Постанова № 59080757, 18.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2016 р. Справа№ 910/29853/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Смірнової Л.Г.

Мартюк А.І.

при секретарі судового засідання - Матюхін І.В.

за участю представників сторін:

від позивача 1 - не з'явились

від позивача 2 - не з'явились

від відповідача - Ніколенко Є.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 по справі №910/29853/15 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово"

про стягнення 295 706,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 по справі №910/29853/15 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЗДОРОВО" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 23358 грн. 36 коп. заборгованості, 350 грн. 38 коп. судового збору. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЗДОРОВО" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 120201 грн. 81 коп. заборгованості, 1803 грн. 02 коп. судового збору. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Здорово" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 по справі №910/29853/15 прийнято до провадження з призначенням на 14.06.2016.

09 червня 2016 року представником відповідача, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, подано заяву про відвід суддів та клопотання щодо здійснення технічної фіксації судового процесу, які долучено судом до матеріалів справи.

Розпорядженням від 14.06.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. на лікарняному.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 14.06.2016, в зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею, на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 колегією суддів у складі: головуючий - Сітайло Л.Г., судді : Баранець О.М., Ропій Л.М., апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 по справі №910/29853/15 прийнято до свого провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016, колегією суддів, в зазначеному складі, відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 по справі №910/29853/15 до 05.07.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 відмовлено в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" про відвід судді Баранця О.М.

29 червня 2016 року представником позивачів 1 та 2, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке долучено судом до матеріалів справи.

Розпорядженням від 04.07.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Ропій Л.М. у відпустці.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 04.07.2016, в зв'язку з перебуванням судді Ропій Л.М., яка не є головуючим суддею, у відпустці сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016, колегією суддів, в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 по справі №910/29853/15 до свого провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016, у зазначеному складі, відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 по справі №910/29853/15 до 18.07.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 задоволено заяви суддів Баранця О.М. та Пашкіної С.А. про самовідвід.

Розпорядженням від 08.07.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку задоволенням заяви про самовідвід суддів Баранця О.М. та Пашкіної С.А.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 08.07.2016, в зв'язку з задоволенням заяви про самовідвід суддів Баранця О.М. та Пашкіної С.А., які не є головуючими суддями, сформовано новий склад колегії суддів, у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г. судді: Чорна Л.В., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2016, колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до свого провадження та призначено до розгляду 18.07.2016.

В судове засідання 18.07.2016 з'явився представник відповідача.

Представники позивача 1 та 2 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представники позивача 1 та 2 повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача 1 та 2.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника позивача про допит свідків, прийшла до висновку про відмову в його задоволенню, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не передбачає такого виду доказів як допит свідків та законом не передбачено порядку виклику і допиту свідків у господарському спорі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції, з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

18 лютого 2010 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Здорово" (змінено організаційно-правову форму на ПрАТ "Страхова компанія "Здорово") (надалі - довіритель) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі - повірений-1) укладено Договір доручення №10.3.0024.00 (надалі - Договір-1).

22 лютого 2010 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Здорово" (змінено організаційно-правову форму на ПрАТ "Страхова компанія "Здорово") (надалі - довіритель) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (надалі - повірений-2) укладено Договір доручення №10.3.0018.00 (надалі - Договір-2).

Відповідно до умов вищезазначених Договорів 1 та 2, довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання за винагороду від імені, за рахунок та за дорученням довірителя: проводити пошук потенційних страхувальників та проводити з ними переговори на предмет укладення договорів страхування (полісів, сертифікатів); консультувати потенційних страхувальників та роз'яснювати їм умови страхування та порядок укладання договорів страхування, іншим чином сприяти довірителю в укладенні договорів страхування; готувати всі необхідні документи для укладення договорів страхування; укладати та підписувати договори страхування зі страхувальниками лише на підставі виданої довірителем довіреності та в межах наданих нею повноважень; здійснювати подальший супровід договорів страхування, які укладенні за сприянням повіреного, а саме: забезпечувати інформаційну підтримку страхувальників; виконувати роботу, пов'язану з підготовкою страхувальником пакету документів, які необхідно надати довірителю в зв'язку з настанням події, що має ознаки страхового випадку.

Згідно з п. 1.2. Договорів-1-2, за виконання дій, які зазначені у п. 1.1. вказаних Договорів, довіритель сплачує повіреному винагороду, яка визначається у відсотках від розміру фактично отриманої довірителем страхової премії за укладеними повіреним або за сприянням повіреного договорами страхування по відповідному коду повіреного.

Пунктом 2.2.6 Договірів-1-2 встановлено, що Довіритель зобов'язаний виплачувати винагороду Повіреному за виконання доручення в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до п. 3.4. Договорів-1-2 винагорода повіреного нараховується та виплачується повіреному лише з суми страхових платежів (премій) або частки страхових платежів (премій) фактично отриманих довірителем від повіреного або від страхувальника за укладеними повіреним договорами страхування.

На підставі звітності повіреного до 24 числа звітного місяця (за період з 1-го по 10-е число звітного місяця), до 4-го числа місяця, наступного за звітним (за період з 11-го по 20-е число звітного місяця) та до 14-го числа місяця, наступного за звітним (за період з 21-го по 31-е (28, 29, 30) число звітного місяця), довіритель формує акт наданих послуг та передає 1 екземпляр підписаного довірителем акту повіреному. У разі, коли останній день строків, зазначених в цьому пункті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день (п. 3.5. Договорів-1-2).

Відповідно до п. 3.6. Договорів-1-2 винагорода за вказаними договорами виплачується довірителем повіреному на підставі акту наданих послуг до 25 числа звітного місяця (за період з 1-го по 10-е число звітного місяця), до 5-го числа місяця, наступного за звітним (за період з 11-го по 20-е число звітного місяця), до 15-го числа місяця, наступного за звітним (за період з 21-го по 31-е (28, 29, 30) число звітного місяця). У разі коли, останній день строків, зазначених в цьому пункті припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначили, що відповідач, як Довіритель, не виконав взятих на себе зобов'язань за договорами доручення №10.3.0024.00 від 18.01.2010, №10.3.0018.00 від 22.01.2010 щодо оплати вартості винагороди.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору повіреним-1 надано послуги довірителю за Договором-1 на загальну суму 23358,36 грн.

Також, повіреним-2 надано послуги довірителю за Договором-2 на загальну суму 120201,81 грн., що підтверджується наступними актами наданих послуг: №4 від 22.02.2013 за грудень 2012 року на суму 48865,17 грн.; №5 від 26.03.2013 на січень 2013 року на суму 22821,01 грн., №6 від 26.03.2013 за лютий 2013 року на суму 21397,63 грн.; №7 від 26.03.2013 за березень 2013 року на суму 27118,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що акти наданих послуг №09 від 26.06.2013, №10 від 26.06.2013, №14/1 від 21.08.2013, №15/1 від 21.08.2013, №15 від 21.08.2013, №16 від 02.09.2013 не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту надання послуг за договором-2, оскільки довіреність №086/13 від 21.05.2013 на ім'я ОСОБА_5, який підписав зазначені акти від імені ПАТ «Страхова компанія «Здорово», відсутня в матеріалах справи.

Крім того, місцевим господарським судом вірно встановлено, що акти наданих послуг №7 від 10.04.2013 та №7/1 від 10.04.2013 складені між ПАТ "СК "Здорово" і ФОП ОСОБА_1 та не стосуються предмета даного спору.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1000 ЦК України та ст. 1002 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Право повіреного на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 4 ст. 1007 Цивільного кодексу України передбачено, що довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок пені, який складено місцевим господарським судом, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Посилання апелянта на видаткові ордери, в якості доказів часткової оплати відповідачем суми заборгованості, як на підставу для скасування рішення місцевого господарського суду колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 101 ГПК, апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів, в порядку статті 38 ГПК. У такому разі, суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони, самостійно витребує необхідні додаткові докази.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до апеляційної скарги додано видаткові касові ордери, що підтверджують часткову оплату боргу за Договорами 1 та 2.

Проте, обґрунтування неможливості подання цих доказів до господарського суду першої інстанції апеляційна скарга не містить. Відповідне клопотання в матеріалах справи також відсутнє.

Так, в апеляційній скарзі зазначено, що видаткові ордери виявлено в ході інвентаризації, проведеної на підставі наказу № 12 від 28.04.2016. В той же час, відповідачем не обґрунтовано неможливість проведення інвентаризації до ухвалення місцевим господарським судом рішення по даній справі.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідач був обізнаний про розгляд справи місцевим господарським судом. Представник приймав участь в судових засіданнях та мав можливість подавати докази та заперечення. Розгляд справи місцевим господарським судом неодноразово відкладався.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, апеляційного суду зазначені докази не приймає та не здійснює їх оцінку, оскільки останні не були предметом розгляду в місцевому господарському суді.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 по справі №910/29853/15.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 по справі №910/29853/15 без змін.

2.Матеріали справи №910/29853/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Л.Г. Смірнова

А.І. Мартюк