Постанова № 59080710, 19.07.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2016 року Справа № 904/2397/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Кощеєва І.М., Пархоменко Н.В.

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1- предс., дов. №30/46 від 14.01.2016р.;

відповідача: ОСОБА_2- предс., дов. №2 від 01.07.2016р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Марганець Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016р. у справі № 904/2397/16

за позовом: публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Марганець Дніпропетровської області)

до: товариства з обмеженою відповідальністю «НСУ-215» (м. Нікополь Дніпропетровської області)

про: стягнення 81700,00 грн. пені та 19000,00 грн. штрафу за прострочення постачання товару згідно договору поставки №351 від 02.06.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06 червня 2016 року (підписано 13.06.2016р.) у справі №904/2397/16 (суддя Бондарєв Е.М.) відмовлено у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Марганець Дніпропетровської області) до товариства з обмеженою відповідальністю «НСУ-215» (м. Нікополь Дніпропетровської області) про стягнення 81700,00 грн. пені та 19000,00 грн. штрафу за прострочення постачання товару згідно договору поставки №351 від 02.06.2015р.

Публічне акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» - позивач, не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовну заяву. Позивач вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з висновками, що не відповідають фактичним обставинам справи. Висновок суду про відмову у позові, у звязку із відсутністю документального підтвердження узгодженості та передачі технічної документації скаржник вважає необґрунтованим. Умовами договору не передбачені порядок або способи погодження технічної документації. Сторонами погоджено технічну документацію на товар Специфікацією №1 до договору, в якій зазначено:Вана комбінована кр.184505-2-01СБн». Шляхом підписання та скріплення печатками Специфікації сторони узгодили найменування товару та відповідне креслення до неї. Скаржник звертає увагу на те, що відповідачем у 2014р. вже була здійснена поставка ванни комбінованої кр.184505-2-01СБн за договором №269 від 21.07.2014р., що свідчить про наявність у відповідача відповідних креслень. Креслення до позивача відповідачем повернуті не були.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НСУ-215» - відповідач, відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що судове рішення є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого судового рішення по справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2016р., у звязку з відрядженням судді-доповідача ОСОБА_3 розгляд справи було перенесено на 19.07.2016р. на 16:00.

У звязку з відпусткою судді колегії ОСОБА_4 18.07.2016р. проведено автоматичну зміну складу колегії суддів. Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.07.2016р. замінено суддю Вечірко І.О. на суддю Пархоменко Н.В.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між публічним акціонерним товариством «Марганецький

гірничо-збагачувальний комбінат» (Покупець) і товариством з обмеженою відповідальністю «НСУ-215» (Постачальник) 02.06.2015р. був укладений договір поставки №351, за умовами якого Постачальник зобовязався поставити (передати у власність) Покупцеві товар у відповідності до Специфікацій (Додатків) до цього договору, а Покупець прийняти поставлений товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

За вимогами пунктів 1.2., 1.3. договору у Специфікації до договору зазначаються наступні відомості про товар: повне найменування товару, виробник та країна походження товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД у випадку поставки товару ввезеного на митну територію України, підакцизного товару, одиниця виміру товару, кількість кожного найменування (сорту, виду) товару, якісні характеристики товару (з посиланням на ГОСТ, ТУ та інше), технічні характеристики товару (з посиланням га ГОСТ,ТУ та інше) ціна кожного найменування (сорту, виду) товару, загальна вартість товару, комплектність, фасування товару (при необхідності), інші відомості про товар за погодженням сторін. Специфікації на поставку товару підписуються уповноваженими представниками обох сторін, скріплюються печатками сторін та є невідємними частинами (додатками) даного договору.

Відповідно до пунктів 3.1.,3.2. Постачальник здійснює поставку товару Покупцеві на умовах та у спосіб, зазначених в Специфікації до договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів МТП ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року. Строки поставки товару узгоджуються сторонами в Специфікаціях на поставку товару.

Пунктом 1 Специфікації №1 від 02.06.2015р. до договору сторонами визначено, що поставці підлягає ванна комбінована кр 184505-2-01СБ у кількості 1 шт. на загальну суму з ПДВ 190000,00 грн. з датою поставки протягом 90 календарних днів з моменту відкриття акредитиву.

23.06.2015р. заявою №Г11-15/0595 від 22.06.2015р. відкрито акредитив, отже строк поставки товару у період з 24.06.2015р. по 21.09.2015р.

Товар був поставлений відповідачем 04.11.2015р., що підтверджується, копією накладної №124 від 04.11.2015р.

У звязку з порушенням умов договору щодо строків поставки товару ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на адресу ТОВ «НСУ-215» була направлена претензія №30/799 від 17.11.2015р. про необхідність у 10-ти денний термін перерахувати на розрахунковий рахунок Покупця пеню і штраф на загальну суму 100700,00 грн.

Постачальник визнав претензію необґрунтованою (відповідь за №4/1 від 05.01.2016р.), посилаючись на надання Покупцем (Замовником) креслення 184505-2-01СБ на ванну лише 05.10.2015р.

Не дійшовши згоди з ТОВ «НСУ-215» ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача пені за період з 22.09.2015р. по 03.11.2015р. у сумі 81700,00 грн. та штраф у сумі 19000,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст.628 ЦК України).

Обовязковість договору для виконання сторонами встановлена ст. 629 ЦК України.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 712 ЦК України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2. ст. 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Право сторін на власний розсуд визначати штрафні санкції у договорах з урахуванням вимог ч. 1 ст.231 закріплено у ч. 4 наведеної статті Господарського кодексу України.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.8. договору сторони узгодили, що за порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі 1% вартості непоставленого та/або несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення поставки. У випадку продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів, Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) товару.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд врахував п. 13 Специфікації: «Товар має бути новим, виготовленим не раніш 2015р. Виготовлення продукції тільки за належним чином погодженої із Замовником технічної документації» та п. 4.1. договору: «Технічна документація (креслення,ТУ та інше) на індивідуальний (не серійний) товар повинна бути належним чином погоджена сторонами і є невідємною частиною цього договору».

Згідно правової позиції цивільної палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 21.10.2015р. у справі №6-2003цс15, штраф та пеня відповідно до ст. 549 ЦК України є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме правопорушення свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

В той же час колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає можливим скористатись положеннями ч. 1 ст. 11128 ГПК України, згідно яких суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відступаючи від вказаної правової позиції Верховного Суду України, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що спірні правовідносини у даній справі виникли з господарських правовідносин пов'язаних з розрахунками за товар, де умовами договору передбачено стягнення пені та штрафу за порушення грошових зобов'язань, а тому в даному випадку вимоги ст. 61 Конституції України не були порушені.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Обовязок доказування і подання доказів ст. 33 ГПК України покладає на кожну сторону.

Суд взяв до уваги твердження відповідача, що креслення на товар були отримані ним лише 05.10.2015р.

В той же час судом не враховано, що господарські відносини сторін виникли ще у 2014р. Так, позивачем надана копія договору поставки №269 від 21.07.2014р. зі Специфікацією №1, предметом, якого була також поставка ванни комбінованої кр 184505-2-01СБ. Виготовлення креслень обєкту відповідачем разом з інститутом «Механобрчермет» підтверджується сертифікатом №08 від 15.08.2014р.

Отже, на момент укладення договору поставки №351 від 02.06.2015р. відповідач мав необхідні креслення для виготовлення товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням приступити до виготовлення товару і виконати поставку (листи №629-39/1 від 23.06.2015р, №1117-39/1 від 17.09.2015р., №1155 від 24.09.2015р, №1172-39/1 від 29.09.2015р. та №1201-39/1 від 07.10.2015р.), натомість відповідач на листи не реагував, про неможливість виконати умови договору, у звязку із відсутністю у нього необхідних креслень позивача не повідомляв.

До того ж в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем креслень позивачу після виготовлення товару за договором поставки №269 від 21.07.2014р. та отримання відповідачем нових креслень 05.10.2015р.

За наведених обставин колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Наведене свідчить, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з не доведенням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Марганець Дніпропетровської області) задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 червня 2016 року у справі №904/2397/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НСУ-215» (53200 Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул.. Херсонська, буд. 539, код ЄДРПОУ 36989760) на користь публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, буд. 62, код ЄДРПОУ 00190911) 81 700,00 грн. пені, 19000,00 грн. штрафу, 1510,50 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1661,55 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобовязати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України.

(постанова виготовлена у повному обсязі 20.07.2016 року)

Головуючий суддя О.С.Євстигнеєв

Судді: І.М.Кощеєв

ОСОБА_5