Рішення № 59079577, 14.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2016Справа №910/7518/16

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Дворченко О.О.

розглянувши справу № 910/7518/16

за позовом публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»;

до 1) публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»;

2) державного підприємства «Донецька залізниця»;

про стягнення 12 664,92 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: Неведрова Н.В., довіреність № Ц-2/3-04/185-16 від 29.04.2016р.;

від відповідача-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (надалі - позивач) до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - відповідач-1) про стягнення 12 664,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 несе відповідальність за часткову втрату вантажу при його перевезені, яка підтверджена комерційними актами № БІ 574753/664, № БІ 574752/663, № БІ 574751/662, № 574754/665 від 18.10.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2016р. порушено провадження у справі № 910/7518/16, розгляд справи призначений на 26.05.2016р.

16.05.2016р. через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 отримано відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2016р. розгляд справи був відкладений на 14.06.2016р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів у справі.

10.06.2016р. на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання в порядку ст.ст. 22, 24 ГПК України, в якому останній просить залучити до участі у справі № 910/7518/16 в якості відповідача-2 - державне підприємство «Донецька залізниця» та стягнути солідарно з відповідачів збитки в сумі 1407,21 грн., що виникли, у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні.

Присутній у судовому засіданні 14.06.2016р. представник відповідача підтримав свої заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справи, зібрані докази та заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про залучення в якості іншого відповідача по справі - державне підприємство «Донецька залізниця», оскільки саме зазначеною особою здійснювалось перевезення вантажу та з огляду на відсутність належних доказів правонаступництва ПАТ «Українська залізниця» прав і обов'язків ДП «Донецька залізниця».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2016р. залучено в якості іншого відповідача по справі - державне підприємство «Донецька залізниця» та відкладено розгляд справи на 14.07.2016р.,

В судове засідання 14.07.2016р. представник позивача не з'явився. При цьому 10.06.2016р. через відділ діловодства суду від позивача отримано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав свої заперечення проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача 1 на теперішній час є: 83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68.

Відповідно до п.6 Інформаційного листа №01-06/1290/14 від 12.09.2014р. Вищого господарського суду України «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважається належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, та суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

Неможливість надсилання судової кореспонденції на адресу вказаного учасника судового процесу підтверджується листом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Суд зазначає, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників судового процесу можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

У зв'язку з тим, що місцезнаходженням відповідача є місто Донецьк, судом було розміщено відповідну інформацію про дату, час і місце проведення судового засідання зі справи № 910/7518/16 на сторінці Господарського суду міста Києва (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, з наведеного вище вбачається, що судом було вчинено всі можливі дії з метою повідомлення відповідача-2 про час та місце слухання справи.

Також, представник позивача подав 10.06.2016р. клопотання, в якому, зокрема, позивач просить суд здійснити заміну позивача публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» його правонаступником - приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», та надав статут приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Судом установлено, що відповідно до розділу «Загальні положення» статуту приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», останнє є новим найменуванням публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

У відповідності до ч. 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

За наведених обставин, суд здійснює заміну публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» його правонаступником - приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем і відповідачем-1, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ», як вантажовідправником, зі станції «Доброполье» Донецької залізниці на станцію «Сартана» Донецької залізниці за накладною № 49011877 від 08.10.2015р. було відправлено вагони № 68621150, № 68500388, № 68024017 та № 67606582 з вантажем «вугілля кам'яне». Вантажоодержувачем за вказаною накладеною є ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», тобто позивач.

На підставі залізничної накладної № 49011877, на адресу ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» надійшов вантаж вугілля кам'яне.

Відповідно до статті 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (далі - Статут), на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

По прибуттю на станцію «Сартана» Донецької залізниці, на підставі акта загальної форми №581 від 17.10.2015г. була проведена перевірка ваги вантажу, у вагонах № 68621150, № 68500388, № 68024017 та № 67606582 на 150 тонних електронних вагах станції «Сартана», та було виявлено:

- у вагоні № 68024017 брутто - 88 500 кг., тара - 19 950 кг., нетто 68 900 кг., що менше на 2100кг. від маси, зазначеної у накладній №49011877. За результаті чого було встановлено недостача та складено комерційний акт № БІ 574753/664 від 18.10.2015р., у зв'язку з чим вартість недостачі вантажу склала 920,10 грн.;

- у вагоні № 68500388 брутто - 87 600 кг., тара - 21 700 кг., нетто 65 900 кг., що менше на 3100 кг. від маси, зазначеної у накладній №49011877. За результаті чого було встановлено недостача та складено комерційний акт № БІ 574752/663 від 18.10.2015р., у зв'язку з чим вартість недостачі вантажу склала 2327,31 грн.;

- у вагоні № 68621150 брутто - 83 700 кг., тара - 20 450 кг., нетто 63 250 кг., що менше на 3750 кг. від маси, зазначеної у накладній №49011877. За результаті чого було встановлено недостача та складено комерційний акт № БІ 574751/662 від 18.10.2015р., у зв'язку з чим вартість недостачі вантажу склала 3260,95 грн.;

- у вагоні № 67606582 брутто - 86 650 кг., тара - 22 600 кг., нетто 64 050 кг., що менше на 5950 кг. від маси, зазначеної у накладній №49011877. За результаті чого було встановлено недостача та складено комерційний акт № БІ 574754/665 від 18.10.2015р., у зв'язку з чим вартість недостачі вантажу склала 6156,56 грн.

Розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок недостачі вантажу у вагонах № 68621150, № 68500388, № 68024017 та № 67606582, проведений відповідно до Правил перевезення вантажів та становить 12 664,92 грн.

Спір у даній справі виник внаслідок порушення відповідачами правил перевезення вантажу, що призвело до фіксування вказаного порушення зі складанням комерційних актів № БІ 574753/664, № БІ 574752/663, № БІ 574751/662, № 574754/665 від 18.10.2015р. та виникнення у відповідачів перед позивачем заборгованості в розмірі 12 664,92 грн.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт», залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт», обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі, за спірним перевезенням, матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст. 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Таким чином, факт порушення відповідачем-2 правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем-2 не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача-2 збитків у розмірі 12 664,92 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Суд, перевіривши розрахунок позовних вимог встановив, що розрахунок є арифметично вірним та підлягає стягненню з ДП «Донецька залізниця», з огляду на таке.

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», як нова юридична особа утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Як вбачається із положень наведеного вище Закону та постанови Кабінету Міністрів України всі підприємства, на базі яких утворюється ПАТ «Укрзалізниця», реорганізовуються шляхом злиття.

Статут Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. № 735.

Реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення, передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями. Так, зокрема, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 Цивільного кодексу України); комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обоє зв'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (ст. 107 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідно до чинного цивільного законодавства України при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено.

Про необхідність затвердження таких передавальних актів йдеться й у постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Тому сама по собі вказівка в Законі України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", Постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 та статуті відповідача про те, що Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна та затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб таких підприємств.

Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Вищого господарського суду України від 15.12.2015 у справі № 34/16, від 23.02.2016 у справі №905/2470/15.

За змістом пунктів 4 і 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200, проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються), та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Крім цього, в п.5 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за Публічним акціонерним товариством "Укрзалізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604 "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця».

Державне підприємство «Донецька залізниця» знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (із юридичною адресою в м. Донецьк), залишається юридичною особою, свої зобов'язання та документи на їх підтвердження до Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» не передавало (відповідні передавальні акти не складалися і не затверджувалися), самостійно продовжує здійснювати свою господарську діяльність та має нести відповідальність за договірними та позадоговірними зобов'язаннями, що виникли за його участі.

Таким чином, ПАТ «Укрзалізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (в тому числі й державного підприємства "Донецька залізниця"), оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов'язків до публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014р. № 604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", період проведення антитерористичної операції триває до дати набрання чинності Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, враховуючи те, що суду не надано належних та допустимих доказів переходу прав і обов'язків від державного підприємства «Донецька залізниця» до відповідача-1, суд приходить до висновку про відмову позивачу у позові про стягнення солідарно з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» збитків у сумі 1407,21 грн., заподіяних втратою вантажу.

Таким чином, факт порушення відповідачем-2 правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем-2 не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача-2 збитків у розмірі 12 664,92 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача-2 на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 25, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Здійснити заміну публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1; код ЄДРПОУ 00191158) його правонаступником - приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1; код ЄДРПОУ 00191158).

2. Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до державного підприємства «Донецька залізниця» задовольнити повністю.

3. Стягнути з державного підприємства «Донецька залізниця» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1; код ЄДРПОУ 00191158) 12 664 грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. Видати наказ.

4. В частині позовних вимог до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 19.07.2016р.

Суддя А.І. Привалов