Постанова № 59080697, 19.07.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.07.2016р. справа №908/736/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3помічник судді ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_5 (довіреність №7 від 27.10.2015р.);від відповідача: не зявився. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_6, смт.Якимівка Запорізької областіна рішення господарського суду Запорізької області від06.06.2016р. (повний текст підписано 08.06.2016р.)по справі№908/736/16 (суддя Зінченко Н.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс», смт.Якимівка Запорізької областідо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, смт.Якимівка Запорізької області про спонукання до укладення договору

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс», смт. Якимівка Запорізької області (Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, смт. Якимівка Запорізької області (Відповідач) про спонукання до укладення договору №08/16 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.06.2016р. (повний текст підписано 08.06.2016р.) у справі №908/736/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс» були задоволені частково, вирішено зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 укласти з Товариство з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс» договір № 08/16 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у редакції, запропонованій Позивачем, окрім п.7.1 договору, яка (редакція) в цілому була приведена у резолютивній частині рішення по справі.

Рішення місцевого господарського суду було вмотивоване відповідністю договору №08/16 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за формою та змістом (умовами) типовому договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. №529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», окрім п.7.1, який суд, з урахуванням недоведеності Позивачем надання ним послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Відповідачу починаючи з 01.09.2015р. та враховуючи направлення Позивачем проекту означеного договору Відповідачу лише 16.02.2016р., виклав в наступній редакції: « 7.1. Цей договір укладається на строк до 31.12.2020р. і вважається укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду від 06.06.2016р. по справі №908/736/16».

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить припинити провадження у справі №908/736/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про спонукання укладення договору №08/16 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 16.02.2016р.

Підставою для припинення провадження в означеній справі апелянт зазначає наявність іншої справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих самих підстав, а саме справи №908/160/16, яка розглядалася в Господарському суду Запорізької області та провадження по якій було припинено на підставі ч.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з заявою Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс» про припинення провадження у справі. Таким чином, на думку апелянта, провадження в розглядуваній справі №908/736/16 повинно бути припинено на підставі ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Окрім того, апелянт посилаючись на ст.188.1 Податкового кодексу України, зазначає, що до складу тарифів в укладеному за рішенням суду договорі безпідставно було включено 20% ПДВ, між тим, Позивач є платником податку ПДВ зі ставкою 5%, проте ці відомості були виключені як з проекту договору, наданому до позовної заяви, так і з самого договору, що додається до рішення господарського суду. При цьому, на думку Заявника, місцевим господарським судом було залишено поза увагою той факт, що тарифи, вказані в додатках №1,2 до договору дозволяється використовувати в перехідний період до 01.12.2015р., а починаючи з 01.07.2016р., у відповідності до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком повинно здійснюватися управителем або асоціацією. До того ж, апелянт посилається на те, що система водопостачання, водовідведення і теплопостачання не забезпечують його потреб, а відтак, відповідно до ст.322 Цивільного кодексу України у нього не виникає обовязку утримувати майно, що йому не належить, а тому включення Позивачем в договір цих послуг є безпідставним.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддядоповідач) Попков Д.О.,судді Марченко О.А. і ОСОБА_3

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2016р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 19.07.2016р. о 15.00год.

У звязку із відпусткою судді Марченко О.А. її протоколом автоматизованої зміни складу судової колегії було замінено на суддю Зубченко І.В.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 44, 811, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судове засідання 19.07.2016р., попри належну обізнаність про час і місце проведення (а.с.163), не зявився, що, за висновком судової колегії, з огляду на достатність наявних матеріалів справи невизнання явки обовязковою і доведення позиції до відома суду у письмовому вигляді безпосередньо в апеляційній скарзі, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник Позивача у судовому засіданні 19.07.2016р. проти апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у наданому відзиві №240 від 01.07.2016р. (а.с.а.с.165-167)

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 30.07.2015р. Якимівською селищною радою Якимівського району Запорізької області було прийнято рішення №7(а.с.10), відповідно якого починаючи з 03.08.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс» було визначено виконавцем житлово-комунальних послуг в смт.Якимівка Запорізької області.

Таким чином, 03.08.2015р. між Якимівською селищною радою Якимівського району Запорізької області (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс» було укладено договір про передачу житлового фонду смт. Якимівка на житлово-комунальне обслуговування (а.с.45,46), дія якого, відповідно до п.7.1, починається з 01.09.2015р.

Відповідно до Акту приймання-передачі житлового фонду від 03.08.2015р. (а.с.47), Власник житлового фонду Якимівська міська рада передав Виконавцю житлово-комунальних послуг - Товариству з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс» на житлово-комунальне обслуговування обєкти житлового фонду, серед яких, зокрема будівля, яка знаходиться за адресою: вул. Пушкіна, 31, смт. Якимівка Запорізької області.

Згідно Свідоцтва про право власності від 28.12.2000р.(а.с.14), нежитлове приміщення магазину по вул. Пушкіна, 31, смт. Якимівка Запорізької області., що складається з одноповерхової цегляної будівлі, визначеної літерою А-3, загальною площею 283,40 кв.м. належить на праві власності Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6.

Окрім того, рішенням Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області №69 від 26.08.2015р. (а.с.27) було дозволено Товариству з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс» у перехідний період з 01.09.2015р. використовувати структуру тарифів та тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірах, що були встановлені для попереднього виконавця послуг згідно з додатками №1,2 (а.с.а.с.28,29). Цим же рішенням було зобовязано Позивача протягом трьох місяців здійснити розрахунки економічно обґрунтованих витрат на житлово-комунальні послуги.

З матеріалів справи також вбачається, що 16.02.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс» на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 було направлено листа за вих.117 (а.с.11) разом з проектом договору №08/16 (в редакції Позивача) про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до п.1 проекту договору №08/16 (в редакції Позивача - а.с.9) про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом договору було визначено забезпечення Товариством з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс» (Виконавцем) надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку №31 по вул. Пушкіна, 31, смт. Якимівка, а Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Споживач) забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленими тарифами у строк та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.3 означеного проекту, розмір щомісячної плати за надані послуги становить 566,80грн. з розрахунку 283.4кв.м. по 2грн. за 1кв.м.

Відповідно до п.7 проекту договору №08/16 (в редакції Позивача), договір укладається до 31.12.2020р. і набирає чинності з дня його укладення. Окрім цього, його дія розповсюджується на відносини, які виникли між сторонами з 01.09.2015р.

Рішенням Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області №56 від 20.04.2016р. (а.с.85-88) було затверджено перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (додаток №1), а також порядок та періодичність надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в смт. Якимівка (додаток №2).

Також, 20.04.2016р. рішенням Якимівської селищнї ради Якимівського району Запорізької області №41 (а.с.а.с.89-91), було вирішено внести зміни до п.4 рішення Якимівської селищнї ради №69 від 26.08.2015р., встановивши кінцевий строк для здійснення розрахунків економічно обґрунтованих витрат на житлово-комунальні послуги до 01.07.2016р. та викласти додатки №1,2 у новій редакції, відповідно до якої тариф на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для Відповідача становить 2,00грн/кв.м.

В матеріалах справи також містяться акти виконаних робіт по послугам утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та наряди за період з вересня 2015р. по січень 2016р. (а.с.а.с.92-105), але вони не підписані з боку Відповідача, а доказів наявності повноважень представництва в цих відносинах інтересів Відповідача у підписанта актів матеріали справи не містять.

Оскільки запропонований проект договору №08/16 наразі так і не був підписаний з боку Відповідача, це і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс» до Господарського суду Запорізької області з позовом про спонукання Відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до укладення вищезазначеного договору.

Окрім того, в матеріалах справи наявне клопотання Відповідача про припинення провадження у справі на підставі ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, мотивоване наявністю іншої справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих самих підстав, а саме справи №908/160/16, яка розглядалася в Господарському суду Запорізької області та провадження по якій було припинено на підставі ч.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з заявою Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс» про припинення провадження у справі. У задоволені означеного клопотання судом було відмовлено в повному обсязі з підстав викладених в його ухвалі від 18.04.2016р., а саме у звязку з відмінністю договору №08/16 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є предметом розгляду в означеній справі з договором №19/15 від 17.11.2015р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який був предметом розгляду у справі №908/160/16, зокрема номером та датою, а також іншими пунктами означених договорів.

За таких обставин Господарський суд Запорізької області, враховуючи відповідність проекту договору №08/16 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за формою та змістом (умовами) типовому договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. №529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», окрім п.7.1, який суд, з урахуванням недоведеності Позивачем надання ним послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Відповідачу починаючи з 01.09.2015р. та враховуючи направлення Позивачем проекту означеного договору Відповідачу лише 16.02.2016р., виклав в наступній редакції: « 7.1. Цей договір укладається на строк до 31.12.2020р. і вважається укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду від 06.06.2016р. по справі №908/736/16», частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Акімжилсервіс».

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного субєктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Заважаючи на обраний Позивачем спосіб судового захисту і приведені підстави позову, та у світлі вимог ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України, об'єктом судового дослідження в розглядуваній справі є наявність у Позивача права вимагати укладання спірного договору (обов'язковість укладання останнього), неправомірне ухилення Відповідача від його укладання та відповідність запропонованого проекту договору вимогам законодавства.

Як зазначено ч.1 ст.187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів розглядаються судом у разі, якщо укладання такого договору є обов'язковим на підставі закону та у інших випадках, встановлених законом. Беручи до уваги, що предметом спірного договору є відносини між Позивачем та Відповідачем з надання житлово-комунальних послуг, які врегульовано, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», обов'язковість укладання такого договору безпосередньо визначається п.1 ч.3 ст.20 цього Закону. Між тим, обовязку Споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, кореспондує обов'язок Виконавця, передбачений п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з підготовки його проекту на основі типового договору, форма та зміст якого затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. №529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Таким чином, проаналізувавши проект договору №08/16 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відповідності означеного проекту договору змісту та формі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. №529, а отже Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від його підписання, що є порушенням п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Окрім того, апеляційний суд вважає за доцільним, з урахуванням положень ч.2 ст.187 Господарського кодексу України, запроваджену місцевим судом зміну запропонованої Позивачем первісної редакції п.7.1. означеного договору з огляду на недоведеність матеріалами справи надання Позивачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Відповідачу починаючи з 01.09.2015р.

З приводу доводів Скаржника щодо безпідставного включення до складу тарифів в укладеному за рішенням суду договорі 20% ПДВ, коли Позивач є платником податку зі ставкою 5%, апеляційний суд зазначає, що ціна послуг в спірному договорі була визначена відповідно до затверджених місцевою радою тарифів, при цьому посилання Заявника на необхідність виключення з договірної вартості суму ПДВ, у відповідності до абз.1 ст.188.1 Податкового кодексу України, стосується лише спирту етилового, який використовуються виробниками при виробництві лікарських засобів, що взагалі не має відношення до розглядуваних відносин.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що він перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду виходячи з законодавства, яке діяло в редакції належній до застосування к спірних правовідносин на момент вирішення спору, а подальші зміни у такому законодавстві не впливають на наявність чи відсутність підстав для укладення спірного договору в редакції, яка відповідатиме типовому договору, обовязковість якого обумовлена діючими приписами п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Наразі, матеріали справи не містять будь-яких доказів створення власниками квартир та нежитлових приміщень в будинку, де знаходиться приміщення Відповідача, відповідного обєднання співвласників та прийняття останніми рішення відносно управління вказаним будинком у сфері виконання функцій по наданню послуг, передбачених спірним договором. Отже, доводи Скаржника в цій частині відхиляються як необґрунтовані, на чому справедливо наголошено у відзиві на апеляційну скаргу. Також апеляційний суд зазначає, що сторони не позбавлені можливості за наявності відповідних підстав ініціювати питання про зміну або припиненні спірного договору, виходячи з вимог діючого законодавства, що не впливає на законність переглядуваного рішення.

В свою чергу, посилання Заявника на те, що у спірному договорі не вірно було визначено площу займаного приміщення, виходячи з якої вираховуються розмір щомісячного платежу, не відповідає наявним обставинам справи, оскільки площа приміщення Відповідача, яка зазначена у договорі, значиться в відомостях, які містяться у свідоцтві Відповідача про право власності на це приміщення та достовірність яких наразі не спростована.

Відносно зауважень Скаржника щодо невикористання ним у приміщенні централізованого теплопостачання, суд апеляційної інстанції зазначає, що відключення Відповідача від системи централізованого теплопостачання не тягне за собою припинення права співвласності (спільно з іншими власниками квартир та нежитлових приміщень будинку) на внутрішньобудинкові системи теплопостачання, водопостачання та водовідведення, незалежно від того, забезпечують вони чи ні потреби Відповідача. Таким чином, обовязки по їх (внутрішньобудинкових систем) утриманню обумовлені саме наявністю у Відповідача власного нежитлового приміщення відповідно до ст. 382 Цивільного кодексу України, п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» (в редакції, що діяла на момент прийняття переглядуваного рішення та в цій частині є актуальною і наразі), про що також обґрунтовано вказує Позивач.

Окрім того, доводи Скаржника щодо необхідності припинення провадження у справі на підставі ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими, оскільки договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №08/16 від 16.02.2016р., який є предметом розгляду у справі №908/736/16 та договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №19/15 від 17.11.2015р., який був предметом розгляду у справі №908/160/16, різняться між собою за змістом, в свою чергу, матеріали справи не містять доказів відсутності предмета спору в межах справи №908/160/16, а саме: укладення між сторонами договору, який би регулював спірні правовідносини або втрату статусу власника нежитлового приміщення Відповідачем тощо. Між тим, апеляційний суд також вважає за потрібне зазначити, що п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України застосовується не на підставі заяви сторони, а виключно в силу встановлення судом факту відсутності предмету спору.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про юридичну неспроможність доводів апеляційної скарги, що зумовлює її відхилення у повному обсягу та залишенням переглядуваного рішення без змін із віднесенням на Скаржника в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрат зі сплати судового збору за подання скарги, оскільки будь-яких інших підстав для скасування чи зміни судового рішення, передбачених ст.104 цього Кодексу, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, смт. Якимівка Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.06.2016р. (повний текст підписано 08.06.2016р.) у справі №908/736/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 06.06.2016р. (повний текст підписано 08.06.2016р.) у справі №908/736/16 залишити без змін.

3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя:Д.О.Попков

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.: 1,2 - сторонам, 3-у справу, 4 - ДАГС, 5 - ГСЗО