Рішення № 59078808, 20.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.07.16р. Справа № 904/5484/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТОКОМБУД", м.Дніпро

до Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпро

про стягнення 43183,70 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 08.04.2016 року

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №268 від 01.06.2016 року.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІСТОКОМБУД" (далі - позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 39 261,15 грн. пені, 3336,43 грн. 3 % річних, 586,12 грн. інфляційного збільшення заборгованості та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №2016/01/05/о від 15.02.2016 року про закупівлю послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, холодного та гарячого водопостачання та водовідведення та з ліквідації аварій на внутрішньо квартирних мережах в частині повного та своєчасного розрахунку, у зв'язку з чим позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційного збільшення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 р. по справі № 904/5484/16 порушено провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.07.2016 р.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.07.2016 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІСТОКОМБУД" (учасник) та Комунальним підприємством "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради (замовник) укладений Договір №2016/01/05/о про закупівлю послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, холодного та гарячого водопостачання та водовідведення та з ліквідації аварій на внутрішньо квартирних мережах (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. учасник зобов'язується у 2016 році надавати замовникові послуги згідно ДК 16:2010 код 43.22.1 Монтаж водопровідних, каналізаційних, систем опалювання, вентиляції та кондиціонування повітря /Послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, холодного та гарячого водопостачання та водовідведення та з ліквідації аварій на внутрішньо квартирних мережах у житловому фонді згідно переліку (додаток № 1 до Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору, до 05-го числа місяця, наступного за звітним учасник дає замовнику акти виконаних робіт і рахунок на оплату. Замовник підписує акти, засвідчує під печаткою і у триденний термін повертає один примірник актів учаснику. На підставі підписаних актів та рахунку учасника, замовник здійснює розрахунок за виконані роботи протягом десяти з дати підписання.

Між позивачем та відповідачем підписані акти приймання виконаних робіт: № 11 від 29.02.2016 року на суму 200 800,34 грн.; № 24 від 31.03.2016 р. на суму 385 318,00 грн.; № 34 від 30.04.2016 року на суму 385 318,00 грн.

Пунктом 3.3.1. Договору передбачено, що замовник зобовязаний проводити оплату за виконані учасником роботи.

Однак, відповідач свої зобовязання виконав частково, внаслідок чого, у зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 39 261,15 грн., 3 % річних у розмірі 3 336,43 грн. та інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 586,12 грн., що і стало підставою для звернення позивача за захистом його порушеного права та є підставою для виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 4.2. Договору у разі несвоєчасної оплати замовник сплачує учаснику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки та відшкодовує заподіяні збитки.

На підставі п. 4.2. Договору, позивачем здійснено нарахування відповідачу пені за період з 28.05.2016 р. по 30.06.2016 р. на загальну суму 39 261,15 грн. Перевіривши розрахунок пені за означений період суд вважає його вірним і таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Позивачем здійснено нарахування на суму основного боргу на суму 3% річних 3336,43 грн. (за період з 28.05.2016 р. по 30.06.2016 р.) та суму інфляційного збільшення заборгованості 586,12 грн. (за травень 2016 р.) Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційного збільшення заборгованості за означені періоди, суд вважає їх вірними та такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 39 261,15 грн. пені, 3336,43 грн. 3 % річних, 586,12 грн. інфляційного збільшення заборгованості.

Судовий збір у справі покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради (49127, м. Дніпро, вул. Агнії Барто, 19; код ЄДРПОУ 05451368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТОКОМБУД" (49099, м. Дніпро, б-р Рубіновий, буд. 14; код ЄДРПОУ 39397553) 39 261,15 грн. (тридцять девять тисяч двісті шістдесят одна грн. 15 коп.) пені, 3336,43 грн. (три тисячі триста тридцять шість грн. 43 коп.) 3 % річних, 586,12 грн. (пятсот вісімдесят шість грн. 12 коп.) інфляційного збільшення заборгованості, 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_3

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України 20 липня 2016 р.