Рішення № 59079220, 18.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.16р. Справа № 904/1479/16

За позовом Малого приватного підприємства фірми "Ерідон", с. Княжичі Києво-Святошинського району Київської області

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 625 260, 00 грн.

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 04/01-110 від 04.01.2016;

від відповідача: провідний юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність № 2043 від 10.12.2015, начальник відділу судових спорів ОСОБА_3, довіреність № 590 від 19.04.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Мале приватне підприємство фірми "Ерідон" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення збитків за недостачу вантажу у сумі 625260,00 грн, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № АІ-00018, укладеного між сторонами 12.01.2015.

24.03.2016 відповідачем надано відзив, у якому він проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.

31.03.2016 позивач надав заперечення на відзив, у яких не погодився з доводами відповідача та наполіг на задоволенні позову.

В свою чергу 31.03.2016 та 07.04.2016 відповідач подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що, на його думку, позивачем не доведено належним чином вину перевізника у втраті вантажу, як і наявності самої втрати.

Крім того, 19.04.2016 відповідач подав до суду заяву, у якій заявив, що будь-які висновки експертизи про пошкодження запірно-пломбувальних пристроїв не можуть бути об'єктивними, оскільки для проведення експертизи останні знімалися працівниками міліції шляхом розриву тросу ломом, що у будь-якому випадку призводить до їх механічного пошкодження.

На підстав ст. 77 ГПК України у судових засіданнях було оголошено перерви: з 24.03.2016 до 31.03.2016; з 31.03.2016 до 07.04.2016; з 07.04.2016 до 21.04.2016 та з 21.04.2016 до 10.05.2016.

Розпорядженням господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2016 № 330, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/1479/16 у звязку з тим, що суддя Васильєв О.Ю. знаходиться на лікарняному. За результатами повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду у відповідності до вимог ст. 21 Господарського процесуального кодексу України ця заява передана на розгляд судді Воронько В.Д.

Ухвалою суду від 13.05.2016 справа прийнята суддею Воронько В.Д. до свого провадження та призначена до розгляду на 26.05.2016.

В судовому засіданні 26.05.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 08.06.2016.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12.01.2015 між малим приватним підприємством фірмою "Ерідон" (позивач) та ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" (вантажовідправник) укладено договір поставки №АІ-00018, предметом якого була поставка у зумовлені строки позивачеві мінеральних добрив, а позивач зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити його вартість. Специфікацією до договору №СП-АІ-00018/55 від 09.09.2015 передбачена поставка нітроамофоски (азофоски) 16:16:16 NРК 16:16:16 в поліпропіленових мішках масою 50 кг на умовах СРТ ІНСОТЕРМС 2010. На виконання умов договору та специфікації вантажовідправником (ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД") на станції Бахмач-Пасажирський Південно-Західної залізниці позивачу на станцію призначення Великий Токмак Придніпровської залізниці, було відвантажено нітроамофоску (азофоску) в мішках масою 50 кг загальною кількістю місць 2 552 мішки, загальною масою 127 958 кг, що підтверджується: залізничною накладною №33445099 від 20.09.2015 та сертифікатом якості 7928 з відміткою Сумської митниці ДФС від 19.09.2015 у вагоні №24521122 з пломбами відправника у кількості 2 штуки: Е4082516 та Е4082517; та залізничною накладною №33453135 від 21.09.2015 та сертифікатом якості 7964 з відміткою Сумської митниці ДФС від 19.09.2015 у вагоні №5245567 з пломбами відправника у кількості 2 штуки: Е 4082530 та Е 4082543.

25.09.2015 позивачем (одержувачем) було отримано повідомлення про надходження вантажу на станцію Великий Токмак; однак під час знаходження вагонів по вищезазначеним залізничним накладним на станції Великий Токмак позивачем було виявлено недостачу вантажу, а саме: у вагоні №24521122 за накладною №33445099 від 21.09.2015 нестача вантажу склала 23 850 кг (477 мішків нітроамофоски (азофоски) масою одного мішка 50 кг) на загальну суму 243 270, 00 грн (згідно розрахунку позивача); у вагоні №52455672 за накладною №33453135 від 21.09.2015 нестача вантажу склала 37 450, 00 кг (749 мішків нітроамофоски (азофоски) масою одного мішка 50 кг) на загальну суму 381 990, 00 грн (згідно розрахунку позивача). З урахуванням вищезазначеного, позивач зазначає, що йому були завдані збитки в результаті нестачі вантажу на загальну суму 625 260 ,00 грн. (243 270, 00 грн + 381 990, 00 грн = 625 260 ,00 грн), а тому відповідальність за понесені позивачем збитки має нести перевізник, тобто відповідач.

Заявлені позовні вимоги позивач нормативно обґрунтовує статтями 526, 909, 924 ЦК України , статтями 307, 314, ГК України, статтями 6, 105, 110, 114, 115, 129 Статуту залізниць України.

На підтвердження зазначених у позові обставини МППФ "Ерідон" надало суду належним чином засвідчені копії договору поставки №АІ-00018 від 12.01.2015, специфікації №СП-АІ-00018/55 від 09.09.2015, залізничні накладні №33445099 від 20.09.2015 та №33453135 від 21.09.2015, сертифікати якості №7928 та №7964, акти експертизи Запорізької Торгово-промислової палати №О-947/1 та №О-947 від 26.09.2015, відповіді №МЮ 4/23 від 25.01.2016 на претензію №24 від 15.01.2016, комерційного акту АА №020100 від 26.09.2015, відповіді №МЮ 4/22 від 16.02.2016 на претензію №23 від 15.01.2016, рахунку-фактури №АІ-00007750 від 09.09.2015, платіжного доручення №42772 від 10.09.2015, видаткових накладних №АІ-00012109 від 23.09.2015 та №АІ-00012450 від 30.09.2015. Також, позивачем під час розгляду справи було надано суду для залучення до матеріалів справи висновок судового експерта Запорізького НДЕКЦ від 02.02.2016 №34.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач не доводить належними доказами наявності обставин вини перевізника у втраті вантажу, як і наявності самої втрати. Так, відповідач наголошує на тому , що згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою (матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми. Відповідно до змісту висновків комерційного акту АА № 020100 від 26.09.2015 по вагону № 54255672, в якому була виявлено недостача, не вбачається факт необережного перевезення, проте ці висновки відображають факт внесення невірних відомостей у залізничну накладну або факт недовантаження продукції з боку вантажовідправника. Що стосується вагону № 24521122, комерційний акт на зазначений вагон не складався, а акт експертизи Запорізької торгово-промислової палати від 26.09.2015 № О-947/1 відображає лише нестачу місць, причини з яких це сталось в акті не наведені. Також відповідач зазначає, що відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Відповідно до п. 4 Правил складання актів, затверджених Міністерством транспорту України 28.05.2002 №334, комерційні акти складаються: на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу. При вивантаженні на місцях не загального користування - у день здачі вантажу одержувачу. У цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. 25.09.2015 в 04-50 вагон № 24521122 зі станції призначення Великий Токмак був зданий вантажоодержувачу (МПП Фірмі "Ерідон") на його під'їзну колію без претензій, що підтверджує пам'ятка подачі вагонів №74 від 25.09.2015, яка підписана представником вантажовласника. 25.09.2015 о 16:35 позивачем була надіслана заявка на ім'я начальника станції Великий Токмак на комісійну видачу вантажу з наданням комерційного акту по вагону №24521122. Таким чином (за твердженням позивача), дана заявка була надіслана після прийняття вагону на під'їзду колію та після вивантаження вантажу , що унеможливлює комісійну видачу та складання комерційного акту. Також відповідач зазначає, що 25.09.2015 за вих. № 66 позивачем була надіслана скарга на ім'я начальника Запорізької дирекції залізничних перевезень; однак 26.09.2015 не дотримавшись трьохденного строку, який надається на розгляд скарги, позивачем було викликано експерта Запорізької Торгово-промислової палати України. Внаслідок чого були складені акти експертиз - акт №0-947 по вагону №52455672 та акт №0-947/1 по вагону №24521122. В той же час , відповідно до п.30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, що експертиза провадиться в присутності начальника станції (його заступника або іншого працівника, уповноваженого начальником станції). Таким чином, відповідач наголошує на тому, що дослідження експертом здійснено всупереч п. З0 Правил видачі вантажів, оскільки доказів направлення/вручення виклику начальнику станції не надано, що не доводить недотримання порядку проведення експертизи, а оформлений без участі представника залізниці акт не може сприйматись судом як належний доказ у відповідності до ст.34 ГПК. Дані експертизи не визначають причину нестачі вантажу, а вказують лише на можливість вміщення вантажу, якого не вистачає та не називає момент втрати вантажу який міг статись і перед пред'явленням вантажу до перевезення, і після видачі вагонів одержувачу. Також відповідача зазначає, що в акті експертизи №0-947 від 26.09.2015 зазначено, що - "фарба на гнучкому металевому стержні (тросі) в місці кріплення з корпусом запірно-пломбувального пристрою відсутня". Даний висновок (на думку відповідача ) є передчасним та безпідставний, адже не містить посилання на певні технічні норми та стандарти, щодо обов'язковості присутності фарби в даному місці. Окрім того - відповідач звертає увагу суду на те, що достовірність даних експертиз ставить під сумнів той факт, що вони проводилися в присутності представника позивача - ОСОБА_4І , який в той же самий момент був присутній при складанні Комерційного акту АА №0201100 від 26.09.2015.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до п. 4 Правил складання актів , затверджених Міністерством транспорту України 28.05.2002 №334, комерційні акти складаються: на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу. При вивантаженні на місцях не загального користування - у день здачі вантажу одержувачу. У цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. 25.09.2015 в 04-50 вагон № 24521122 зі станції призначення Великий Токмак був зданий вантажоодержувачу (МПП Фірмі "Ерідон") на його під'їзну колію без претензій, що підтверджує пам'ятка подачі вагонів №74 від 25.09.2015, яка підписана представником вантажовласника. 25.09.2015 о 16:35 позивачем була надіслана заявка на ім'я начальника станції Великий Токмак на комісійну видачу вантажу з наданням комерційного акту по вагону №24521122. Таким чином (за твердженням позивача), дана заявка була надіслана після прийняття вагону на під'їзду колію та після вивантаження вантажу , що унеможливлює комісійну видачу та складання комерційного акту.

25.09.2015 за вих.№66 позивачем була надіслана скарга на ім'я начальника Запорізької дирекції залізничних перевезень, проте 26.09.2015, не дотримавшись трьохденного строку, який надається на розгляд скарги, позивачем було викликано експерта Запорізької Торгово-промислової палати України. Внаслідок чого були складені акти експертиз - акт №0-947 по вагону №52455672 та акт №0-947/1 по вагону №24521122. Відповідно до п.30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, експертиза провадиться в присутності начальника станції (його заступника або іншого працівника, уповноваженого начальником станції). Доказів направлення/вручення виклику начальнику станції не надано, що свідчить про недотримання порядку проведення експертизи, а оформлений без участі представника залізниці акт не може сприйматись судом як належний доказ у справі.

Відповідно до змісту висновків комерційного акту АА № 020100 від 26.09.2015 по вагону № 54255672, в якому була виявлено недостача, не вбачається факт необережного перевезення, проте ці висновки відображають факт внесення невірних відомостей у залізничну накладну або факт недовантаження продукції з боку вантажовідправника.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим у ст. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Залізницею було доставлено до станції призначення та видано вантаж на підставі ст. 52 Статуту залізниць України, згідно якої на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу (для вантажів у контейнерах) лише у разі прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак нестачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.

За п. 29 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 та зареєстрованих у Міністерстві Юстиції України 24.11.2000 року за № 862/5083, у разі недостачі, псування, пошкодження вантажу, якщо ці обставини зазначені в комерційному акті, складеному до видачі вантажу (в тому числі й під час перевезення), станція призначення може видати його одержувачу тільки після визначення розміру фактичної недостачі, псування або пошкодження згідно з пред'явленими одержувачем документами (рахунки-фактури тощо).

При непред'явленні вказаних документів вантаж видається одержувачу після складання комерційного акта з докладним описом стану вантажу або після складання у відповідних випадках акта експертизи.

Відповідно до п. 30 Правил у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знизилась його вартість, залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує незалежних експертів, які відповідно до законодавства мають право на проведення експертизи.

Експертиза провадиться в присутності начальника станції (його заступника або іншого працівника, уповноваженого начальником станції).

Одночасно з викликом експерта станція повідомляє про це одержувача. Одержувач має право взяти участь у експертизі вантажу.

Позивач не дотримався вимог зазначених нормативних актів, тому суд не вбачає у справі належних та допустимих доказів, які б достовірно підтверджували обставини втрати вантажу та наявність у цьому вини залізниці.

Таким чином позов слід визнати необгрунтованим і в його задоволенні відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 18.07.2016.

Суддя В.Д. Воронько