Ухвала суду № 59081266, 19.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4003/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Закревській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві про визнання дій щодо звільнення протиправними, поновлення на посаді, стягнення суми заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, в якому просив суд:

- визнати дію Головного управління МВС України у м. Києві щодо звільнення ОСОБА_3 з посади інструктора патрульної служби взводу №2 роти №2 батальйону патрульної служби №3 лінійного управління в метрополітені Головного управління за пунктом 63 «з» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом внутрішніх справ неправомірною;

- скасувати наказ №1014 о/с від 06 листопада 2015 року Головного управління МВС України у м. Києві про звільнення ОСОБА_3 з посади інструктора патрульної служби взводу №2 роти №2 батальйону патрульної служби №3 лінійного управління в метрополітені Головного управління за пунктом 63 «з» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом внутрішніх справ як незаконний;

- поновити ОСОБА_3 на посаді працівника поліції рівнозначній посаді інспектора патрульної служби міліції;

- стягнути з Головного управління МВС України у м. Києві середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та завдану моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач видав спірний наказ в межах повноважень, у спосіб та відповідно до діючого законодавства, що свідчить про його правомірність і відсутність підстав для його скасування.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано доводами аналогічними позовній заяві.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу Головного управління МВС України в м. Києві №807 о/с від 16 вересня 2015 року «Щодо особового складу» призначено прапорщика міліції ОСОБА_3 інспектором патрульної служби взводу №2 роти №2 батальйону патрульної служби №3 лінійного управління в метрополітені Головного управління з посадовим окладом 680 гривень, установивши надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та вислугою років, звільнивши його з посади інспектора патрульної служби взводу №1 роти патрульної служби Солом'янського районного управління.

Відповідно до витягу з наказу №1014 о/с від 06 листопада 2015 року Головного управління МВС України в м. Києві згідно з п. 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити із 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил України за пунктом 63 «з» (через скорочення штатів) прапорщика міліції ОСОБА_3.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні відносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIІI (далі - Закон № 580-VІІІ) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114).

Так, відповідно до статті 1 Законом України «Про Національну поліцію» національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до п.1 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIІI він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Так, 06 серпня 2015 року Закон №580-VIІI було опубліковано в Голосі України №141-142. Тобто, позивач був попереджений про звільнення через скорочення штатів в силу закону із моменту опублікування закону за три місяці.

Приписами пунктів 9,10,11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

В контексті наведеного слід зазначити, що пункти 9 та 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI передбачають вирішення питання щодо подальшого проходження служби діючими співробітниками міліції до 06 листопада 2015 року. Вказані норми є імперативними, тобто неприйняття працівника на службу до поліції до вказаного терміну є безальтернативною підставою для його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Отже, Законом передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

З аналізу вказаних норм слідує, що працівники міліції можуть бути прийняті на службу до поліції за власним бажанням та у спосіб, визначений п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI.

Згідно із пп. «з» п. 63 особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 не подавав рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом на роботу в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації. Також відсутні відомості про надходження заяви від позивача на службу до поліції.

Зазначене позивача не спростовано.

Таким чином, позивач не скористався наданим йому Законом правом на подачу заяви про прийняття на службу до поліції та не підтвердив свою згоду проходити подальшу службу в поліції.

Враховуючи, що станом на 06 листопада 2015 року позивач не був прийнятий на службу в органи поліції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головне управління МВС України в м. Києві діяло на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу від 06 листопада 2015 року №1027 о/с про звільнення прапорщика міліції ОСОБА_3 з посади інструктора патрульної служби взводу №2 роти №2 батальйону патрульної служби №3 лінійного управління в метрополітені Головного управління у зв'язку із скороченням штату - задоволенню не підлягають. Решта ж позовних вимог є похідними від первинної, а тому також не підлягають задоволенню.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

При цьому, суд критично відноситься до тверджень позивача про наявність у нього переважного права на залишення на роботі в органах внутрішніх справ, оскільки судом не встановлено, що позивач виявив бажання на проходження служби в поліції шляхом подачі відповідного рапорту чи заяви.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно встановлено та об'єктивно досліджено обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального права, а тому немає підстав для його скасування.

Тобто, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову частково.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.