Рішення № 59080090, 19.07.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Справа № 915/639/16

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Фермерського господарства Юго, с. Зоря, Жовтневий район, Миколаївська область, 57263 (код ЄДРПОУ 31392825)

адреса для листування: вул. Шнеєрсона, 12/39, м. Миколаїв, 54001

до відповідача Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу, вул. Олени Теліги, буд. 8, м. Київ, 04112 (код ЄДРПОУ 37884028)

в особі Миколаївської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу, с. Весняне, Миколаївський район, Миколаївська область, 57134 (код ЄДРПОУ 38104270)

про стягнення заборгованості за договором підряду № 209-13/2015-ПР від 04.09.2015 року в сумі 10 375, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 90/04-16 від 06.04.2016 року;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 17.06.2016 року.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Юго звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Миколаївської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу про стягнення 10 375, 00 грн. заборгованості за виконання роботи за договором підряду № 209-13/2015-ПР від 04.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.06.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 22.06.2016 року.

В судовому засіданні 22.06.2016 року оголошувалась перерва до 14.07.2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.07.2016 року відкладено розгляд справи на 19.07.2016 року.

В судовому засіданні 19.07.2016 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в судове засідання 19.07.2016 року повноважного представника не направив.

В судовому засіданні 22.06.2016 року представники позивача були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, призначеної в судовому засіданні на 14.07.2016 року, про що свідчить повідомлення (арк. 51).

13.07.2016 року до господарського суду Миколаївської області від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на будь-яку іншу дату, мотивоване необхідністю надання часу сторонам для мирного врегулювання спору (арк. 57).

В судовому засіданні 14.07.2016 року представниками відповідача зазначено, що за час відкладення розгляду справи та станом на 14.07.2016 року позивачем не вчинено жодних дій для мирного врегулювання спору, жодних пропозицій від позивача про мирне врегулювання спору на адресу відповідача не надходило.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.07.2016 року судом задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи на 19.07.2016 року, про що представника ФГ «Юго», а саме директора ОСОБА_3 повідомлено телефонограмою, яка наявна в матеріалах справи (арк. 75).

В судовому засіданні 19.07.2016 року представниками відповідача зазначено, що за час відкладення справи позивачем не вчинено жодних дій для мирного врегулювання спору.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони на власний розсуд користуються наданими їм законом процесуальними правами. При цьому, суд розцінює дії позивача як зловживання своїми процесуальними правами та затягування судового процесу. Враховуючи належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, достатність у матеріалах справи документальних доказів, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

04.09.2015 року між Фермерським господарством «Юго» та Державним підприємством «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» було укладено Договір підряду № 209-13/2015-ПР, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання по обробці ґрунту на полях Жовтневої сортодослідної станції Миколаївської філії тяжкою дисковою бороною БПД-4.2 «Фрегат», що агрегатується з трактором К-701 на загальній площі 232 га.

На виконання умов договору позивачем за період з 26.10.2015 року по 18.12.2015 року було надано відповідачу послуги по дискуванню на Жовтневій СДС на загальну суму 42 375, 00 грн. (в чому числі ПДВ - 7 062, 50 грн.). Вказані роботи були прийняті замовником в повному обсязі та без зауважень, що підтверджується підписаним представниками сторін ОСОБА_4 виконаних робіт № 1 від 19.12.2015 року.

Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач свої обов'язки за договором виконав не в повному обсязі, прийняті роботи оплатив частково на суму 32 000, 00 грн., що призвело до виникнення заборгованості в сумі 10 375, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 629, 837, ЦК України, ст. 193 ГК України та умовами договору.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, зазначених у письмових відзивах на позов (арк. 34-35, 76-77), в яких просили суд у задоволенні позовних вимог ФГ «ЮГО» відмовити у повному обсязі та стягнути з ФГ «ЮГО» зайво сплачений аванс у сумі 10 000, 00 грн. В обґрунтування заперечень зазначили наступне.

Акт виконаних робіт № 1 від 19 грудня 2015 року підписано не уповноваженою особою, тобто зобовязання покладені на позивача не були виконані. Посилаючись на приписи ст. 203, 215, 526 ЦК України та п. 3.4 договору, відповідач зазначив, що акт є нікчемним.

Розглянувши поданий відзив, судом встановлено наступне.

ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу у даній справі є відповідачем, тобто реалізація права на звернення до суду з окремою позовною вимогою про стягнення 10 000, 00 грн. в межах даної справи можлива лише шляхом подання зустрічного позову та лише до початку розгляду справи по суті з дотриманням умов, передбачених ст. 22, 56, 60 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття вимоги відповідача про стягнення з позивача 10 000, 00 грн. При цьому, відповідач не позбавлений можливості звернутися до господарського суду з окремим позовом в загальному порядку.

В решті заперечення відповідача прийняті судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Державним підприємством Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Миколаївської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу (замовник) та Фермерським господарством Юго (виконавець) було укладено договір підряду № 209-13/2015-ПР від 04.09.2015 року (арк. 9-10).

Відповідно до п. 7.4 Договору даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 20.09.2015 року, а в частині здійснення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Таким чином, на підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобовязання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовами Договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, підрядник бере на себе зобовязання по обробці ґрунту на полях Жовтневої сортодослідної станції Миколаївської філії тяжкою дисковою бороною БПД-4.2 «Фрегат», що агрегатується з трактором К-701, на загальній площі 232 га.

Відповідно до п. 2.1 Договору підрядник виконує роботи в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1 Договору сторони домовились провести оплату виконаних робіт наступним чином: оплата здійснюється після підписання акту виконаних робіт з розрахунку 250, 0 грн. (в т.ч. ПДВ 41, 67 грн.) за 1 га.

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна сума договору визначається, виходячи з обсягів виконаних робіт, які будуть фактично виконані, та їх вартості, визначеної в п. 3.1 цього договору, і повинна становити не більше ніж 58 000, 00 грн. (пятдесят вісім тисяч грн.), у тому числі ПДВ 9 666, 67 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника. Розрахунки можуть також здійснюватися будь яким іншим способом, який не суперечить чинному законодавству, що оформлюється додатковою угодою до договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору виконання робіт в обовязковому порядку підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт, які підписуються обома сторонами.

Відповідно до п. 5.1 Договору датою виконання зобовязань по договору є дата підписання замовником акта здачі-приймання виконаних робіт.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов договору Фермерським господарством Юго виконано, а ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Миколаївської філії (замовник) прийнято роботи, про що між сторонами було складено та підписано три ОСОБА_4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) (арк. 36-38), а саме:

-ОСОБА_4 № 1 від 19.10.2015 року на суму 19 250, 00 грн.;

-ОСОБА_4 № 2 від 06.11.2015 року на суму 15 000, 00 грн.;

-ОСОБА_4 № 4 від 24.12.2015 року на суму 7 000, 00 грн.

Акти підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

З метою проведення оплати позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури (арк. 43, 45-46), а саме:

- Рахунок фактура № 4 від 24.12.2015 року на суму 7 000, 00 грн.;

- Рахунок фактура № 3 від 06.11.2015 року на суму 15 000, 00 грн.;

- Рахунок фактура № 2 від 19.10.2015 року на суму 19 250, 00 грн.

Найменування послуги, одиниця виміру площі, вартість виконаних робіт, вказані у вищевказаних актах та рахунках на оплату, відповідають в повному обсязі.

Вищевказані роботи повністю оплачені замовником, що підтверджується платіжними дорученнями (арк. 39- 41):

- платіжне доручення № 569 від 19.10.2015 року на суму 19 250, 00 грн. з призначенням платежу: перерахунок коштів згідно рахунку № 2 від 19.10.2015 року;

- платіжне доручення № 634 від 09.11.2015 року на суму 15 000, 00 грн. з призначенням платежу: перерахунок коштів згідно рахунку № 3 від 06.11.2015 року;

-платіжне доручення № 733 від 24.12.2015 року на суму 7 000, 00 грн. з призначенням платежу: перерахунок коштів згідно рахунку № 4 від 24.12.2015 року.

Судом також встановлено, що платіжним дорученням № 734 від 28.12.2015 року відповідачем проведено оплату ще в розмірі 10 000 грн. (арк. 44).

Тобто, всього відповідачем сплачено позивачу коштів в розмірі 51 250 грн.

Позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення коштів за ОСОБА_4 виконаних робіт № 1 від 19 грудня 2015 року на суму 42 375 грн. (арк. 11, 12-15).

В поданому суду ОСОБА_4 зазначено, що згідно договору № 209-13/2015-ПР від 04.09.2015 року ФГ Юго виконав послуги по дискуванню на Жовтневій СДС, а замовник Жовтнева сортодослідна станція прийняла роботу, а саме роботи прийняв зав. Жовтневою СДС ОСОБА_4

Суду не подано доказів наявності повноважень у зав. Жовтневою СДС ОСОБА_4 на прийняття робіт та підписання акту про прийняття робіт за договором № 209-13/2015-ПР від 04.09.2015 року.

Відповідно до п. 7.2, п. 7.4 Положення про Миколаївську філію ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу безпосереднє керівництво діяльністю Філії здійснює директор (арк. 60-71).

Таким чином, ОСОБА_4 виконаних робіт № 1 від 19 грудня 2015 року на суму 42 375 грн. підписано не уповноваженою особою.

Враховуючи, що замовником за договором є ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Миколаївської філії, а в силу п. 3.4 договору виконання робіт в обовязковому порядку підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт, які підписуються обома сторонами, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту виконання виконавцем та прийняття робіт замовником. Таким чином, відсутні правові підстави в силу ст. 525, 526, 530, 629, 854 ЦК України та п. 3.1, п. 5.1 договору для покладення на замовника обов'язку з оплати та стягнення коштів за ОСОБА_4 № 1 від 19 грудня 2015 року на суму 42 375 грн. .

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в позові.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 34, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Судовий збір в розмірі 1 378, 00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 20.07.2016 року

Суддя Е.М. Олейняш