Ухвала суду № 59081315, 14.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/90/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Ткачук М.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій ,визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року Державне підприємство «Золотоніське лісове господарство» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної фіскальної служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України по складанню та направленню на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання № 12920/5/99-99-08-02-01-16 від 28.05.2015 в частині включення Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993366, юридична адреса: 19736, Черкаська область, Золотоніський район, с. Вільхи) до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.07.2015 № 831 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» щодо застосування тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відносно Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993366, юридична адреса: 19736, Черкаська область, Золотоніський район, с. Вільхи);

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України по складанню та направленню на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання № 22098/5/99-99-08-02-02-16 від 18.09.2015 в частині зміни виду спеціальної санкції, застосованої до Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993366, юридична адреса: 19736, Черкаська область, Золотоніський район, с. Вільхи) із тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на індивідуальний режим ліцензування;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.09.2015 № 1211 «Про зміну виду спеціальної санкції, застосованої до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» щодо зміни виду спеціальної санкції із тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на індивідуальний режим ліцензування щодо Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993366, юридична адреса: 19736, Черкаська область, Золотоніський район, с. Вільхи).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивачем, Державним підприємством «Золотоніське лісове господарство» (далі - Підприємство), подано апеляційну скаргу, в якій підприємство просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідачів щодо правомірності прийняття оспорюваних поданнів та наказів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що підставою для застосування санкцій є подання Державної фіскальної служби України № 12920/5/99-99-08-02-01-16 від 28.05.2015 року і подання № 22098/5/99-99-08-02-02-16 від 18.09.2015 року, які і стали підставами для прийняття наказів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 831 від 20.07.2015 року та № 1211 від 28.09.2015 року. Вказані подання відповідали за формою та замістом частині 3 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а відтак у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України не було передбачених законодавством підстав для незастосування до позивача спеціальних санкцій - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, а згодом і запровадження індивідуального режиму ліцензування до Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство».

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням власної безпеки Державної фіскальної служби України за результатами моніторингу та аналізу експортних операцій з товаром «лісоматеріали» встановлено порушення статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та винесено подання Державної фіскальної служби України № 12920/5/99-99-08-02-01-16 від 28.05.2015 відповідно до якого Державна фіскальна служба України просила Міністерство економічного розвитку України застосувати до відповідних суб'єктів ЗЕД, серед яких був і позивач, спеціальну санкцію у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

20 липня 2015 року на підставі вищевказаного подання Державної фіскальної служби України Міністерством економічного розвитку і торгівлі України прийнято наказ № 831, згідно якого відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за порушення статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу, серед яких є позивач.

Міністерство економічного розвитку України звернулося до Державної фіскальної служби України з листом від 08.09.2015 № 4102-10/29764-03 щодо розгляду питання про скасування спеціальної санкції, застосованої до позивача чи заміни її виду.

18 вересня 2015 року Державна фіскальна служба України звернулася з подання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому ДФС не заперечувала стосовно заміни виду санкції тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосованої наказом Мінекономрозвитку України від 20.07.2015 № 831 на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, та погодила проект Протоколу робочої наради.

28 вересня 2015 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», на підставі подання Державної фіскальної служби України № 22098/5/99-99-08-02-02-16 від 18.09.2015 прийняло наказ, згідно змінено вид спеціальної санкції, застосованої до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, з тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі і щодо позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає слідуюче.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII (далі - Закон № 959-XII), зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 959-XII Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.

Частиною 2 вказаної статті Закону № 959-XII встановлено, що до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності, згідно із статтею 37 цього Закону.

Статтею 6 Закону № 959-XII передбачено, що суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Товарообмінні (бартерні) операції суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцензуванню центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у порядку, встановленому статтею 16 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.32 Закону №959-XII, Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Згідно ст.33 Закону №959-XII, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається цим та пов'язаними з ним законами України, можуть застосовуватися такі види відповідальності: майнова відповідальність; кримінальна відповідальність.

Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Якщо порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності цього або пов'язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди у інших таких суб'єктів або держави, суб'єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.

Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності запроваджується тільки у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами)(ст.35 Закону № 959-XII).

Статтею 37 Закону № 959-XII передбачено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

З метою уточнення інформації центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики може звертатися до державних органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності, валютний контроль, та агентів валютного контролю із запитами про одержання додаткових матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які звернулися до нього з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкції.

Процедуру підготовки Державною фіскальною службою України подання про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій до Міністерства економіки України (далі - Мінекономіки), розгляду цих подань Мінекономіки та передачі ним наказів про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій до Державної податкової адміністрації, визначає Порядок взаємодії Міністерства економіки України та Державної фіскальної служби України з питань застосування спеціальних санкцій, затверджений наказом Державної податкової адміністрації та Міністерства економіки України від 09.11.2006, №340/672 (надалі Порядок № 340/672).

Пунктом 1.1 Порядку № 340/672 передбачено, що спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Згідно п. 4.1. Порядку № 340/672, опрацювання подань щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності від органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, Національного банку України покладено на відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності департаменту регулювання зовнішньоекономічної діяльності та відділ правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 340/672, якщо в отриманих поданнях зазначену інформацію повністю не відображено та відсутня в них інформація не перебуває в розпорядженні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, то Міністерство економічного розвитку і торгівлі України робить запит до ініціатора подання або до інших органів державного управління та валютного контролю, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких є подання про застосування спеціальних санкцій, щодо уточнення інформації про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення Державної фіскальної служби України з відповідним поданням стало досудове розслідування у кримінальному проваджені № 32015000000000072 від 08.04.2015 року за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами TOB «С.Т.К.Полісся» за ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Під час проведення слідства встановлено, що у продовж липня 2014-квітня 2015 років підприємствами-резидентами, серед них і Державне підприємство «Золотоніське лісове господарство», здійснено експорт лісоматеріалів на адресу компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET, LONDON, EC2N 1HQ UNITED KINGDOM, Compani No. OC 370510 (м. Лондон, Великобританія).

Досудовим розслідуванням встановлено, що компанія-нерезидент «ZORTEX BUSINESS LLP» WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET, LONDON, EC2N 1HQ UNITED KINGDOM, Compani No. ОС 370510, ліквідована з 15.07.2014 року (стан підприємства «dissolved»).

Останнє підтверджується листом Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 направленого на адресу ДФС України, яким надано отримані від Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії витяги з офіційного реєстру компанії Великої Британії «Companies Hause» та Агентства кредитного рейтингу «Credit safe UK» щодо компанії «Zortex Business LLP», з якого вбачається, що компанія «Zortex Business LLP» ліквідована 15.07.2014 державним реєстратором, оскільки компанія була не діючою

Враховуючи те, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET, LONDON, EC2N 1HQ UNITED KINGDOM, Compani No. ОС 370510, ліквідована 15.07.2014 року, то по всіх митних деклараціях, які оформлені підприємством в митному режимі «експорт» в період з 29.07.2014 року по 21.03.2015 року, покупцем товару являється інша фірма-нерезидент, яку не ідентифіковано.

Відповідно до статті 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до статті 51 Господарського кодексу України, підприємницька діяльність припиняється у разі припинення існування підприємця.

Враховуючи вищевикладене, Позивачем було порушено статтю 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», оскільки станом на 15.07.2014 компанія «Zortex Business LLP» була ліквідована.

Крім того, відповідачами додатково надано суду отримані від Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії витяги з офіційного реєстру компаній Великої Британії, які перекладені на українську мову і, з яких дійсно вбачається, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» ліквідована 15.07.2014 року.

Також, на вимогу суду апеляційної інстанції, Позивачем надано належним чином завірені договори та контракти щодо правовідносин ДП «Золотоніське лісове господарство» із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Велика Британія) та належним чином завірені копії документів, що підтверджують передоплату за товар, поставлений ДП «золотоніське лісове господарство», зокрема:

договір про переуступлення права вимоги від 12.07.2014 року, - згідно якого, фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» в особі директора Ms.Jennifer Catherine Rene (далі - Цедент) і фірма «Interline Management L.P.» в особі директора Maria Christodoulou (далі - Цесіонарій) уклали договір, відповідно до якого у зв'язку із закупкою деревини на території України, Цемент переуступає, а Цесіонарій приймає майнове право вимоги поставки товару і добровільно зобов'язується здійснювати попередню оплату за товар, який буде поставлений Цементу ДП «Золотоніське лісове господарство» на протязі 2014 року.

контракт №08/2014 3т від 06.08.2014 року, укладений ДП «Золотоніське лісове господарство» та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP», відповідно до якого оплата кожної партії товару здійснюється шляхом 100% передоплати на валютний рахунок Продавця.

Додаток №1 до контракту №08/2014 3т від 06.08.2014 року та специфікацію №1 до контракту №08/2014 3т від 06.08.2014 року, якими визначена ціна товару та описаний товар;

Додаток №2 до контракту №08/2014 3т від 06.08.2014 року, який визначено, що оплату за товар буде здійснювати компанія «Interline Management L.P.»;

Взаєморозрахунки ДП «Золотоніське лісове господарство» та фірми «ZORTEX BUSINESS LLP».

Однак, на думку суду апеляційної інстанції подані документи лише підтверджують той факт, що відносин між ДП «Золотоніське лісове господарство» та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» не були припинені після ліквідації останньої, оскільки Контракт між суб'єктами укладений 06.08.2014 року, тоді як фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» ліквідована 15.07.2014 року, тому незрозумілим залишається питання чому контракт не укладався вже із фірмою «Interline Management L.P.», яка є Цесіонарієм, відповідно до договіру про переуступлення права вимоги від 12.07.2014 року.

Отже, підсумовуючи вище наведене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно вставив обставини справи та надав вірну оцінку наявним у матеріалах справи доказам.

Так, колегія суддів зазначає, що оспорювані подання за формою та змістом відповідають положенням чинного законодавства, тому і у Мінекономрозвитку не було передбачених законодавством підстав для незастосування до Позивач спеціальних санкцій.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів. -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю.Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 15 липня 2016 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.