ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
19 липня 2016 рокусправа № 804/1298/16
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді:Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у справі № 804/1298/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до Відділу державної виконавчої служби Юр'ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, треті особи: Приватне виробничо-комерційне підприємство «Гурас», Товариство з обмеженою відповідальністю «Цехаве Корм ЛТД», про визнання недійсною та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виключення з акту опису та арешту рухомого та нерухомого майна, зобовязання здійснити необхідні дії щодо виключення, звільнення з під арешту та скасування заборони на відчуження стосовно майна,-
в с т а н о в и л а:
У березні 2016 року ПАТ «Мегабанк» (далі - позивач), звернулось до суду з позовом до Відділу ДВС Юр'ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області (далі відповідач), треті особи: ПВКП «Гурас», ТОВ «Цехаве Корм ЛТД», в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просило суд визнати недійсною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.01.2016 року ВП № 49856415, винесену начальником Відділу ДВС Юр'ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, в частині накладення арешту на майно, що знаходиться в заставі/ іпотеці ПАТ «Мегабанк» згідно Договору № 16-07/01/2007-3 застави рухомого майна, зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, як приватне обтяження, відповідно до п. 1.5. Договору застави, що підтверджується витягом № 42195222 від 16.10.2013 року, Договором застави № 16-07/02/2007-з застави рухомого майна, зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, як приватне обтяження, відповідно до п. 1.5. Договору застави, що підтверджується витягом № 42195366 від 16.10.2013 року, Договором застави 16-07/04/2007-з застави рухомого майна від 29.02.2012 року, зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, як приватне обтяження, відповідно до п. 1.5. Договору застави, що підтверджується витягом № 35090403 від 29.02.2012 року, Іпотечного договору № 16-07/2007-з від 16.11.2007р., посвідчений державним нотаріусом Юр'ївської державної нотаріальної контори ОСОБА_1, про що зроблено реєстровий запис № 100 від 16.11.2007 року, Іпотечного договору № 16-07/03/2007-з від 29.02.2012 р., посвідчений державним нотаріусом Юр'ївської державної нотаріальної контори ОСОБА_1, про що зроблено реєстровий запис № 136 від 29.02.2012 року; зобовязати Відділ ДВС Юр'ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області) здійснити необхідні та достатні дії щодо виключення, звільнення з-під арешту та скасувати заборону на відчуження, що накладена та оголошена ВДВС Юр'ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.01.2016 року ВП № 49856415, за якою складено ОСОБА_1 опису та арешту майна від 25.02.2016 року та 16.03.2016 року, стосовно майна, що належить на праві власності ПВКП «Гурас».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 року закрито провадження у справі.
ПАТ «Мегабанк» не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу суду та прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянтом зазначено, що судом першої інстанції помилково визначено спір як приватно-правовий, оскільки мова йдеться про захист права ПАТ «Мегабанк», у справі не має спору щодо майна або належності права на майно, спір є з органом Держаної виконавчої служби з приводу реалізації владних повноважень у виконавчому провадженні, де при цьому ПАТ «Мегабанк» не є стороною виконавчого провадження. Апелянт вказував, суд першої інстанції порушив норму, за якою до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, якщо не встановлено інший порядок оскарження. Апелянт вказував, що оскільки ПАТ «Мегабанк» не був стороною по справі та у виконавчому провадженні, тому для захисту своїх порушених прав та інтересів звернувся до окружного адміністративного суду.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження по справі, виходив з того, що предметом спору у справі є спір про право власності стосовно нерухомого та рухомого майна, існує неврегулюване питання щодо речових прав на нерухоме та рухоме майно, тому спір є приватно-правовим і вирішується у порядку господарського судочинства. Застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання, ПАТ «Мегабанк» при поданні позовної заяви не надав належних доказів на підтвердження того факту, що право застави не було припиненим на момент прийняття оскаржуваної постанови та на момент складання актів опису та арешту. На час звернення позивача з позовом до суду останній не реалізував свого права звернення стягнення на заставлене майно згідно договору, здійснення арешту майна не позбавляє права заставодержателя на першочергове задоволення його вимог за рахунок заставленого майна. Суд першої інстанції вказував, що позивач вибрав для себе такий спосіб захисту, який за змістом унеможливлює визначити та захистити, можливе, його порушене право у даному колі правовідносин.
Встановлено, що 16.11.2007 року між ПАТ «Мегабанк» та ПВКП «Гурас» укладено кредитний договір № 16-07 про надання ПВКП «Гурас» кредитної лінії 1800000,00 грн., строк дії договору визначено до 07.11.2014 року, зі сплатою 23% річних, та надання 650000,00 доларів США на строк з 09.11.2011 року по 07.11.2014 року, ПВКП «Гурас» зобовязувалось повернути кредит, враховуючи відсотки.
В якості забезпечення кредитного договору між ПАТ «Мегабанк» та ПВКП «Гурас» укладено договір застави рухомого майна № 16-07/01/2007 від 16.11.2007 року, за яким ПВКП «Гурас» надало у заставу рухоме майно: маточне та товарне поголівя (хрячки та свинки) в кількості 4500 голів, загальною вагою 180172 кг. Предмет застави 16.10.2013 року зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом № 42195222 від 16.10.2013 року.
Також, в якості забезпечення кредитного договору між ПАТ «Мегабанк» та ПВКП «Гурас» укладено договір застави рухомого майна № 16-07/02/2007-з від 16.11.2007 року, за яким ПВКП «Гурас» надало у заставу рухоме майно: комбікормова установка, апарат високого тиску, трактор Синтай та інше. Предмет застави 16.10.2013 року зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом № 42195366 від 16.10.2013 року.
Для забезпечення кредитного договору, між ПАТ «Мегабанк» та ПВКП «Гурас» укладено договір застави рухомого майна № 16-07/04/2007-з від 16.11.2007 року, за яким ПВКП «Гурас» надало у заставу рухоме майно: ваги, зернометальник, лінію фільтрації рослинної олії та інше. Предмет застави 29.02.2012 року зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом № 35090403 від 29.02.2012 року.
Як вказує позивач, кошти за кредитним договором не були сплачені у строк, тому він набув право на реалізацію заставного майна.
Рішенням третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» від 25.05.2015 року по справі № 2/1112-2015 звернуто стягнення на предмети договорів застави рухомого майна № 16-07/01/2007 від 16.11.2007 року, № 16-07/02/2007-з від 16.11.2007 року, № 16-07/04/2007-з від 16.11.2007 року. На підставі рішення третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» від 25.05.2015 року по справі № 2/1112-2015 Київським районним судом м. Харкова винесено ухвалу про видачу виконавчих листів.
Відповідно до матеріалів справи, ПАТ «Мегабанк» надсилало на адресу ПВКП «Гурас» вимоги про усунення порушень умов кредитного договору № 16-07 від 16.11.2007 року, іпотечних договорів та договорів застави.
Встановлено, що постановою начальника Відділу ДВС Юр'ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження ВП № 49856415, постановою накладено арешт на все майно, що належить ПВКП «Гурас», накладено заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ПВКП «Гурас».
В матеріалах справи наявні акти опису й арешту майна від 25.02.2016 року за якими начальником Відділу ДВС Юр'ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області у присутності понятих та представника ПВКП «Гурас» та представника ТОВ «Цехаве Корм ЛТД» здійснено опис рухомого майна: хрячків у кількості 2 голів, свиноматок у кількості 127 голів, барани в кількості 9 одиниць, ягнята в кількості 3 одиниці, травтор Т-40, трактор Синтай-180.
В матеріалах справи наявний акт опису й арешту майна від 16.03.2016 року за якими начальником Відділу ДВС Юр'ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області у присутності понятих та представника ПВКП «Гурас» та представника ТОВ «Цехаве Корм ЛТД» здійснено опис рухомого та нерухомого майна згідно переліку.
Встановлено, що опис та арешт майна здійснено у межах виконавчого провадження ВП № 49856415 про виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7541/15 від 09.11.2015 року про стягнення з ПВКП «Гурас» на користь ТОВ «Цехаве Корм ЛТД» 140645,00 грн. основного боргу, 36276,87 грн. пені, 14064,50 грн. штрафу, 9545,64 грн. відсотків, 44912,39 грн. інфляційних витрат, 4908,89 витрат по сплаті судового збору.
Оскільки ПАТ «Мегабанк» вважає, що має переважне право на відчуження та реалізацію майна, що належить ПВКП «Гурас», позивач звернувся до суду з оскарженням дій державного виконавця та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.01.2016 року ВП № 49856415. ПАТ «Мегабанк» не є стороною виконавчого провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно ч. 7 ст. 54, ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
ПАТ «Мегабанк» не є стороною у виконавчому провадженні про стягнення коштів з ПВКП «Гурас» на користь ТОВ «Цехаве Корм ЛТД» як і не є учасником виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7541/15 від 09.11.2015 року. Однак дії державного виконавця про арешт та опис майна, заборону відчуження, зачіпають інтереси ПАТ «Мегабанк», а тому останній має право на звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
При визначенні юрисдикції слід виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження. Критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
У розумінні ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Оскільки у виконавчому провадженні виконується наказ Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7541/15 від 09.11.2015 року, учасники виконавчого провадження боржник ПВКП «Гурас» та стягувач ТОВ «Цехаве Корм ЛТД» можуть оскаржувати дії державного виконавця за правилами господарського судочинства. Оскільки ПАТ «Мегабанк» не є стороною виконавчого провадження, правило визначення юрисдикції до того суду який видав виконавчий лист не може бути застосовано.
До юрисдикції адміністративних судів належать всі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Колегія суддів зазначає, що оскарження дій державного виконавця стосовно опису та арешту майна відбувається у межах статті 181 КАС України, розглядаються дії та рішення державного виконавця у разі звернення особи, яка не є стороною виконавчого провадження однак опис та арешт майна зачіпають її права та інтереси.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу суду слід скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду подання.
Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 199, ст.ст. 202, 204, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у справі № 804/1298/16 скасувати.
Справу № 804/1298/16 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в касаційному порядку оскільки не перешкоджає подальшому розгляду.
Головуючий:О.М. Лукманова
Суддя:Л.А. Божко
Суддя:Т.С. Прокопчук
Судове рішення № 59081073, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/1298/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: