Постанова № 59080722, 13.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2016 р. Справа№ 927/207/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Чумаченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський"

на рішення господарського суду Чернігівської області

від 10.05.2016 року

у справі №927/207/16 (суддя Кушнір І.В.)

за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави

в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

до Приватного акціонерного товариства "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський"

про відшкодування збитків 145493,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" про відшкодування збитків 145493,26 грн., завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства шляхом забору підземних вод при відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 21.02.2014 по 02.03.2015.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 10.05.2016 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" збитки, завдані самовільним використанням водних ресурсів, в сумі 145493 грн. 26 коп. шляхом їх перерахування одержувачам: 43647грн. 98 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України; 29098 грн. 65 коп. до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 72746 грн. 63 коп. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Чайкинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" на користь покуратури Чернігівської області 2182 грн. 40 коп. на відшкодування судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 10.05.2016 року у справі №927/207/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема ст. 111 Водного кодексу України, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". При цьому скаржник посилається на те, що у відповідача є дозвіл на спеціальне водокористування Укр. №3691 А/Чрн., виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 20.09.2009 р. терміном дії до 20.02.2014 р.; закінчення строку спеціального водокористування визначено п.2 ч.1 ст. 55 Водного кодексу України є однією з підстав для припинення права спеціального водокористування; припинення права спеціального водокористування здійснюється згідно п.2 ч.1 ст.56 Водного кодексу України за рішенням органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування. В даному випадку Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області не приймалося рішення щодо припинення у Приватного акціонерного товариства "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" права спеціального водокористування з підстави закінчення строку дозволу на спеціальне водокористування Укр. №3691 А/Чрн. Також скаржник зазначає, що заявлена до стягнення сума збитків у розмірі 145493,26 грн., заподіяних відповідачем державі внаслідок самовільного водокористування, розрахована інспекцією за період з 21.02.2014 р. по 02.03.2015р. за формулою 23 пункту 9.1 розділу ІХ Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в редакції, яка з 27.11.2015 р. втратила чинність, тобто розрахунок збитків складений 13.01.2016 р. на підставі вже не чинного нормативного документу. Крім того скаржник вказує, що Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області в розрахунку від 13.01.2016 р. неправомірно застосовано п.9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, одночасно в двох редакціях, як в редакції на час виявлення правопорушення, так і в редакції на час складення розрахунку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" на рішення господарського суду Чернігівської області від 10.05.2016 у справі №927/207/16 до провадження, розгляд справи призначено на 29.06.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) розгляд справи відкладено на 13.07.2016 р. Зобов'язано прокуратуру, позивача надати суду відзиви на апеляційну скаргу.

05.07.2016 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, рішення суду - без змін, зазначаючи про те, що рішення суду ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, тоді як мотиви та підстави, зазначені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та безпідставними. Також у відзиві зазначено про правомірність проведення Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства та про те, що розрахунок збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання води, розмір яких становить 145493,26 грн., здійснено правомірно відповідно до вимог чинного законодавства.

13.07.2016 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. При цьому у відзиві позивачем надано пояснення щодо порядку отримання господарюючими суб'єктами дозволу на спеціальне водокористування та дозволу на користування надрами. Надано пояснення щодо застосування Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів при здійсненні розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних відповідачем. Також у відзиві викладено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явилися.

Оскільки явка представників сторін, прокуратури у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, прокуратури про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників сторін.

Представник прокуратури надав в судовому засіданні пояснення по суті спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

23 липня 2014 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Гущею Г.М. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Приватним акціонерним товариством "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський".

Перевірка проведена на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області №0772 від 17.07.2014, відповідного направлення на перевірку, у присутності головного інженера ПАТ "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" Зенченко І.Л.

За результатами перевірки складений акт №322/05 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

В ході перевірки, зокрема, встановлено, що господарська діяльність в сфері водокористування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр. №3691 А/Чрн., виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 20.02.2009 року, з терміном дії до 20.02.2014 року, станом на час здійснення перевірки по підприємству проводиться робота по оформленню дозволу. На балансі підприємства знаходиться дві артезіанські свердловини: свердловина №1 - глибина 80 м, потужністю 14 м куб./год; свердловина №2 - глибина 80 м, потужністю 14 м куб./год. Свердловини знаходяться в робочому стані, санітарно-технічний стан водогосподарських споруд задовільний. Зони артсвердловин виділені, огороджені. Облік забору води здійснюється за допомогою лічильників марки СТВ-65 та СТВГ-65. Показники заносяться до журналів встановленого зразку форми ПОД-11, записи здійснюються щомісячно. Відведення стічних вод здійснюється до вигребу із подальшим вивозом на очисні споруди ТОВ Комунальник м. Новгород-Сіверський згідно договору про надання послуг із зливу рідких побутових відходів від 20.03.2011 року. Накопичувачі стічних вод знаходяться в задовільному технічному стані.

Копія вищезазначеного акту перевірки була отримана головним інженером ПАТ "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" Зенченко І.Л.

10-11 листопада 2015 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Зубок В.М. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренко А.П. у присутності директора ПАТ "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" Алкаєвої Л.І., на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 29.10.2015 №477 та направлення на перевірку №477 від 02.11.2015, проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Приватним акціонерним товариством "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський".

За результатами перевірки складений акт №136/04 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

В ході перевірки, зокрема, встановлено, що підприємство має дозвіл на спецводокористування Укр. №224 А/Чрн. від 03.03.2015 терміном дії 10 років. Забір води здійснюється із 2-ох свердловин.

Копія вищезазначеного акту перевірки була отримана директором ПАТ "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" Алкаєвою Л.І.

За результатами перевірки директору Приватного акціонерного товариства "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" Алкаєвій Л.І. було внесено припис №136/04 від 10.11.2015, яким приписано надати довідку щодо кількості забраної води із артсвердловин без наявності дозволу на спецводокористування за період з 21.02.2014 по 02.03.2015.

Припис до виконання отримала 10.11.2015 директор ПАТ "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" Алкаєва Л.І.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно ст.ст. 4, 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з ст. 2 Водного кодексу України, водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Твердження відповідача щодо незаконності проведення перевірок позивачем в період дії мораторію на їх проведення є безпідставними з огляду на наступне.

Законом України від 31.07.2014 №1622-VII Закон України "Про державний бюджет України на 2014 рік" доповнено статтею 31 та встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюється протягом серпня-грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

На виконання наведених змін Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13.08.2014 №408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами.

Тобто, вищезазначені нормативні акти були прийняті після проведення першої перевірки 23.07.2014 та розповсюджувались на період серпень-грудень 2014 року.

28 грудня 2014 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", пунктом 8 Прикінцевих положень якого було встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Враховуючи те, що термін обмеження перевірок для всіх інших контролюючих органів, в тому числі органів державної екологічної інспекції, визначений наведеним пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" і становить січень - червень 2015 року, колегія суддів вважає, що проведення позивачем другої планової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства 10-11 листопада 2015 року відбулося після закінчення дії обмежень.

Згідно ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно зі ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Згідно зі ст. 50 Водного кодексу України, строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років).

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затверджений постановою Кабінету міністрів України № 321 від 13.03.2002 р.

Відповідно до ч. в) п. 4.2. Положення Про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04.11.2011 р. Державна екологічна інспекція у місті Києві здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням підприємствами, установами та організаціями вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.

Колегією суддів встановлено, що дозвіл на спеціальне водокористування Укр. №224 А/Чрн, виданий Приватному акціонерному товариству "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" 03.03.2015 Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації, з терміном дії дозволу 10 (десять) років з 03.03.2015 р. до 03.03.2025 р.

Як зазначено в листі Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 05.01.2016 №03-02/02-02 "Про надання інформації", Приватне акціонерне товариство "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" являється водокористувачем, діяльність якого підлягає державному обліку водокористування шляхом подання звітності за формою №2ТП-водгосп (річна) "Звіт про використання води". За даними вищевказаної звітності водокористувачем в період з лютого 2014 року по березень 2015 року здійснено забір води у розмірі 4,1 тис. куб. метрів води.

В матеріалах справи містяться копії звітів Приватного акціонерного товариства "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" за формою №2ТП-водгосп про використання води за ІV квартал 2014 року та І квартал 2015 року, наданих на підтвердження об'єму забраної води.

Як вбачається із розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання води ПАТ "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" за період з 21 лютого 2014 року по 02 березня 2015 року, сума збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок самовільного водокористування становить 145493,26 грн.

Розрахунок обчислення розміру заподіяних збитків проведено на підставі:

- Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 №389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783;

- акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" №136/04 від 10 листопада 2015 року;

- довідок ПАТ "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" №322 від 26.11.2015 та 331 від 18.12.2015 про кількість самовільно забраних підземних вод за період з 21.02.2014 по 02.03.2015;

- листа Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 05.01.2016 №03-02/02-02 щодо обсягу забраної води ПАТ "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" в 2014-2015 роках;

- Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010;

- Закону України від 28.12.2014 року №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких Законів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 1 січня 2015 року;

- листа Державної фіскальної Служби України від 16.06.2015 №146/5/99-99-15-04-06-16.

Як зазначено у вищезазначеному розрахунку, при перевірці водогосподарської діяльності ПАТ "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" встановлено, що за період з 21.02.2014 по 02.03.2015, із водозабірної свердловини товариством самостійно без дозволу на спеціальне водокористування здіснювався забір підземних вод. Згідно листа Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 05.01.2016 №03-02/02-02 та статистичних звітів за формою №2-ТП (водгосп), які складались ПАТ "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" в 2014-2015 роках, обсяг самовільно забраної води за вказаний період становить 3480,7 м куб. води. Цим фактом порушено ст.ст.44 (п.9), 49 Водного кодексу України.

Згідно Методики, діючої на час порушення, розмір збитків визначається згідно п.9 (розрахунок розмірів збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування) по формулі 23:

Зсб. = 100 х W х Тар, де:

W - об'єм води, що використана самостійно без дозвільних документів, куб.м;

Тар - розмір, грн./100 куб.м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої пунктом 255.5 статтею 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення.

Згідно пункту 255.5 статті 255 Податкового кодексу України із внесеними змінами Законом України від 28.12.2014 року №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких Законів України щодо податкової реформи", які набрали чинності з 1 січня 2015 року, ставка збору за самовільне використання підземних вод у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області складає Тар=41,8 грн./100 куб.м.

Об'єм води при самовільному водокористуванні становить: W=3480,7 м куб.

Згідно ч. 1.7 пункту 17 вищезазначеної Методики самовільне водокористування - це здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього.

Приписами ч. 1.7 пункту 19 Методики передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідачем сума збитків відшкодована не була, в зв'язку з чим прокурор звернувся з позовом про стягнення з відповідача 145493,26 грн. завданих збитків.

Згідно зі ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода завдана внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища погіршення якості природних ресурсів.

Як зазначено в п.1-3 п.п.1.2. п.1 роз`яснення Вищого арбітражного суду України за №02-5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до статті 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому випадку шкода компенсується за фактичними витратами на відновлення порушеного стану навколишнього природного середовища з урахуванням завданих збитків, у тому числі неодержаних доходів, тобто загальними правилами природоохоронного законодавства і статтями 440, 453 Цивільного кодексу.

Відповідно до п.9.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 за №89, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за №767/16783, в редакції, чинній на момент проведення перевірки 10-11 листопада 2015 року, яка була застосована пзивачем в даному випадку:

"Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою

Зсам. = 100 х W х Тар, (23), де

W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), куб.м;

Тар - розмір, грн/100 куб.м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України за 100 куб. метрів, на дату виявлення порушення.

Згідно з п.9.1 вищевказаної Методики у редакції, чинній з 27.11.2015 та на день складання розрахунку (13.01.2016), розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) здійснюється за формулою:

Зсам. = 5 х W х Тар, (23), де

W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, куб.м;

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод - грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб. м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Як зазначено в наданих прокурором та позивачем поясненнях, при проведенні розрахунку застосований п.9.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 за №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за №767/16783, в редакції, чинній на момент проведення перевірки 10-11 листопада 2015 року (виявлення порушення), що на думку прокурора та позивача є правомірним.

В постанові Вищого господарського суду України від 29.04.2013 у справі №13/333-38/463-2012 викладена правова позиція, що шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди.

Постановою Верховного Суду України від 03.09.2013 за результатами перегляду зазначеної постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2013 у справі №13/333-38/463-2012 у задоволенні заяви про перегляд даної постанови відмовлено.

Як зазначено в роз'ясненні Державної фіскальної служби України (яке міститься в листі Державної фіскальної служби України від 18.06.2015 №14612/5/99-99-15-04.01.16), Законом України від 28.12.2014 року №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких Законів України щодо податкової реформи" внесено зміни до Податкового кодексу України, якими окремі платежі трансформовано в рентну плату. У 2015 році при розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) слід застосовувати ставки рентної плати за спеціальне використання води, визначені п.255.5 ст.255 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції вважає, що державний інспектор, розраховуючи збитки за самовільне водокористування водних ресурсів, для визначення показника Тар правомірно використовував ставку рентної плати за спеціальне використання води, передбачену п.255.5 ст.255 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у самовільному захопленні водних об'єктів, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Заперечуючи проти позову, відповідач також посилається на те, що він використовує водні ресурси у відповідності до положень ст.23 Кодексу України про надра.

Проте дані посилання є необґрунтованими, оскільки п.9 ч.1 ст.44, ст.ст. 46, 48, 49 Водного кодексу України та ст.ст.16,19,21 Кодексу України про надра визначають обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Таким чином, дозвіл на спеціальне водокористування (ст.49 Водного кодексу України) та дозвіл на видобування прісних підземних вод (ст.21 Кодексу України про надра) визначаються законодавством самостійними дозвільними документами, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Отже, виконання або невиконання відповідачем умови, передбаченої ст.23 Кодексу України про надра, з якою закон пов'язує можливість видобування підземних прісних вод без дозволу на користування надрами, не звільняє відповідача від передбаченої законодавством відповідальності за забір води саме без дозволу на спеціальне водокористування.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження скаржника про те, що у відповідача є дозвіл на спеціальне водокористування Укр. №3691 А/Чрн., виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 20.09.2009 р. терміном дії до 20.02.2014 р.; закінчення строку спеціального водокористування визначено п.2 ч.1 ст. 55 Водного кодексу України є однією з підстав для припинення права спеціального водокористування; припинення права спеціального водокористування здійснюється згідно п.2 ч.1 ст.56 Водного кодексу України за рішенням органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування. В даному випадку Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області не приймалося рішення щодо припинення у Приватного акціонерного товариства "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" права спеціального водокористування з підстави закінчення строку дозволу на спеціальне водокористування Укр. №3691 А/Чрн.

Порядок видачі, переоформлення та анулювання дозволу на спеціальне водокористування регламентовано Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 p. №2806-IV, а також Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування (постанова КМУ від 31.03.2002р. №321) та Положенням про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів (постанова КМУ від 10.08.1992р. №459) в частині, що не суперечить вказаному Закону.

Статтею 49 Водного кодексу України встановлено, що порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 1 Закону України ,,Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Частиною 4 ст. 41 Закону України ,,Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено, що строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 4 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002р. №321, клопотання водокористувачів розглядаються, а дозволи видаються в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання.

Отже, відповідачу необхідно було звернутися до Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації з відповідною заявою та відповідними документами за місяць до закінчення терміну дії дозволу на спеціальне водокористування Укр. №3691 А/Чрн., виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 20.09.2009 р. терміном дії до 20.02.2014 р. Проте доказів звернення відповідача в дозвільний центр з відповідною заявою та відповідними документами для отримання дозволу на спеціальне водокористування у вищевказані строки не надано.

Таким чином, принцип мовчазної згоди може бути застосований лише в разі подання відповідної заяви в установленому порядку та документів в повному обсязі, що в даному випадку не відбулося.

Виходячи з обставин, встановлених господарським судом під час розгляду справи, наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, у зв'язку із здійсненням спеціального водокористування без відповідного на те дозволу доведена.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач всупереч вимог законодавства здійснював використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, позовна вимога заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави про відшкодування збитків 145493,26 грн., завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства шляхом забору підземних вод при відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 21.02.2014 по 02.03.2015 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "М'ясо-молочний комплекс "Сіверський" залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернігівської області від 10.05.2016 року у справі №927/207/16 залишити без змін.

Матеріали справи №927/207/16 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко