Рішення № 59079588, 18.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2016Справа №922/1268/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСА І"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Пиріг О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯСА І" (далі-позивач або ТОВ "ЯСА І") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (далі-відповідач або ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик") про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 перерахувати грошові кошти у розмірі 50 000, 00 грн. відповідно до платіжного доручення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСА І" № 54 від 01.04.2016 на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» за наступними реквізитами: поточний рахунок № 260323012307 у ФХарківське обласне У АТ ОЩАД м. Харків, МФО 351823.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 29/КБ про надання інформаційно-розрахункових послуг та послуг електронної пошти в системі «Клієнт-Банк» від 13.09.2005.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.04.2016 матеріали вказаної вище позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСА І" направлені за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.05.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

20.05.2016 через загальний відділ діловодства суду від Господарського суду Харківської області надійшов лист № 06.02-15/001345 від 13.05.2016, відповідно до якого, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ "ЯСА І" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.04.2016, Господарський суд Харківської області просив терміново повернути справу № 922/1268/16 для подальшого вирішення питання у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 23.05.2016 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому пояснив, що постановою Правління Національного банку України від 05.04.2016 № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Таким чином, після запровадження у банку тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку), задоволення вимог кредиторів відбувається в особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 зупинено провадження у справі № 922/1268/16 з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСА І" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про зобов'язання вчинити дії до повернення матеріалів справи № 922/1268/16 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.04.2016 у справі № 922/1268/16 залишено без змін.

30.06.2016 матеріали справи № 922/1268/16 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 поновлено провадження у справі № 922/1268/16, судове засідання призначено на 18.07.2016 за участю представників сторін.

У даному судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та надав доповнення до відзиву, в яких зазначає, що Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду.

Представник позивача у судове засідання не з'явися, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.07.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.09.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯСА І" (далі - клієнт) укладено договір № 29/КБ про надання інформаційно-розрахункових послуг та послуг електронної пошти в системі «Клієнт-Банк», умовами якого передбачено, що клієнт доручає, а банк бере на себе зобов'язання по забезпеченню виконання умов розрахункового обслуговування клієнта у відповідності з договором на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 2600949010301 від 22.04.2005 з використанням системи електронних платежів програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк».

В системі «Клієнт-Банк» платіжними документом, що замінює відповідний паперовий документ, є електронний платіжний документ (далі - ЕПД), який використовується як підстава для проведення фінансових операцій (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1.3. договору, банк зобов'язується здійснювати операції по рахунку клієнта на підставі ЕПД, які прийняті по телекомунікаційних каналах зв'язку в електронному вигляді, у межах залишку коштів на його поточному рахунку.

Згідно п. 2.4.3. договору, клієнт має право вимагати від банку своєчасного проведення ЕПД, переданих до банку телекомунікаційними каналами зв'язку, якщо ці документи оформлені належним чином.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що сторони зобов'язуються приймати до виконання платіжні документи, завірені електронним підписом (далі - ЕП) та зашифровані у відповідності та за допомогою програмного забезпечення, встановленого банком.

За приписами п. 6.2. договору, сторони встановлюють, що документи, виготовлені з використанням ЕП розглядаються як такі, що мають юридичну силу нарівні з документами, які підписані посадовими особами та завірені печатками банку і клієнта традиційними способами.

Договір набуває чинності з дня підписання і діє до 31.12.2005 року. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України. Якщо за 30 (тридцять) днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії, договір вважається продовженим на невизначений термін (п.п. 10.1, 10.2 та п. 10.3. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем змінено вид товариств на тип, зокрема на публічне.

Так, згідно п. 1. 4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 зазначено, що господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

Згідно ст. 5 та п. 5 ч. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства», зміна виду акціонерного товариства на тип, зокрема, із відкритого на публічне не його реорганізацією.

Отже, як стверджує позивач, 01.04.2016 останній за допомогою програмного комплексу «Клієнт-Банк» звернувся до відповідача з платіжним дорученням № 54 на перерахування грошових коштів у розмірі 50 000, 00 грн. з призначенням платежу: плата за електроенергію згідно договору № 1550 від 15.06.2005, отримувач коштів Акціонерна компанія «Харківобленерго».

Проте, відповідач всупереч умовам договору зазначене платіжне доручення не виконав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо здійснення переказу коштів відповідно до умов договору, а тому просить суд зобов'язати відповідача виконати платіжне доручення № 54 від 01.04.2016 щодо перерахування грошових коштів у розмірі 50 000, 00 грн. на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго».

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 29/КБ про надання інформаційно-розрахункових послуг та послуг електронної пошти в системі «Клієнт-Банк» від 13.09.2005, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором банківського рахунку.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1073 Цивільного кодексу України передбачено, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

За платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ч. 1 ст. 1089 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 05.04.2016 № 234 було віднесено Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 ст. Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Пунктом 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.04.2016 № 463 було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 по 04.05.2016 (включно).

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частиною 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Згідно пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Як вбачається з п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій та повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Постановою правління Національного банку України від 02.06.2016 № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.06.2016 № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку» вирішено розпочати процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» з 06.06.2016 по 05.06.2018 року включно.

Призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521 , 53 Закону, в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на два роки з 06.06.2016 по 05.06.2018 року включно.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що, під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду.

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

З огляду на вищенаведене, у банку відсутні правові підстави для виконання вищезазначених платіжних доручень позивача у зв'язку зі здійсненням процедури ліквідації у банку.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення № 54 від 01.04.2016 про перерахування грошових коштів у розмірі 50 000, 00 грн. на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 20.07.2016.

Суддя Бондарчук В.В.