюджету може бути зумовлене як об'єктивними причинами, зокрема, неперерахуванням (затримкою у сплаті, наявності переплати) певних платежів до бюджету, так і фактами невиконання (неналежного виконання) посадовими особами податкової інспекції своїх посадових обов'язків, неналежного рівня організації роботи та контролю в частині своєчасності надходжень обов'язкових платежів до бюджетів, вжиття відповідних заходів, спрямованих на стягнення сум податкового боргу, тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення не розглядались фактично вжиті позивачем заходи, вчинені з метою акумулювання до бюджету обов'язкових платежів згідно доведеного індикативного показника, впливу вжитих заходів на фактичне виконання або невиконання індикативних показників.

Тим часом, встановлена законодавством України персональна відповідальність керівника за виконання завдань очолюваним ним територіальним органом ДФС не звільняє відповідача від обов'язку при прийнятті рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення дослідити наявність причинно-наслідкового зв'язку між невиконаними та/або неналежно виконаними завданнями центрального органу, інших підрозділів ДФС та діями або бездіяльністю керівника такого територіального органу ДФС.

Також не надано апелянтом і доказів урахування під час застосування дисциплінарного стягнення обставин, зазначених у листі позивача від 01.04.2015 №1815/8/10-06-20-06/1.

Так, зокрема, у вказаному листі позивачем зазначено, що невиконання індикативного показника з акцизного збору із ввезених на митну територію України товарів пов'язане з тим, що єдиний платник вказаного податку на території, підзвітній Бориспільській ОДПІ, - ТОВ «Браун-Формен України», мав переплату в сумі 10,7 млн. грн.

З приводу невиконання індикативного показника з ПДВ позивач пояснив, що значний вплив на вказаний показник мало перерахування коштів у розмірі 9,1 млн. грн. за новим місцем реєстрації та податкового обліку ДП «Укрспирт».

При цьому, відповідачем не було враховано, що індикативні показники надходжень з інших податків Бориспільською ОДПІ були перевиконані. Так, з податку на прибуток виконання індикативного показника становило 114,9%, з податку на доходи фізичних осіб - 140,1%, військовому збору - 132,2%, з рентної плати за користування надрами - 155,7%.

Таким чином, колегія суду апеляційної інстанції в даному випадку також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності та необґрунтованості застосування до позивача дисциплінарної відповідальності Наказом ДФС України від 25.05.2015 №44-дс за встановлених вище обставин.

Стосовно посилань апелянта на пропуск позивачем шестимісячного строку оскарження зазначеного наказу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дійсно, з вимогою про визнання протиправним та скасування Наказу позивач звернувся до суду лише 25.02.2016, тобто з пропуском строку визначеного ч.2 ст.99 КАС України.

Разом з тим, мотивуючи поважність причин такого пропуску строку позивач зазначив, що як на час звернення до суду із вказаними позовними вимогами, так і на сьогодні його не було ознайомлено з означеним наказом в порядку ст.149 КЗпП України, - що позбавило його можливості своєчасного ознайомлення з текстом такого наказу та належного його оскарження, та, відповідно, свідчить про поважність причин пропуску такого строку.

В ході судового розгляду справи апелянт вказані вище обставини не спростовув.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 19 липня 2016 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С