Рішення № 59079780, 05.07.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Справа № 915/510/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40

Поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94

відповідач: Комунальне підприємство

«Міжнародний аеропорт «Миколаїв»

54023, м. Миколаїв-23, а/с 310 Аеропорт ГА

Про: стягнення заборгованості в сумі 256043,74 грн.

Суддя О.Г. Смородінова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, за довіреністю.

Від відповідача: Не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 28.04.2016 року звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача борг за активну електроенергію 217307,87 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію 43,02 грн., пеню 33544,46 грн., інфляційні втрати 2861,27 грн. та 3 % річних 2287,12 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору про постачання електричної енергії № 44/180 укладеного між сторонами від 26.09.2009 р.; копії додатків № № 2, 4, 5, 10 до Договору, додаткової угоди до договору № 44/180 від 26.01.2014 року від 30 травня 2005 року; копії актів про використану електроенергію, копії рахунків за червень 2015 року по березень 2016 року; актів про прийняття-передавання товарної продукції в кількості 6 шт. (за період з січня 2016 року по березень 2016 року); рішень судових справ № 915/1682/15 від 09.11.2015 року, № 915/1954/15 від 17.12.2015 року, №915/188/16 від 23.03.2016 року; норм ст.ст. 526, 525, 625 Цивільного кодексу України, Правил користування електричною енергією, Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між енергопостачальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.02. № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.02. № 93/6381 та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобовязань, що створює негативне становище у енергетичній галузі та спричиняє суттєву шкоду державі.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, відзив по суті спору не надав, свого представника в жодне судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки канцелярії на зворотних сторонах судових ухвал.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про відкладення розгляду справи було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

05.07.2016 року за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2009 року між ВАТ ЕК Миколаївобленерго в особі філії м. Миколаєва (правонаступником якого виступає ПАТ Миколаївобленерго) та відповідачем був укладений договір № 44/180 про постачання електричної енергії згідно з предметом якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 2880 кВт, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

В п. 2.1 договору зазначено, що при виконанні умов договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

Відповідно до п. 2.2.2 договору позивач зобовязався постачати відповідачу (споживачу) електроенергію як різновид товару.

Згідно з п. 1 додатку № 4 до договору відповідач зобовязався своєчасно знімати та надавати по встановленій формі у Енергопостачальну організацію показання розрахункових лічильників 21 числа щомісячно, а також відповідно до п. 2.3.3 договору, додатку № 10 до нього оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, здійснювати інші платежі згідно з умовами договору. Видані постачальником рахунки на оплату за спожиту електроенергію має бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Згідно Додаткової угоди від 30.05.2005 року сторони дійшли згоди про зміну дати надання показників розрахункових засобів обліку в Енергопостачальну організацію з 21 на 1 число щомісячно.

За умовами п. 9.4 цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 року, а в частині розрахунків до повного їх звершення.

Предметом даного позову виступають майнові вимоги позивача до відповідача щодо стягнення з останнього як основної заборгованості так і санкцій за неналежне виконання умов наведеного договору.

Дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов наступних висновків.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору позивач відпустив відповідачу, а останній використав активну електроенергію в період січень-березень 2016р. в кількості 113936 кВт.г. на загальну суму 217307,87 грн., що підтверджується актами про використану електричну енергію, які були надані відповідачем.

З тверджень позивача та наданих суду доказів вбачається, що відповідач у вищевказаний період, в порушення зазначених вище умов договору, отримавши виставлені рахунки № 44/180/1/1 від 01.02.2016 р., № 44/180/2/1 від 01.03.2016 р., № 44/180/3/1 від 01.04.2016 р. за спожиту активну електроенергію за спірний період не сплатив.

Будь-яких доказів, які спростовують ці факти відповідач суду не надав.

Відповідно до п. 6.11 ПКЕЕ затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 року (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики № 910 від 17.10.2005 року) позивачем здійснювався розрахунок споживача на підставі даних про фактичне споживання електроенергії, визначених за показами розрахункових засобів обліку споживача, про що свідчать рахунки за період січень - березень 2016р., які були нарочно вручені представнику відповідача.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за активну електроенергію в період за січень-березень 2016 р. за договором №44/180 від 26.09.2009 року судом встановлена, перевірена та дійсно складає в розмірі 217307,87 грн.

Згідно з п. 6.33 ПКЕЕ та Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між енергопостачальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.02. № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.02. № 93/6381 (далі - Методика), споживач повинен розраховуватись за перетікання реактивної електроенергії з Енергопостачальною організацією.

На підставі Методики між відповідачем та Електропередавальною організацією 22.04.2011 р. був укладений Додаток № 5 до договору, який є його невідємною частиною.

З матеріалів справи вбачається, що на умовах договору та додатку № 5 до нього, Енергопостачальна організація відпустила споживачу реактивної електричної енергії в кількості і на умовах, вказаних в договорі. Дане підтверджується актами про використану електроенергію, які надавались відповідачем.

Так, на підставі п. 2.2.2 договору, Додатку № 5 відповідач спожив за період січень - березень 2016 року, реактивної електроенергії у кількості 219 кВар.год на загальну суму 43,02 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується актами про використану електроенергію та виставленими позивачем рахунками на її оплату.

Відповідно до п.п. 2.3.4 договору та п. 6.11 ПКЕЕ, відповідач зобовязався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з додатком № 5 до договору.

Відповідач же отримавши рахунки № 44/180/1/2 від 01.02.2016 р., № 44/180/2/2 від 01.03.2016 р. та № 44/180/3/2 від 01.04.2016 р., оплату за спожиту реактивну електроенергію за визначений термін також не здійснив.

У судовому засіданні цей борг не спростував.

Отже, заборгованість по реактивної електроенергії відповідача станом на день прийняття рішення за розрахунком позивача за період січень-березень 2016 року цілком законно становить в розмірі 43,02 грн.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобовязання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи викладені норми та обставини, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 217307,87 грн. - боргу за активну електроенергію за період січень-березень 2016 року по договору про постачання електричної енергії № 44/180 від 26.09.2009 року, а також вимоги про стягнення заборгованості по реактивної електроенергії за період січень-лютий 2016 року в сумі 43,02 грн., є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 33544,46 грн., індексу інфляції у сумі 2861,27 грн. та 3% річних в сумі 2287,12 грн., суд зазначає наступне.

Додатком №10 до договору про постачання електричної енергії №44/180 від 26.09.2009 р. передбачено, що остаточний розрахунок за минулий період здійснюється споживачем самостійно в пятиденний строк після дати виписки рахунків. У випадку відсутності платежів в строк, обумовлений у п. 1 додатку №10 до договору № 44/180, сторони керуються договірними зобовязаннями, вимогами ПКЕЕ, а на суму заборгованості, відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань нараховується пеня за кожну добу по день фактичної оплати в розмірі, що обчислюється виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Крім цього відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 до Договору, споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3 % річних та індекс інфляції.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, суми боргу, на які здійснені нарахування санкцій у січні-лютому 2016 р. (які є предметом позову), були визнані господарським судом Миколаївської області в рішеннях № 915/1682/15 від 09.11.2015р., № 915/1954/15 від 17.12.2015р., № 915/188/16 від 23.03.2016р., які вступили в законну силу і не були оскаржені відповідачем по справам, а саме:

1) за рішенням суду № 915/1682/15 від 09.11.2015р. була стягнута на користь позивача заборгованість з КП Міжнародний аеропорт Миколаїв за період червень-серпень 2015р.: активна електроенергія 104449,11 грн. (неоплачені рахунки № 44/180/6/1 від 01.07.15р., № 44/180/7/1 від 01.08.15р., № 44/180/8/1 від 01.09.15р.), реактивна електроенергія 17513,74 грн. (неоплачені рахунки № 44/180/6/2 від 01.07.15р., № 44/180/7/2 від 01.08.15р., № 44/180/8/2 від 01.09.15р.).

2) за рішенням суду № 915/1954/15 від 17.12.2015р. була стягнута на користь позивача заборгованість з КП Міжнародний аеропорт Миколаїв за період вересень-жовтень 2015р.: активна електроенергія 110581,60 грн. (неоплачені рахунки № 44/180/9/1 від 01.10.15р., № 44/180/10/1 від 01.11.15р.), реактивна електроенергія 8499,27 грн. (неоплачені рахунки № 44/180/9/2 від 01.10.15р., № 44/180/10/2 від 01.11.15р.).

3) за рішенням суду № 915/188/16 від 23.03.2016р. була стягнута на користь позивача заборгованість з КП Міжнародний аеропорт Миколаїв за період листопад-грудень 2015р.: активна електроенергія 164985,50 грн. (неоплачені рахунки № 44/180/11/1 від 01.12.15р., № 44/180/12/1 від 01.01.16р.), реактивна електроенергія 168,32 грн. (неоплачені рахунки № 44/180/11/2 від 01.12.15р., № 44/180/12/2 від 01.01.16р.).

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що вищенаведені судові рішення боржником жодним чином не виконані. Спростувань наведеного від відповідача суд не отримав.

Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобовязальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою ст. 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобовязання.

Так, відповідно до протоколу розрахунку пені за січень 2016р. по особовому рахунку № 44/180 відповідачу була нарахована пеня у сумі 16691,71 грн. на борг, який був встановлений за вищенаведеними рішеннями судів та на заборгованість яка є предметом даного позову.

- з 01.01.2016р. по 08.01.2016р. на суму заборгованості 317918,59 грн. (по неоплаченим рахункам з червня по листопад 2015р.) була нарахована пеня у сумі 2675,38 грн. виходячи з подвійної ставки НБУ та у відповідності до граничного шестимісячного терміну можливого нарахування пені;

- з 08.01.2016р. по 11.01.2016р. на суму заборгованості 277627,93 грн. (по неоплаченим рахункам з липня по листопад 2015р.) була нарахована пеня у сумі 1001,28 грн. виходячи з подвійної ставки НБУ та у відповідності до граничного шестимісячного терміну можливого нарахування пені;

- з 11.01.2016р. по 13.01.2016р. на суму заборгованості 392064,73 грн. (по неоплаченим рахункам з липня по грудень 2015р.) була нарахована пеня у сумі 942,67 грн. виходячи з подвійної ставки НБУ та у відповідності до граничного шестимісячного терміну можливого нарахування пені;

- з 13.01.2016р. по 20.01.2016р. на суму заборгованості 480343,68 грн. (по неоплаченим рахункам з липня 2015р. по січень 2016р.) була нарахована пеня у сумі 4042,24 грн. виходячи з подвійної ставки НБУ та у відповідності до граничного шестимісячного терміну можливого нарахування пені;

- з 20.01.2016р. по 01.02.2016р. на суму заборгованості 556634,88 грн. (по неоплаченим рахункам з липня 2015р. по січень 2016р.) була нарахована пеня у сумі 8030,14 грн. виходячи з подвійної ставки НБУ та у відповідності до граничного шестимісячного терміну можливого нарахування пені.

Відповідно же до протоколу розрахунку пені за лютий 2016р. по особовому рахунку № 44/180 була нарахована пеня у сумі 16852,75 грн.:

- з 01.02.2016р. по 08.02.2016р. на суму заборгованості 365906,88 грн. (по неоплаченим рахункам з липня по грудень 2015р.) була нарахована пеня у сумі 3079,22 грн. виходячи з подвійної ставки НБУ та у відповідності до граничного шестимісячного терміну можливого нарахування пені;

- з 08.02.2016р. по 10.02.2016р. на суму заборгованості 442793,13 грн. (по неоплаченим рахункам з липня 2015р. по січень 2016р.) була нарахована пеня у сумі 1064,64 грн. виходячи з подвійної ставки НБУ та у відповідності до граничного шестимісячного терміну можливого нарахування пені;

- з 10.02.2016р. по 22.02.2016р. на суму заборгованості 501109,68 грн. (по неоплаченим рахункам з серпня 2015р. по січень 2016р.) була нарахована пеня у сумі 7229,12 грн. виходячи з подвійної ставки НБУ та у відповідності до граничного шестимісячного терміну можливого нарахування пені;

- з 22.02.2016р. по 01.03.2016р. на суму заборгованості 569771,76 грн. (по неоплаченим рахункам з серпня 2015р. по лютий 2016р.) була нарахована пеня у сумі5479,77 грн. виходячи з подвійної ставки НБУ та у відповідності до граничного шестимісячного терміну можливого нарахування пені.

Отже, в звязку з вищенаведеними обставинами та нормами чинного законодавства позивачем цілком правомірно нараховано боржнику до стягнення пеню за несвоєчасне виконання грошових зобовязань (за спожиту активну та реактивну електричну енергію) у розмірі 33544,46 грн. за період з 01.01.2016 року по 01.03.2016 року.

Крім цього, згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до протоколу розрахунку 3 % річних за січень 2016р. по особовому рахунку № 44/180 були нараховані 3 % річних у сумі 1138,07 грн.:

- з 01.01.2016р. по 08.01.2016р. на суму заборгованості 317918,59 грн. (по неоплаченим рахункам з червня по листопад 2015р.) були нараховані 3 % річних у сумі 182,41 грн.;

- з 08.01.2016р. по 11.01.2016р. на суму заборгованості 277627,93 грн. (по неоплаченим рахункам з липня по листопад 2015р.) були нараховані 3 % річних у сумі 68,27 грн.;

- з 11.01.2016р. по 13.01.2016р. на суму заборгованості 392064,73 грн. (по неоплаченим рахункам з липня по грудень 2015р.) були нараховані 3 % річних у сумі 64,27 грн.;

- з 13.01.2016р. по 20.01.2016р. на суму заборгованості 480343,68 грн. (по неоплаченим рахункам з липня 2015р. по січень 2016р.) були нараховані 3 % річних у сумі 275,61 грн.;

- з 20.01.2016р. по 01.02.2016р. на суму заборгованості 556634,88 грн. (по неоплаченим рахункам з липня 2015р. по січень 2016р.) були нараховані 3 % річних у сумі 547,51 грн.

Відповідно до протоколу розрахунку 3 % річних за лютий 2016р. по особовому рахунку № 44/180 були нараховані 3 % річних у сумі 1149,05 грн.:

- з 01.02.2016р. по 08.02.2016р. на суму заборгованості 365906,88 грн. (по неоплаченим рахункам з липня по грудень 2015р.) були нараховані 3 % річних у сумі 209,95 грн.;

- з 08.02.2016р. по 10.02.2016р. на суму заборгованості 442793,13 грн. (по неоплаченим рахункам з липня 2015р. по січень 2016р.) були нараховані 3 % річних у сумі 72,59 грн.;

- з 10.02.2016р. по 22.02.2016р. на суму заборгованості 501109,68 грн. (по неоплаченим рахункам з серпня 2015р. по січень 2016р.) були нараховані 3 % річних у сумі 492,89 грн.;

- з 22.02.2016р. по 01.03.2016р. на суму заборгованості 569771,76 грн. (по неоплаченим рахункам з серпня 2015р. по лютий 2016р.) були нараховані 3 % річних у сумі 373,62 грн.

Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу нараховано до стягнення індекс інфляції за період з червня по грудень 2015 року в розмірі 2861,27 грн. та 3 % річних за січень лютий 2016 року в розмірі 2287,12 грн., є обґрунтовано та підлягає стягненню з останнього.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не скористався процесуальною можливістю спростувати заявлені вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про належне, своєчасне та повне виконання договірних зобовязань перед постачальником послуг.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені договірні зобовязання, у звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» (54023, м. Миколаїв-23, а/с 310 Аеропорт ГА, код ЄДРПОУ 01130650) на користь Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393 - борг за активну електроенергію у сумі 217307,87 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» (54023, м. Миколаїв-23, а/с 310 Аеропорт ГА, код ЄДРПОУ 01130650) на користь Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок №26002392418001 у МФ КБ Приватбанк, МФО 326610, код 24789699) заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі 43,02 грн., пеню - 33544,46 грн., інфляційні втрати - 2861,27 грн., 3 % річних 2287,12 грн. та судовий збір - 3840,66 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 08 липня 2016 року.

Суддя О.Г.Смородінова