Ухвала суду № 59081278, 19.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/3151/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо обрахунку пенсії ОСОБА_3 у 2015 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2009 рік неправомірними.

Зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України обрахувати пенсію за віком ОСОБА_3 на підставі поданої заяви від 24 березня 2015 року у відповідності до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачувати пенсію в обрахованому розмірі, починаючи з 24 березня 2015 року.

На вказану постанову Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Чернігівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та з 24 березня 2015 року отримує пенсію за віком по Списку №1 відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначену Розпорядженням № 710301 від 28 грудня 2015 року.

24 березня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розпорядженням № 3570 від 06 травня 2015 року відповідач відмовив ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком за списком № 1.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові в призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 55 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - із зниженням пенсійного віку на 13 років, починаючи з 24 березня 2015 року.

16 березня 2016 року із листа № 183/02/Л-7 позивачу стало відомо, що з 24 березня 2015 року його переведено на пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсія нарахована із заробітку за період роботи з 01 липня 2000 року по 28 лютого 2015 року за даними системи персоніфікованого обліку. Середньомісячний заробіток обчислено відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу і цілому по України з якого сплачено страхові внески за 2009 рік.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в поданій 24 березня 2015 року заяві позивач просив саме призначити пенсію, а не перевести його з одного виду пенсії на інший, отже положення статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до даних правовідносин не застосовуються.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак у випадку із заявою ОСОБА_3 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, ОСОБА_3 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона звернулася вперше.

Отже, умови й порядок обчислення цих пенсій визначені різними законодавчими актами. Тобто, законодавець окремо виділив призначення пенсії на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, в даному випадку відбулося саме призначення пенсії на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічна правова позиція була також висловлена Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, від 09 червня 2015 року у справі № 21-550а14, яка, відповідно до приписів статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України.

Таким чином, оскільки позивачу було призначено інший вид пенсії за іншим законом у 2015 році, то має застосовуватися середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2012-2014 роки, як це передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також, оскільки пенсія згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була призначена вперше, то для визначення розміру пенсії мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше, а не ті формули та граничні розміри коштів, які використовуються при переході із одного виду пенсії на інший.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_3 Вважає, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та не доводять протиправність вимог позивача.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.