Ухвала суду № 59079743, 18.07.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.07.2016 р. Справа№ 5015/4737/12

Розглядається скарга: ОСОБА_1 міського центру зайнятості, м. Новий Розділ, Львівська область

на дії та постанови органу державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області

у справі №5015/4737/12

за первісним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства Будівельне управління 62, м. Новий Розділ, Львівська область

до відповідача ОСОБА_1 міського центру зайнятості, м.Новий Розділ, Львівська область

про стягнення 58 517,70 грн.

за зустрічним позовом ОСОБА_1 міського центру зайнятості, м.Новий Розділ, Львівська область

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства Будівельне управління 62, м.Новий Розділ, Львівська область

про визнання договору від 27.02.2012 року №11 недійсним.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Сало О.А.

За участю представників:

від скаржника: не зявився.

від стягувача: не зявився.

від ВДВС: не зявився.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга (вх. № 3685/15 від 20.08.2015р.) ОСОБА_1 міського центру зайнятості на дії та постанову органу державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у справі №5015/4737/12 за первісним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства Будівельне управління 62 до відповідача ОСОБА_1 міського центру зайнятості про стягнення 58 517,70 грн.; за зустрічним позовом ОСОБА_1 міського центру зайнятості до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства Будівельне управління 62 про визнання договору від 27.02.2012 року №11 недійсним.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.09.2015 р. (суддя Ю.О. Сухович) у задоволенні заяви ОСОБА_1 міського центру зайнятості на дії та постанови органу державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області від 07.08.2015 р. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 6 002, 54 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 72, 66 грн. відмовлено. У задоволенні заяви ОСОБА_1 міського центру зайнятості про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р. у справі № 5015/4737/12 ухвалу господарського суду Львівської області від 21.09.2015р. у справі № 5015/4737/12 залишеною без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2016р.у справі № 5015/4737/12 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 21.09.2015р. у справі № 5015/4737/12 скасовано, а справу направлено для нового розгляду до суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Коссаку С.М на новий розгляд

Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Коссак С.М.) від 16.06.2016р. прийнято скаргу (вх. № 3685/15 від 20.08.2015р.) до розгляду та розгляд скарги призначено на 04.07.2016р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 04.07.2016р. розгляд скарги відкладено на 18.07.2016р.

11.07.2016р. від скаржника (боржника) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№ 29227/16), у звязку відпусткою провідного юрисконсульта у відпустці.

13.07.2016р. від стягувача надійшла заява ( вх.№ 29685/16) про долучення постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2015р. № ВП 49688369 з примусового виконання наказу № 5015/4737/12 від 12.12.2015р.

В судове засідання 18.07.2016р. скаржник (боржник) явку повноважного представника не забезпечив, 11.07.2016р. подав клопотання про відкладення розгляду скарги.

В судове засідання 18.07.2016р. стягував явку поважного представника не забезпечив, позиція стягувача викладена у поданому ним відзиві (вх.№ 28223/16 від 04.07.2016р.).

У судове засідання 18.07.2016р. орган дії якого оскаржують явку повноважного представника не забезпечив.

Стаття 22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010)).

Суд оглянувши та дослідивши наявні у справі документи не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. Зазначає, що дане клопотання скаржника є безпідставним, що призводить до затягування розгляду скарги і порушення строків, передбачених ст.69 ГПК України.

Дослідивши викладені у скарзі обставини, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

27.08.2014р. рішенням господарського суду Львівської області первісний позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 міського центру зайнятості на користь приватного акціонерного товариства "Будівельне управління-62" 55 789,20 грн. заборгованості, 452,00 грн. 3% річних, 1 880,02 грн. пені, 1 604,19 грн. судового збору. Зазначене рішення вступило в законну силу 27.11.2014р.

12.12.2014 на виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ.

08.06.2015 постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження ВП №47740277 з виконання наказу від 12.12.2014р. у справі №5015/4737/12, надано боржнику семиденний строк на добровільне виконання рішення суду.

23.06.2015р. ОСОБА_1 міський центр зайнятості у справі № 5015/4737/12 звернувся до суду зі скаргою (вх.№ 2651/16) на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, у якій просили визнати дії державного виконавця щодо несвоєчасного надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2015р. ВП №47740277 неправомірними та незаконними.

25.08.2015р. у справі № 5015/4737/12 ухвалою господарського суду Львівської області зазначену скаргу (вх.№ 2651/16 від 23.06.2015р.) задоволено, визнано незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо несвоєчасного надсилання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2015р. ВП №47740277.

До ухвалення зазначеного судового рішення, 07.08.2015р. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області прийнято постанови №ВП47740277 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 6 002,54 грн., про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 72,66 грн., та про повернення виконавчого документа стягувачу. Ці документи 13.08.2015р. отримано ОСОБА_1 міським центром зайнятості та зареєстровано через вхідну документацію.

Зазначені обставини унеможливили відновлення прав та законних інтересів ОСОБА_1 міського центру зайнятості, тому 20.08.2015 останні звернулись до суду зі скаргою (вх. № 3685/15) в порядку ст.121-2 ГПК України, у якій просили дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області з прийняття постанови ВП №47740277 від 07.08.2015р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 6 002,54грн. та постанови ВП №47740277 від 07.08.2015р. про стягнення 72,66 грн. витрат на проведення виконавчих дій визнати протиправними, а зазначені постанови скасувати.

21.09.2015р. ухвалою господарського суду Львівської області у справі № 5015/4737/12 (суддя Сухович Ю.О.), залишеною без змін 16.11.2015р. постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5015/4737/12 (судді Матущак О.І., Галушко Н.А., Юрченко Я.О.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 міського центру зайнятості на дії та постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 07.08.2015р. про стягнення з боржника 6 002,54 грн. виконавчого збору та 72,66 грн. витрат на проведення виконавчих дій відмовлено.Судові рішення мотивовані тим, що боржником не подано доказів направлення інформації щодо повного чи часткового виконання вимог виконавчого документа до державної виконавчої служби, на момент проведення останніми виконавчих дій. Також суди виходили з того, що факт оскарження відповідачем дій державного виконавця з несвоєчасного надіслання постанови від 08.06.2015 ВП №47740277 не звільняло його від обов'язку виконувати судове рішення, виходячи з чого прийняття державним виконавцем оспорюваних постанов не порушуються права та законні інтереси боржника.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2016р.у справі № 5015/4737/12 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 21.09.2015р. у справі № 5015/4737/12 скасовано, а справу направлено для нового розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2016р. у справі № 5015/4737/12 зазначено, що заявника було позбавлено права на добровільне виконання судового рішення із вини Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Тому останній зобов'язаний був прийняти нове рішення щодо встановлення нового семиденного строку добровільного виконання судового рішення.

Висновки попередніх судових інстанцій про те, що оскарження дій державного виконавця щодо несвоєчасного надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження та прийняття у зв'язку з цим ухвали суду від 25.08.2015р., жодним чином не позбавляє боржника обов'язку виконати судове рішення, є помилковими.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області постановою про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2015р. ВП № 49688369 відкрите виконавче провадження за наказом № 5015/4737/12 виданого 12.12.2014р. встановлено строк для самостійного виконання.

При прийнятті ухвали суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 ст.116 ГПК України визначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За змістом ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, у тому числі наказів господарських судів.

Приписами статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Цим правом скористався заявник, оскарживши дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області у справі № 5015/4737/12 від 25.08.2015р. визнано незаконними дії державного виконавця щодо несвоєчасного надіслання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №47740277 від 08.06.2015р. із підстав їх невідповідності положенням ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", унаслідок чого було порушено право боржника на добровільне виконання виконавчого документа, оскільки на момент отримання останнім постанови від 08.06.2015р. строк наданий боржнику для добровільного виконання наказу від 12.12.2014р. вже сплив.

Відповідно ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З врахуванням матеріалів справи, беручи до уваги зазначене вище та здійснивши системний аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження", судом встановлено, що заявника (боржника) було позбавлено права на добровільне виконання судового рішення (порушено право добровільного виконання судового рішення) із вини Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.08.2015р. задоволено скаргу (вх. № 2651/16 від 23.06.2015р.) скаржника, визнано незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо несвоєчасного надсилання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2015р. ВП №47740277.

Скарга яка є предметом даного розгляду, а саме про визнання дій відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області з прийняття постанови ВП №47740277 від 07.08.2015 про стягнення виконавчого збору у розмірі 6 002,54 грн. та постанови ВП №47740277 від 07.08.2015 про стягнення 72,66грн. витрат на проведення виконавчих протиправними, а зазначені постанови скасувати, підлягає до задоволення, оскільки на момент прийняття ухвали по даній скарзі 21.09.2015р., було відомо про визнання незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо несвоєчасного надсилання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2015 ВП №47740277.

Суд констатує, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували скаргу боржника у даній справі і засвідчували вчинення всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій з виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 1212 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За наслідками розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби виноситься ухвала.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року).

Відтак, проаналізувавши матеріали справи, враховуючи наведене вище, враховуючи докази, які подав заявник на підтвердження скарги, скарга заявника підлягає задоволенню.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 1, 17, 25, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 33, 34, 43 86, 11112, 115, 116,1212 ГПК України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

1.Скаргу ОСОБА_1 міського центру зайнятості (вх.№ 3685/15 від 20.08.2015) на дії органу державної виконавчої служби та постанови ВП №47740277 від 07.08.2015 про стягнення виконавчого збору у розмірі 6 002,54 грн. та постанови ВП №47740277 від 07.08.2015 про стягнення 72,66грн. витрат на проведення виконавчих дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області - задоволити.

2.Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови ВП №47740277 від 07.08.2015р про стягнення виконавчого збору у розмірі 6 002,54 грн. та постанови ВП №47740277 від 07.08.2015р. про стягнення 72,66грн. витрат на проведення виконавчих дій.

3.Визнати недійсною та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови ВП №47740277 від 07.08.2015 про стягнення виконавчого збору у розмірі 6 002,54 грн. та постанови ВП №47740277 від 07.08.2015 про стягнення 72,66грн. витрат на проведення виконавчих дій.

Суддя Коссак С.М.