Рішення № 59078857, 20.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.07.16р. Справа № 904/4091/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС Інвест", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення 25 495, 02 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1 від 30.03.2016;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №14-184 юр. від 19.04.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КМС Інвест" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення 25 495,02 грн., з яких: 23 867,69 грн. - пеня, 1 627,33 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 1870 від 27.04.2015р., в частині своєчасної оплати за виконані роботи.

Ухвалою суду від 23.05.2016р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.06.2016р.

23.06.2016р. відповідач подав до суду відзив, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судових засіданнях оголошувались перерви: з 23.06.2016р. до 11.07.2016р., з 11.07.20,16р. до 19.07.20216р.

У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.04.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КМС Інвест" (підрядник) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (замовник) було укладено договір підряду № 1870 (далі - договір).

Замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботу демонтажу градирні № 26Б ЦВП металургійного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки, установлені план-графіком виконання робіт у 2015 році (додаток 1) (далі - робота). У разі зміни строків виконання робіт їх тривалість визначається узгодженим обома сторонами план-графіком виконання робіт, або будь-яким іншим документом, що узгоджений і підписаний обома сторонами. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (п. 1.1. договору).

Вартість робіт за даним договором складає 430 000,00 грн., згідно з договірною ціною (додаток 4), у тому числі вартість матеріалів підрядника складає 10 139,96 грн. ПДВ у розмірі 20% складає 86 000,00грн.включаючи ПДВ, складає 516 000,00 грн., у тому числі демонтаж - 516 000,00 грн.,і лишається незмінною до повного виконання робіт (п. 2.1. договору).

При необхідності виконання інших робіт, не передбачених в п.1.1 даного договору, їх вартість і обсяг узгоджуються сторонами шляхом укладання додаткових угод до даного договору (п. 2.2. договору).

Підрядник зобов'язується: проводити роботи в обсягах згідно з проектно-кошторисною документацією і в строки, що обумовлені в плані-графіку виконання робіт (п. 3.1.1. договору).

Замовник зобов'язується: після виконання робіт забезпечити приймання основних фондів і, після проведення необхідних іспитів, оформити акт приймання основних фондів; в разі відсутності зауважень до якості виконаних робіт оплатити вартість виконаних підрядником робіт у встановлений даним договором строк (п. 3.2.4. та п. 3.2.5. договору).

При завершенні роботи на об'єкті підрядник надає замовникові акт виконаних робіт по типовій формі № КБ-2в, оформлений у двосторонньому порядку, але не пізніше 25-го числа звітного місяця. У випадку мотивованої відмови замовника від підписання акта виконаних робіт сторонами складається двосторонній акт з переліком недоліків і строків їх усунення (акт складається в порядку визначеному в частині а) пункту 6.1.). У випадку порушення узгоджених строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену п. 6.1 цього договору (п. 4.1. договору).

Оплата замовником виконаних підрядником робіт проводиться на підставі актів виконаних робіт по типовій формі № КБ-2В та довідки по формі №КБ-3, оформлених у двосторонньому порядку, рахунків, доданих до них, та податкових накладних, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок підрядника. При цьому підрядник зобов'язаний пред'явити замовнику оформлені документи до оплати в місяці, коли була виконана робота, але не пізніше 25-го числа звітного місяця. Підрядник зобов'язаний надати замовнику податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи підрядника у порядку, встановленому законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту виникнення права на віднесення сум податку на додану вартість в податковий кредит. У випадку прострочення оплати з причини не надання підрядником податкової накладної або в разі порушення ним порядку заповнення і порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, Замовник звільняється від відповідальності за прострочення платежу. Рахунок-фактура повинен містити юридичний номер договору, номер SАР специфікації, номер SАР замовлення на закупівлю, номер підрядника, під яким він зареєстрований в SАР. Підрядник повинен направити оригінал рахунку-фактури до Центру об'єднаних бізнес-послуг замовника. У разі відсутності в рахунку-фактурі необхідної для оплати інформації замовник має право повернути рахунок-фактуру підряднику для виправлення або заміни. Дата отримання належно оформленого рахунку з урахуванням усіх зазначених у цьому пункті вимог замовника буде вважатися датою отримання рахунку. У випадку прострочення оплати з причини неналежно оформленого рахунку, замовник звільняється від відповідальності за прострочення платежу (п. 5.1. договору).

Розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 25 календарних днів з моменту акцепту рахунків замовником але не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним. За згодою сторін допускаються інші форми розрахунків, що не суперечать чинному законодавству України (п. 5.2. договору).

Даний договір вступає в дію з 01.05.2015р. і діє по 31.12.2015р. або до належного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше (п. 7.1. договору).

Як зазначає позивач, він свої зобовязання за договором виконав належним чином, виконав роботу на загальну суму 482 715,36 грн., про що свідчать підписані сторонами та скріплені їх печатками акти приймання виконаних підрядних робіт:

- № 511-09-11 за листопад 2015р. на суму 461 661,82 грн. з ПДВ (а.с. 21-23);

- № 511-09-12 за грудень 2015р. на суму 19 692,04 грн. з ПДВ (а.с. 25-26);

- № 511-17-12 за грудень 2015р. на суму 1 361,50 грн. з ПДВ (а.с. 28-29).

Позивач стверджує, що відповідач розрахувався за виконану роботу, на підтвердження чого надав копії платіжних доручень:

- № НОМЕР_1 від 01.02.2016р. на суму 461 661,82 грн., призначення платежу: «оплата згідно контракту 1870» (а.с. 24);

- № НОМЕР_2 від 08.02.2016р. на суму 19 692,04 грн., призначення платежу: «оплата згідно контракту 1870» (а.с. 27);

- № 600005835 від 15.02.2016р. на суму 1 361,50 грн., призначення платежу: «оплата згідно контракту 1870» (а.с. 30). Позивач вважає, що у порушення умов договору розрахунок було здійснено несвоєчасно, внаслідок чого позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 23 867,69 грн. та 3 % річних у розмірі 1 627,33 грн.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 Цивільного кодексу України

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Оскільки законом, у даному випадку, не передбачено розмір штрафних санкцій, то застосовуються санкції, передбачені договором. Суд зазначає, що стягнення пені не передбачено умовами укладеного між сторонами договору.

Позивач у позовній заяві посилається на ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає максимальний розмір пені, а ст. 1 згаданого закону унормовує, що розмір пені встановлюється за згодою сторін. Як вказано вище, стягнення пені умовами укладеного між сторонами договору не передбачено. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені є безпідставними та необґрунтованими, отже не підлягають задоволенню.

23.06.2016р. відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що п.5.1. договору визначено, що оплата замовником виконаних підрядником робіт провадиться на підставі актів виконаних робіт по типовій формі КБ-2в та довідки по формі №КБ-3, оформлених у двосторонньому порядку, рахунків, доданих до них та податкових накладних, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок підрядника. Підрядник зобов'язаний надати замовнику податкову накладну протягом 15 календарних днів з моменту виникнення права на віднесення податку на додану вартість в податковий кредит. У випадку прострочення оплати з причини ненадання підрядником податкової накладної або в разі порушення ним порядку заповнення і порядку реєстрації податкової накладної замовник звільняється від відповідальності за прострочення платежу. Так, в даному конкретному випадку позивач, обґрунтовуючи наявність підстав для оплати виконаних робіт з боку відповідача, надав до суду виключно акти приймання виконаних підрядних робіт та не долучив жодних належних доказів направлення на адресу, зазначену у п.5.1. договору, оригіналів рахунків та податкових накладних. Факт ненаправлення вказаних документів: по-перше, свідчить про порушення позивачем умов договору; по-друге, вказує на відсутність у відповідача підстав для оплати робіт з демонтажу, і відповідно, на відсутність прострочення виконання зобов'язання з боку останнього; по-третє, зумовлює звільнення замовника від відповідальності за прострочення платежу, навіть якщо припустити можливість існування такого прострочення. Таким чином, вимоги щодо стягнення пені та 3% річних є абсолютно безпідставними.

Відповідно до п. 5.1. договору оплата замовником виконаних підрядником робіт проводиться на підставі актів виконаних робіт по типовій формі № КБ-2В та довідки по формі №КБ-3, оформлених у двосторонньому порядку, рахунків, доданих до них, та податкових накладних, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок підрядника. При цьому підрядник зобов'язаний пред'явити замовнику оформлені документи до оплати в місяці, коли була виконана робота, але не пізніше 25-го числа звітного місяця. Підрядник зобов'язаний надати замовнику податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи підрядника у порядку, встановленому законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту виникнення права на віднесення сум податку на додану вартість в податковий кредит. У випадку прострочення оплати з причини не надання підрядником податкової накладної або в разі порушення ним порядку заповнення і порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, Замовник звільняється від відповідальності за прострочення платежу. Рахунок-фактура повинен, містити юридичний номер договору, номер SАР специфікації, номер SАР замовлення на закупівлю, номер підрядника, під яким він зареєстрований в SАР. Підрядник повинен направити оригінал рахунку-фактури до Центру об'єднаних бізнес-послуг замовника. У разі відсутності в рахунку-фактурі необхідної для оплати інформації замовник має право повернути рахунок-фактуру підряднику для виправлення або заміни. Дата отримання належно оформленого рахунку з урахуванням усіх зазначених у цьому пункті вимог замовника буде вважатися датою отримання рахунку. У випадку прострочення оплати з причини неналежно оформленого рахунку, замовник звільняється від відповідальності за прострочення платежу.

В силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що він виконаний не вірно.

Вірні періоди нарахування 3 % річних:

- за актом № 511-09-11 з 20.12.2015р. (24.11.2015р. + 25 календарних днів) по 31.01.2016р. (оплата 01.02.2016р.), однак суд не виходить за межі позовних вимог і розраховує з 21.12.2015р. (як зазначено позивачем у розрахунку) - 1 593, 68 грн. (3% річних за 42 дня прострочення);

- за актом № 511-09-12 з 20.01.2016р. (25.12.2015р. + 25 календарних днів) по 07.02.2016р. (оплата 08.02.2016р.) - 29,13 грн. (3% річних за18 днів прострочення);

- за актом № 511-17-11 з 24.01.2016р. (29.12.2015р. + 25 календарних днів) по 14.02.2016р. (оплата 15.02.2016р.) - 2,46 грн. (3% річних за 22 дня прострочення).

Відповідно до здійсненого судом розрахунку розмір 3 % річних становить 1625,27 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобовязання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 625,27 грн. -3% річних.

Також у відзиві відповідач зазначає, що пунктом 6.1. договору передбачено, що за порушення строків, що зазначені в план-графіку виконання робіт, Підрядник оплачує Замовнику штраф в розмірі 5% від загальної вартості договору за відрахуванням вартості вже виконаних етапів робіт одноразово, а також неустойку у встановлених розмірах. За порушення графіку освоєння грошових коштів (толеранс - 5%) замовник має право стягнути з підрядника штраф у розмірі 10% від суми грошових коштів, що мали бути освоєні в 2015 році. Відповідно до узгодженого плану - графіку виконання робіт, виконання робіт триває з 01.05.2015р. по 31.08.2015р. Період освоєння грошових коштів травень 2015 року - серпень 2015 року, відповідно до графіку освоєння грошових коштів. Однак, ТОВ «КМС ІНВЕСТ» не приступило до виконання робіт у строки обумовлені в договорі, чим порушило свої зобов'язання за договором. Лише 03.09.2015р. (хоча строк виконання робіт закінчився 31.08.2015р.) позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив подовжити графік виконання робіт та освоєння грошових коштів по договору до 01.12.2015р. До роботи позивач зобов'язався приступити з 01.10.2015р. Даний лист не можна вважати документом, що узгоджений і підписаний обома сторонами та таким, що переносить строки виконання робіт за договором в розумінні п.1.1. договору. На даному документі відсутній підпис замовника за договором та відсутня печатка ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тим не менш, у листопаді та грудні 2015 року підрядником було частково виконано роботи за договором. Оскільки відповідач в співробітництві з контрагентами дотримується принципів ділової етики підприємництва, а також в даному конкретному випадку мав намір продовжувати договірні відносини з позивачем, замовник здійснив оплату виконаних робіт. В той же час, з огляду на вказане порушення визначених договором строків з боку позивача, 04.03.2016р. відповідач з метою захисту своїх законних прав та інтересів звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ «КМС ІНВЕСТ» неустойки та штрафу. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області (суддя Дубінін І.Ю.) від 21.03.2016р. за зазначеним позовом було відкрито провадження у справі № 904/1792/16. Станом на 21.06.2016р. провадження в даній справі триває, спір не вирішено. Таким чином, позивач замовчує факт наявності спору між сторонами з приводу невиконання ним умов договору, та залишає поза увагою суду обставини, які мають істотне значення для вирішення справи.

Господарський суд зазначає, що порушення строків виконання робіт чи порушення графіку освоєння грошових коштів не є предметом розгляду даної справи та факт наявності спору між сторонами з цього приводу не впливає на результат розгляду справи № 904/4091/16.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 1 290,22 грн. (93,63 %), на відповідача 87,78 грн. (6,37 %).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, ідентифікаційний код 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС Інвест" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Українська, буд. 32, офіс 1, ідентифікаційний код 39102185) 1 625,27 грн. - 3% річних, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, ідентифікаційний код 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС Інвест" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Українська, буд. 32, офіс 1, ідентифікаційний код 39102185) витрати по сплаті судового збору у розмірі 87,78 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.07.2016р.

Суддя ОСОБА_3