Ухвала суду № 59081150, 14.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2016 рокусправа № 804/843/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача :- ОСОБА_2 (дов.від 25.02.2016 року)

відповідача-1:- ОСОБА_3 (дов.від 15.04.2016 року)

відповідача-2:- ОСОБА_3 (дов.від 05.01.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та ОСОБА_4

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 р. у справі № 804/843/16

за позовом ОСОБА_4

до Головного управління МВС України в Дніпроперовській області та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

про скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

"11" лютого 2016 р. ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Дніпроперовській області та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 485 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення старшого сержанта міліції ОСОБА_4 з 06 листопада 2015 року з посади інспектора патрульної служби групи патрульної служби Марганецького міського відділу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області у запас Збройних Сил за пунктом 63 «з» (через скорочення штатів);

- поновити ОСОБА_4 на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Марганецького міського відділу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 06 листопада 2015 року;

- зобов'язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області розглянути рапорт поданий 04.11.2015 року ОСОБА_4 про звільнення з органів внутрішніх справ України у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06 листопада 2015 року у зв'язку із виявленням бажання проходити службу в поліції;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути кандидатуру ОСОБА_5 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», у Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області та видати відповідний наказ з цього приводу;

- допустити ОСОБА_4 до виконання рішення в частині поновлення позивача на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Марганецького міського відділу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 06.11.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною дій відповідачів щодо звільнення ОСОБА_4 та не розгляді його рапорту, оскільки позивачем здійснено всі передбачені законом заходи для продовження служби в Національній поліції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 р. у справі № 804/843/16 адміністративний позов ОСОБА_4 доГоловного управління МВС України в Дніпроперовській області та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказу - задоволено частково.

Зобов'язано Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_4 на службу до поліції у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію". В решті позовних вимог відмовлено.

Судом встановлено, що позивач проходив службу на посаді інспектора патрульної служби, наказом ГУ МВС України у Дніпропетровській області. на початку листопада 2015 року ОСОБА_4 подано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ у звязку з переходом на службу до Національної поліції. Жодної відповіді на поданий рапорт позивачем не отримано. В подальшому позивача звільнено в запас через скорочення штатів. На підставі аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано необхідні етапи процедури, що передбачає зарахування до Національної поліції України, проте відповідачем необґрунтовано не розглянуто рапорт ОСОБА_4, за таких обставин судом задоволено вимогу про необхідність розглянути рапорт поданий позивачем. Вимоги позивача щодо скасування наказу про звільнення судом залишені без задоволення через відсутність встановлення факту протиправних дій відповідача, оскільки спірний наказ винесено на підставі поданого позивачем рапорту про звільнення.

Не погодившись з постановою суду, Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 р. у справі № 804/843/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що позивач до Національної поліції України із заявою про зарахування не звертався, а зарахування до лав Нацполіції відбувається лише шляхом проходження конкурсу на підставі особистої заяви особи, що бажає проходити службу в поліції.

Так само не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог , з апеляційною скаргою до суду звернувся ОСОБА_4, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог та задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсягу. скаржник вважає, що судом не повно встановлено та досліджено обставини по справі, що призвело до невірного вирішення справи по суті заявлених позовних вимог. Так, скаржник вказує на те, що наказ про звільнення є протиправним, оскільки прийнятий на підставі наказу з якого чітко вбачалось бажання ОСОБА_4 продовжити службу в лавах Національної поліції, а отже звільнення через скорочення штатів не є законним. Зазначає про те, що відповідачем не наведено жодної обставини яка б перешкоджала позивачу проходити службу в Національній поліції. Крім того, заявник апеляційної скарги вказує на те, що судом не розглянуто частину позовних вимог взагалі.

Представниками сторін надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_4, старший сержант міліції, перебував на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Марганецького міського відділу з 01.11.2011 року.

Наказом Головного управління МВС України у Дніпропетровській області від 06.11.2015 року № 485 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п.63 «з» Положення по проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно до пунктів 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію».

04.11.2015 року позивач надавав до Головного управління МВС України у Дніпропетровській області рапорт про звільнення його з органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом у встановленому порядку на службу до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області з 06.11.2015 року.

Проте будь-якої відповіді на своє звернення не отримав.

16.11.2015 року ОСОБА_4 дізнався ро своє звільнення. Не погодившись з позицією відповідачів, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи звільнення позивача з займаної посади, у зв'язку із скороченням штатів, обумовлене набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до п.1 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

1) пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;

2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

Закон України «Про Національну поліцію» опублікований в Голосі України, 06.08.2015 № 141-142, набрав чинності 07.11.2015 року. Разом з тим, враховуючи п.1 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 цього Закону набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 07.08.2015 року.

Пунктом 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Таким чином, працівників міліції було попереджено про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів за три місяця до набрання чинності положень Закону, якими визначено підстави звільнення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на безпідставність доводів позивача щодо порушення відповідачами вимог законодавства в частині обов'язкового попередження про майбутнє звільнення.

Відповідно до п.9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 р. працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону.

За таких обставин та враховуючи поданий позивачем рапорт про звільнення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності звільнення ОСОБА_4 з займаної посади та відповідно відсутність підстав для скасування спірного наказу про звільнення.

В той же час щодо заяви ОСОБА_4 про переведення до Національної поліції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вимоги до кандидатів на службу в поліції, передбачені ст.49 Закону України "Про національну поліцію". Відповідно до зазначеної статті, на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою.

Незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров'я на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених ч.2 ст. 61 цього Закону, а також особи які: 1) відмовляються від взяття на себе зобов'язань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом; 2) особи, які звільнені або мали бути звільнені з посад на підставі Закону України "Про очищення влади".

Обмеження, пов'язані зі службою в поліції визначені ст.61 Закону України "Про національну поліцію".

Доказів стосовно того, що ОСОБА_4 підпадає під дію обмежень, визначених у ст.61 Закону № 580-VIII, матеріали справи не містять.

За таких обставин, звернення ОСОБА_4 з рапортом, в якому виявлено бажання проходити службу в поліції, відповідає нормам п.9 р.ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» та подано у строки, визначені названим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.47, ч.1 ст.48 Закону №580-VIIIпризначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. Призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у ст.. 47 Закону.

Доказів винесення названою особою рішення щодо прийняття ОСОБА_4 на службу в поліцію матеріали справи не містять, як і доказів, що позивач не відповідає вимогам, встановленим до осіб, що мають право проходити службу в Національній поліції. Отже, вимоги позивача щодо розгляду рапорту є законними та обґрунтованими.

Посилання скаржника на ту обставину, що рапорт ОСОБА_4 не підлягає розгляду по суті, оскільки позивача не переведено до Національної поліції, а 06.11.2015 року звільнено з органів МСВ за скороченням штатів, не приймаються колегією суддів, оскільки норми Закону України «Про Національну поліцію» не передбачають обмежень для осіб, звільнених з зазначених підстав.

При цьому, колегія суддів враховує, що на час подання рапорту ОСОБА_4 перебував на службі в органах МВС України та діяла згідно п.9 р.ХІ Закону № 508-VIII. В той же час, дії щодо переведення у названому Законі не згадуються та згідно чинного законодавства не були можливими до 07.11.2015 року - моменту державної реєстрації органів Національної поліції.

За таких обставин колегія суддів вважає правомірним задоволення вимоги про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_6 на службу до поліції у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію".

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 р. у справі № 804/843/16 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 р. у справі № 804/843/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Я.В. Семененко