Ухвала суду № 59081168, 12.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2016 рокусправа № П/811/23/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання:Кязимовій Д.В.

за участю представників:

позивача:- не зявився

відповідача:- не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Світловодської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року

у справі № П/811/23/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів»

до Світловодської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2015 №0018301702, №0018291702,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» звернулося до суду з позовом до Світловодської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення рішення від 17.12.2015 №0018301702, №0018291702.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу в ході проведеної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками про порушення підприємством податкового законодавства і, як наслідок, заниження податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 1466,20 грн. Відповідно є також неправомірним застосування до позивача податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 штрафної санкції розмірі 510 грн. за подання з недостовірними даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб (форма №1ДФ) за 2-4 квартали 2014 року та 2 квартал 2015 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2016 позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкові повідомлення рішення Світловодської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 17.12.2015 №0018301702 та №0018291702.

Постанову суду мотивовано тим, що виявлене відповідачем в результаті проведеної перевірки порушення пп.170.9.2 п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України, а саме: не підтвердження первинними документами витрат, зазначених ОСОБА_1 в Звітах про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, є таким, що не відповідає фактичним обставинам. Виходячи з наявних у підприємства документів, відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень рішень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції. Відповідач посилається на обставини, встановлені в ході перевірки, зазначає, що оплата готівкових коштів по авансовому звіту не підтверджена розрахунковими документами, у звязку з цим позивачем не нарахований та не перерахований в бюджет податок з доходів фізичних осіб, чим порушено п.п.168.1.2 та п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України.

Представники сторін у судове засідання не зявились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Від позивача до суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить залишити постанову суду першої без змін, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі відсутні обставини, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Світловодською обєднаною державною податковою інспекціє. Головного управління ДФС у Кіровоградській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Світловодський завод пиломатеріалів» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 27.12.2013 по 30.06.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 27.12.2013 по 30.06.2015,за результатами якої складений акт від 27.11.2015 №29/1702-39042713 (а.с.20-28).

Перевіркою встановлено порушення:

- пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого не нараховано та не перераховано в бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 1466,20 грн.

- п. 51.1 ст. 51, абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в частині подання з недостовірними відомостями податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за період 3-4 квартали 2014 року та 2 квартал 2015 року.

Як зазначено в акті перевірки, керівник підприємства ОСОБА_1 протягом періоду, що перевірявся, за власні кошти придбавав товари (послуги), включав таку оплату до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та після затвердження звіту керівником підприємства отримував відшкодування своїх витрат.

Суть виявленого порушення полягає в тому, що підприємством не підтверджено первинними документами витрати, зазначені ОСОБА_1 в звітах про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, як того вимагає пп.170.9.2 п.170.9 ст.170 ПК України. Сума відхилення доходу складає 9774,50 грн., сума не утриманого податку з доходів фізичних осіб 1466,20 грн.

Також в акті перевірки зазначено, що позивачем подано з недостовірними відомостями Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 3-4квартали 2014 року та 2 квартал 2015 року, а саме: підприємством за вищевказані періоди не відображено за 118 ознакою «Кошти на відрядження або під звіт, у т.ч. надмірно витрачені» видані ОСОБА_1 кошти (з урахуванням вимог, визначених у п.164.5 ст.164 ПК України, сума відхилення складає 9774,50 грн.)

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення:

№ НОМЕР_2 від 17.12.2015, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в загальному розмірі 1833,20 коп., з яких за основним платежем 1466,20 грн. та за штрафними санкціями - 367 грн.;

№ НОМЕР_1 від 17.12.2015, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 510 грн. (а. с. 30, 31).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Відповідно до пп.162.1.3 п.162.1 ст.162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2 ст. 54 ПК України).

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом (п 57.1 ст. 57 ПК України).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету встановлений ст. 168 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За правилами пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України).

Отже суд першої інстанції вірно встановив, що положення ПК України чітко визначають момент узгодження грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та строки перерахування податку до бюджету. У разі несплати сум узгоджених грошових зобов'язань у строки, встановленні податковим законодавством, вони набувають статусу податкового боргу і платник податків несе відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків перерахування податку.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до пп.164.2.11 п.164.2 ст.162 ПК України, на який посилається відповідач, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Статтею 165 ПК України визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Так, відповідно до пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПК України не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу кошти, отримані платником податку під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 ПК України.

Відповідно до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПК України податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, зокрема, під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

За правилами пп.170.9.2 п.170.9 ст.170 ПК України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається заформою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Як вбачається з матеріалів справи, факт відшкодування витрат коштів на придбання товарів для використання у власній господарській діяльності підприємства підтверджений належним чином складеними первинними документами, які були предметом дослідження як в ході проведення перевірки відповідачем, так і в ході розгляду в суді першої інстанції, а саме:

Звіт №АО-0000018 від 17.06.2014 на суму 404,20 грн. понесені ОСОБА_1 витрати згідно декларації про прийняття вантажу № НОМЕР_3 від 19.05.2014.

Розрахунок згідно даної декларації про прийняття вантажу здійснено саме ОСОБА_1, про що свідчать квитанція до прибуткового касового ордеру № 24 від 20.05.2014 на суму 50,00 грн., квитанція до прибуткового касового ордеру № 25 від 20.05.2014 на суму 194,20 грн. Отже факт безпосереднього отримання товару від імені позивача за вказаною декларацією про прийняття вантажу № НОМЕР_3 від 19.05.2014 іншою особою ОСОБА_2 не впливає на факт понесення відповідних витрат ОСОБА_1, отже висновок відповідача про не підтвердження цих витрат ОСОБА_1 і безпідставне їх відшкодування позивачем є помилковим.

Звіт №АО-0000066 від 23.10.2014 на суму 1011,90 грн. понесені ОСОБА_1 витрати на придбання товару (мішок-сітка п/п 1000 шт.) у ФОП ОСОБА_3 та у ТОВ «Інтайм».

Вказані витрати підтверджені квитанцією до прибуткового касового ордеру ТОВ «Інтайм» № 12 від 25.10.2014 на суму 25,50 грн. (підстава декларація ТТН НОМЕР_4 від 23.10.2014); квитанцією до прибуткового касового ордеру ТОВ «Інтайм» № 11 від 25.10.2014 на суму 36,40 грн. (підстава декларація ТТН НОМЕР_4 від 23.10.2014); товарним чеком від 23.10.2014 на суму 950,00 грн., виписаним ФОП ОСОБА_3 (підстава накладна № 2310-8 від 23.10.2014).

Звіт №АО-0000068 від 11.11.2014 на суму 1020,40 грн. понесені ОСОБА_1 витрати на придбання товару (мішок-сітка п/п 1000 шт.) у ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Інтайм».

Вказані витрати підтверджені квитанцією до прибуткового касового ордеру ТОВ «Інтайм» № 15 від 09.11.2014 на суму 44,40 грн. (підстава декларація ТТН НОМЕР_5 від 07.11.2014); квитанцією до прибуткового касового ордеру ТОВ «Інтайм» № 16 від 09.11.2014 на суму 26,00 грн. (підстава декларація ТТН НОМЕР_5 від 07.11.2014); товарним чеком від 07.11.2014 на суму 950,00 грн., виписаним ФОП ОСОБА_3 (підстава накладна № 0711-1 від 07.11.2014).

Звіт №АО-0000069 від 25.11.2014 на суму 1172,20 грн. понесені ОСОБА_1 витрати на придбання товару (мішок-сітка п/п 1000 шт.) у ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Інтайм».

Вказані витрати підтверджені квитанцією до прибуткового касового ордеру ТОВ «Інтайм» № 14 від 23.11.2014 на суму 26,90 грн. (підстава декларація ТТН НОМЕР_6 від 21.11.2014); квитанцією до прибуткового касового ордеру ТОВ «Інтайм» № 13 від 23.11.2014 на суму 45,30 грн. (підстава декларація ТТН НОМЕР_6 від 21.11.2014); товарним чеком від 21.11.2014 на суму 1100,00 грн., виписаним ФОП ОСОБА_3 (підстава накладна № 2111-2 від 21.11.2014).

Звіт №АО-0000015 від 19.03.2015 на суму 4342,70 грн. понесені ОСОБА_1 витрати на придбання товару (сплата за парафін 100 кг).

Вказані витрати підтверджені квитанцією до прибуткового касового ордеру № 20 від 16.02.2015 на суму 61,65 грн. (підстава декларація ТТН НОМЕР_7 від 13.03.2015); квитанцією до прибуткового касового ордеру № 19 від 16.03.2015 на суму 281,05 грн. (підстава декларація ТТН НОМЕР_7 від 13.03.2015); квитанцією до прибуткового касового ордеру ФОП ОСОБА_4 № 33 від 13.03.2015 на суму 4000,00 грн. (підстава накладна № 33 від 13.03.2015 про поставку товару ТОВ «Світловодський завод пиломатеріалів» через ОСОБА_1, декларація про прийняття вантажу №0905000426 від 13.03.2015).

Звіт №АО-0000077 від 24.12.2014 на суму 1069,00 грн. понесені ОСОБА_1 витрати на придбання товару від ТОВ «Солекомресурс ЛТД».

Вказані витрати підтверджені експрес накладною № 59998015088220 від 17.12.2014, відправлення вагою 28 кг оголошеною вартістю 970,00 грн. Отримувачем оплачено витрати на перевезення вантажу на суму 65,00 грн., розрахунковою квитанцією №ІДЗ 199616631 від 24.12.2014.

Грошові кошти на користь ТОВ «Солекомресурс ЛТД» передано ТОВ «Нова Пошта» у сумі 970,00 грн., про що представнику позивача ТОВ «Нова Пошта» видано декларацію про пересилання поштових відправлень № 59000088708501 від 24.12.2014 та розрахункову квитанцію №ІДЗ 199616631 від 24.12.2014 на суму 34,00 грн. про оплату організації перевезення вантажу.

З огляду на вказані документи та інші документи, подані позивачем, в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що позивачем було уповноважено своїх працівників здійснювати представницькі витрати за рахунок позивача. Грошові кошти, отримані ОСОБА_1 під звіт, виплачені позивачем як відшкодування витрат ОСОБА_1 на отримання товару для позивача, оформлення, упаковку та інші послуги, перевезення вантажу. Отримані позивачем через уповноважених своїх працівників товари фактично використані та використовуються позивачем у власній господарській діяльності, що контролюючи органом не заперечувалось.

Отже висновок відповідача про заниження податку на доходи фізичних осіб у період, що перевірявся відповідачем, є помилковим, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 17.12.2015 є протиправним, підлягає скасуванню.

Виходячи з встановлених вище обставин є також протиправним і таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.12.2015 про нарахування штрафних санкцій в сумі 510,00 грн.

Відповідно до п.51.1 ст.51 ПК України, на який посилається відповідач, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобовязані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Відповідно до абз. «б» 176.2. п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Підставою для застосування до позивача штрафних санкцій є встановлений відповідачем факт подачі податкової звітності з недостовірними відомостями.

Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, позивачем підтверджено належними первинними документами, що грошові кошти, видані директору підприємства ОСОБА_1, згідно наведених вище звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, є відшкодуванням витрат, на оплату товарів, придбаних підприємством позивачем для використання у власній господарській діяльності, що відповідно до пп.165.1. 11п.165.1 ст.165 ПК України не є доходом ОСОБА_1, а позивач, відповідно, не є податковим агентом у вказаних взаємовідносинах.

Таким чином, приймаючи до уваги, що наведені в акті перевірки відхилення спростовуються належним чином складеними первинними документами, застосування до позивача штрафної санкції в сумі 510,00 грн. є безпідставним.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що заявником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2016.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 відстрочено сплату судового збору Світловодській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області відповідно до ст.88 КАС України до 14.06.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що фактично до вказаної дати судовий збір не сплачено, згідно з вимогами ч.2 ст.88, ст..94 КАС України належить до стягнення з Світловодської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у загальному розмірі 1515,80 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі № П/811/23/16 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Світловодської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39482905, 27501, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул.. Леніна, 14) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, Р/Р 31217206781004 (КБКД 22030101), код ЄДРПОУ 37989274, банк отримувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012, призначення платежу судовий збір за апеляційною скаргою, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1515,80 грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:Я.В. Семененко