Рішення № 59079714, 14.07.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 липня 2016 року Справа № 913/762/16

Провадження №26/913/762/16

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ

до Комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганська область

про стягнення 4639676,69 грн

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

В судовому засіданні 14.07.2016 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.06.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради про стягнення 4639676,69 грн, з яких 3888693,66 грн - заборгованість по сплаті за спожиту в січні 2015 - травні 2016 року активну електроенергію; 125709,45 грн - 3 % річних; 394253,36 грн - інфляційні нарахування; 231020,22 грн - пеня.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.06.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 14.07.2016.

11.07.2016 відповідач через канцелярію господарського суду Луганської області подав відзив на позовну заяву, в якому визнає в повному обсязі заборгованість за спожиту в січні 2015 - травні 2016 року активну електроенергію у сумі 3888693,66 грн. Проти стягнення пені у сумі 231020,11 грн заперечує, посилаючись на ст. 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

11.07.2016 позивач через канцелярію господарського суду Луганської області подав заяву б/н від 11.07.2016 про збільшення розміру позовних вимог, в якій зазначає, що зменшує позовні вимоги на 231020,22 грн, а саме на суму заявленої пені. Окрім того, позивачем проведено донарахування 3 % річних з прострочених сум до 08.07.2016 року, що складає 136603,09 грн. Також, позивач зазначає, що у зв'язку з несплатою відповідачем рахунку № 21-2-РБ/6/1 від 01.07.2016 за спожиту в червні 2016 року активну електричну енергію, утворилась заборгованість по сплаті за спожиту в січні 2015 - червні 2016 року активну електроенергію в сумі 4123260,50 грн, що підтверджу первинними платіжними та розрахунковими документами, розрахунком до позову. Отже, за розрахунками позивача загальна сума заборгованості за даним позовом складає 4654116,95 грн з яких: 4123260,50 грн - заборгованість по сплаті за спожиту в січні 2015 року - червні 2016 року активну електроенергію; 136603,09 грн - 3 : річних; 394253,36 грн - інфляційні нарахування. Позивач до заяви додає рахунок №21-2-РБ/6/1 від 01.07.2016, акт 21-2- РБ/6/1 за червень, розрахунок заборгованості за спожиту активну електроенергію, розрахунок 3% річних та акт звірки.

14.07.2016 відповідач через канцелярію господарського суду Луганської області подав письмові пояснення, в яких зазначає, що розглянувши заяву про збільшення позовних вимог по справі № 913/762/16 визнає в повному обсязі заборгованість за спожиту в січні 2015 - червні 2016 року активну електроенергію у сумі 4123260,50 грн.

14.07.2016 представники сторін в судове засідання не прибули, але позивач через канцелярію господарського суду Луганської області подав лист б/н від 13.07.2016, в якому зазначає, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог б/н від 11.07.2016 та просить суд розглянути дану справу без участі представника позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, як постачальником, та відповідачем, Комунальним підприємством “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 21-2.

Умовами договору сторони погодили, що постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок спожива ча з загальною дозволеною потужністю 1078,0 кВт кВт, величини якої по кожному об’єкту зазначені у додатку до до говору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача», а споживач оплачує постачальни ку вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додат ками до договору, що є його невід’ємною частиною (п.1). Постачальник зобов'язується виконувати умови договору, постачати споживачу електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених додатком «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам», з ура хуванням вимог розділу 5 та умов розділу 6 договору (п.п.2.2.; 2.2.1.; 2.2.2.). Споживач зобов'язується виконувати умови договору та вимоги нормативно - технічних документів (п.2.3.; 2.3.1.). У разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання елект ричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нарахову ється пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення (п.4.4.1.). Згідно п. 8 додатку «Порядок розрахунків» до договору остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перетікання реактивної електричної енергії, пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Відповідно до актів прийняття –передавання товарної продукції, а саме:

- акт 21-2-РБ/1/1 за січень 2015 на суму 231869,57 грн;

- акт 21-2-РБ/2/1 за лютий 2015 на суму 207351,73 грн;

- акт 21-2-РБ/3/1 за березень 2015 на суму 221965,74 грн;

- акт 21-2-РБ/4/1 за квітень 2015 на суму 210789,83 грн;

- акт 21-2-РБ/5/1 за травень 2015 на суму 229894,73 грн;

- акт 21-2-РБ/6/1 за червень 2015 на суму 254615,60 грн;

- акт 21-2-РБ/7/1 за липень 2015 на суму 328505,93 грн;

- акт 21-2-РБ/8/1 за серпень 2015 на суму 315469,32 грн;

- акт 21-2-РБ/9/1 за вересень 2015 на суму 238433,47 грн;

- акт 21-2-РБ/10/1 за жовтень 2015 на суму 221786,00 грн;

- акт 21-2-РБ/11/1 за листопад 2015 на суму 185292,47 грн;

- акт 21-2-РБ/12/1 за грудень 2015 на суму 206883,35 грн;

- акт 21-2-РБ/1/1 за січень 2016 на суму 234221,93 грн;

- акт 21-2-РБ/2/1 за лютий 2016 на суму 211734,85 грн;

- акт 21-2-РБ/3/1 за березень 2016 на суму 186356,86 грн;

- акт 21-2-РБ/4/1 за квітень 2016 на суму 192647,54 грн;

- акт 21-2-РБ/5/1 за травень 2016 на суму 210874,74 грн;

- акт 21-2-РБ/6/1 за червень 2016 на суму 234566,84 грн.

Та рахунків, а саме:

- рахунок №21-2-РБ/1/1 від 02.02.2015 на суму 231869,57 грн;

- рахунок №21-2-РБ/2/1 від 02.03.2015 на суму 207351,73 грн;

- рахунок №21-2-РБ/3/1 від 02.04.2015 на суму 221965,74 грн;

- рахунок №21-2-РБ/4/1 від 05.05.2015 на суму 210789,83 грн;

- рахунок №21-2-РБ/5/1 від 02.06.2015 на суму 229894,73 грн;

- рахунок №21-2-РБ/6/1 01.07.2015 на суму 254615,60 грн;

- рахунок №21-2-РБ/7/1 від 04.08.2015 на суму 328505,93 грн;

- рахунок №21-2-РБ/8/1 від 01.09.2015 на суму 315469,32 грн;

- рахунок №21-2-РБ/9/1 від 02.10.2015 на суму 238433,47 грн;

- рахунок №21-2-РБ/10/1 від 03.11.2015 на суму 221786,00 грн;

- рахунок №21-2-РБ/11/1 від 02.12.2015 на суму 185292,47 грн;

- рахунок №21-2-РБ/12/1 від 04.01.2015 на суму 206883,35 грн;

- рахунок №21-2-РБ/1/1 від 02.02.2016 на суму 234221,93 грн;

- рахунок №21-2-РБ/2/1 від 02.03.2016 на суму 211734,85 грн;

- рахунок №21-2-РБ/3/1 від 04.04.2016 на суму 186356,86 грн;

- рахунок №21-2-РБ/4/1 від 04.05.2016 на суму 192647,54 грн;

- рахунок №21-2-РБ/5/1 від 01.06.2016 на суму 210874,74 грн;

- рахунок №21-2-РБ/6/1 від 01.07.2016 на суму 234566,84 грн;

Загальна вартість поставленої позивачем та прийнятої відповідачем електричної енергії в період з січня 2015 - червень 2016 складає – 4123260,50 грн (сума з урахуванням збільшення розміру позовних вимог). Вищезазначені акти підписані повноважними представниками позивача (постачальника) та відповідача (споживача), посвідчені печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Також, позивач до матеріалів справи надає рахунки з лютого 2014 по січень 2015 (включно) на загальну суму 2059124,91 грн.

06.07.2016 сторони склали акт звірки, згідно з яким заборгованість за січень 2014 – червень (включно) 2016 становить 6182385,41 грн (заборгованість з лютого 2014 по січень 2015 (включно) на загальну суму 2059124,91 грн + заборгованість з лютого 2015 по червень 2016 (включно) на загальну суму 4123260,50 грн).

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Зобов`язання, в силу вимог ст.526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (частини 1, 2 статті 673 ЦК України).

Пунктом 1 ст.692 Цивільного кодексу України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п1. ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частин 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору про постачання електричної енергії від 01.03.2013 №21-2, було поставлено електричну енергію в період з січня 2015 по червень 2016 року на загальну суму 4123260,50 грн, яка відповідачем, як споживачем, була прийнята, що підтверджується актами прийняття –передавання товарної продукції, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, які підписані представниками сторін без будь – яких претензій, зауважень. Відповідач свої зобов’язання по повній оплаті товару, відповідно до п.8 порядку розрахунків строк (…здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання) – не виконав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 4123260,50 грн.

Позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 136603,09 грн та інфляційні витрати в розмірі 394253,36 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За положеннями частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у пункті 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

До матеріалів справи позивачем долучені розрахунки 3% річних з якими суд погоджується, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 136603,09 грн є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягають задоволенню повністю.

Також, судом було перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат та встановлено математичні помилки. За розрахунками суду розмір витрат від інфляції складає 395385,58 грн. Але оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог , то стягненню з відповідача підлягає вимога позивача в сумі – 394253,36 грн, яка є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню повністю.

Суд наводить власний розрахунок:

Строк оплати

Період нарахування

Фактична оплата

Сума боргу

Індекс інфляції

Сума з врахуванням індексу інфляції

Інфляційні

Січень 2014

Серпень2015-травень2016

-----

162730,97

108,18

176055,91

13324,94

Лютий 2014

Серпень2015-травень2016

------

153221,82

108,18

165768,12

12546,30

Березень 2014

Серпень2015-травень2016

-------

154097,39

108,18

166715,39

12618,00

Квітень 2014

Серпень2015-травень2016

-------

151388,96

108,18

163785,18

12396,22

Травень2014

Серпень2015-травень2016

--------

170352,60

108,18

184301,63

13949,03

Червень2014

Серпень2015-травень2016

_

157395,35

108,18

170283,40

12888,05

Липень

2014

Серпень2015-травень2016

___

170148,64

108,18

184080,97

13932,33

Серпень2014

Серпень2015-травень2016

_

205490,32

108,18

222316,54

16826,22

Вересень2014

Серпень2015-травень2016

___

183055,76

108,18

198044,96

14989,20

Жовтень

2014

Серпень2015-травень2016

___

174044,09

108,18

188295,39

14251,30

Листопад 2014

Серпень2015-травень2016

___

168651,19

108,18

182460,90

13809,71

Грудень2014

Серпень2015-травень2016

__

208547,82

108,18

225624,40

17076,58

Січень 2015

Серпень2015-травень2016

___

231869,57

108,18

250855,81

18986,24

Лютий 2015

Серпень2015-травень2016

___

207351,73

108,18

224330,37

16978,64

Березень 2015

Серпень2015-травень2016

__

221965,74

108,18

240141,02

18175,28

Квітень 2015

Серпень2015-травень2016

____

210789,83

108,18

228049,99

17260,16

Травень

2015

Серпень2015-травень2016

___

170352,60

108,18

184301,63

13949,03

Червень2015

Серпень2015-травень2016

___

254615,60

108,18

275464,356

20848,76

Липень

2015

Серпень2015-травень2016

___

328505,93

108,18

355405,07

26899,14

Серпень

2015

Серпень2015-травень2016

____

315469,32

108,18

341300,98

25831,66

Вересень2015

Листопад 2015-травень 2016

___

238433,47

108,01

257539,10

19105,63

Жовтень

2015

Грудень 2015- травень 2016

__

221786,00

105,9

234860,46

13074,46

Листопад 2015

Січень

2016- травень 2016

__

185292,47

105,2

194851,64

9559,17

Грудень

2015

Лютий 2016 – травень 2016

__

206883,35

104,22

215615,85

8732,50

Січень 2016

Березень 2016- травень 2016

___

208547,82

104,64

218223,47

9675,65

Лютий 2016

Квітень 2016- травень 2016

___

208547,82

103,6

216062,84

7515,02

Березень 2016

травень 2016

____

186356,86

100,1

186543,22

186,36

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, а саме: основна заборгованість в розмірі 4123260,50 грн, 3% річних у розмірі 136603,09 грн, витрат від інфляції в розмірі 394253,36 грн.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України та становить 69811,75 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради (код ЄДРПОУ 32026192, місцезнаходження: 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Менделєєва, буд. 49) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” (код ЄДРПОУ 31443937, місцезнаходження: 91021, Луганська обл., м. Луганськ, квартал Гайового, буд. 35 А) основну заборгованість в розмірі 4123260 (чотири мільйони сто двадцять три тисячі двісті шістдесят) грн 50 коп., 3% річних у розмірі 136603 (сто тридцять шість тисяч шістсот три) грн 09 коп., витрат від інфляції в розмірі 394253 (триста дев’яносто чотири тисячі двісті п’ятдесят три) грн 36 коп., а також витрат по сплаті судового збору у сумі 69811 (шістдесят дев’ять тисяч вісімсот одинадцять) грн 75 коп.

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.07.2016.

Суддя С.В. Масловський