Постанова № 59078678, 07.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 липня 2016 року № 826/1022/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7"до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпро скасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень № 7526552201 від 16.01.2014 р. та № 7026552206 від 16.01.2014 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2015 року Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №7026552206 від 16.01.2014 та справу в цій частині направлено на новий розгляд.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення без урахування всіх обсотаним справи не зважаючи на наявність рішення суду.

Представник Позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.

В письмових запереченнях Відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що за результатами перевірки дотримання позивачем вимог валютного законодавства при здійснені зовнішньоекономічних операцій було встановлено, факт несвоєчасного надходження товару на територію України за контрактами.

Враховуючи, що в судове засідання не прибув представник Відповідача, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Судом встановлено, що 12.11.2013 старшим слідчим з ОВС 3-го відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів та зборів України капітаном податкової міліції Аллахвердян К.О. за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013160000000034 від 15.10.2013 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України винесено постанову про призначення позапланової документальної перевірки, якою призначено у кримінальному провадженні № 32013160000000034 документальну позапланову виїзну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ТОВ „Авантаж 7" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 01.10.2013 р.

Начальником Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві 04.12.2013 року видано наказ № 2655, яким на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Авантаж 7" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства аз період з 01.01.2011 р. по 01.10.2013 р.

В період з 04.12.2013 р. по 17.12.2013 р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на підставі наказу № 2655 від 04.12.2013 р. та на підставі виконання постанови про призначення позапланової документальної перевірки старшого слідчого з ОВС 3-го відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів та зборів України капітаном податкової міліції Аллахвердян К.О. проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю „Авантаж 7" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства аз період з 01.01.2011 р. по 01.10.2013 р.

За результатами перевірки складено акт № 868/26-55-22-01/33831847 від 31.12.2013, яким встановлено порушення, зокрема, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 770 817,00 грн. та порушення статті 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті ", а саме, несвоєчасне надходження на територію України товару від фірми нерезидента за контрактом № 01-АВН-804 від 17.09.2012 у сумі 186553,13 євро (еквів. 1588067,10 грн.), кількість днів прострочення -1, у сумі 110 922,28 євро (еквів. 1 355843,51 грн.), кількість днів прострочення - 3.

На підставі акта перевірки Податковим органом 16.01.2014 р. прийняті податкові повідомлення - рішення № 7526552201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2 656 226, 00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 885409,00 грн. та № 7026552206, яким зараховано суму грошового зобов'язання за платежем: „пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД" на загальну суму 16196,08 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Авантаж 7", не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 7526552201 від 16.01.2014 та № 7026552206 від 16.01.2014, звернулось з відповідним позовом до суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2015 року Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №7026552206 від 16.01.2014 та справу в цій частині направлено на новий розгляд.

Враховуючи вищевикладене підлягають розгляду позовні вимоги Позивача в частині щодо скасування податкове повідомлення - рішення від 16.01.2014 р. № 7026552206.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки було перевірено імпортні контракти, за якими встановлено порушення термінів розрахунків у відповідності до ст.2 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та нарахована пеня, а саме: за контрактом №02-АВН-804 від 07.12.2012 року за несвоєчасне надходження на територію України товару від фірми нерезидента РУП «Производственное объединение «Белоруснефть» (Республіка Білорусь) у сумі 515 183,75 євро (еквів. 5 636 056,39 грн.), кількість днів прострочення - 1 у сумі 431 730,18 євро (еквів. 4 581 654,51 грн.), кількість днів прострочення - 2.

В матеріалах справи міститься Розрахунок пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності за результатами перевірки Позивача, з якого вбачається, що пеня нарахована за період прострочення поставки товару 07.06.2013 р. та з 08.06.2013 р. - 10.06.2013 р. по Договору №01-АВН-804 від 17.09.2012 р.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно п.2.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України №136 від 24.03.1999 р., відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта (іншого документа).

Пунктом 3 постанови Правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 16.11.2012 № 475 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 259 Митного кодексу України, Попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред'явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. Якщо під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією органом доходів і зборів бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) і рішення органу доходів і зборів за результатами такого дослідження (аналізу, експертизи) не може бути прийнято у 30-денний строк з дня оформлення тимчасової митної декларації, цей строк продовжується органом доходів і зборів, але не більше ніж на 15 днів.

Частиною 1 ст. 261 Митного кодексу України передбачено, що у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що Декларант має право подати попередню, тимчасову або періодичну митну декларацію, в якій відображається перетин митного контролю товару.

Згідно з Класифікатором типів декларацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 N 1011, Класифікатор типів декларацій ввезення, присвоєно літерний код "ІМ" (Тимчасова митна декларація на товари, точні відомості про код згідно з УКТЗЕД яких можуть бути встановлені після проведення їх дослідження, отримання додаткової інформації тощо - "ТН"; Попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення - "ЕЕ"; Додаткова декларація до тимчасової декларації - "ДТ"); Класифікатор митних режимів, позначається цифрами «Імпорт (випуск для вільного обігу)» - 40.

Так, попередні декларації типу ІМ 40 ЕЕ, за якими товар переміщується через митний кордонну країни, складаються в електронному вигляді, вносяться до Реєстру митних декларацій та заявнику (отримувачу товару) в роздрукованому вигляді не надаються. Дані про складення щодо товару попередньої митної декларації ІМ 40 ЕЕ, її номер та дата оформлення містяться у гр. 40 кінцевої декларації ІМ 40ДТ (додаткова до тимчасової декларація).

Позивачем надано суду митні декларації, з яких вбачається, що МД - 2 за №101060001/2013/002051 в розділі №1 зазначено, ІМ 40 ТН (Тимчасова митна декларація), дата перетину кордону з відміткою Житомирської митниці 13.05.2013 р.; МД - 2 за №101060001/2013/002438 в розділі №1 зазначено, ІМ 40 ДТ (Додаткова декларація до тимчасової декларації), дата перетину кордону з відміткою Житомирської митниці 07.06.2013 р., в той же час, в графі 40 відображено відомості про подання Тимчасової декларації (№101060001/2013/002051 від 13.05.2013 р.).

Також, в матеріалах справи міститься МД - 2 за №101060001/2013/002287 в розділі №1 зазначено, ІМ 40 ТН (Тимчасова митна декларація), дата перетину кордону з відміткою Житомирської митниці 31.05.2013 р.; МД - 2 за №101060001/2013/002461 в розділі №1 зазначено, ІМ 40 ДТ (Додаткова декларація до тимчасової декларації), дата перетину кордону з відміткою Житомирської митниці 10.06.2013 р., в той же час, в графі 40 відображено відомості про подання Тимчасової декларації (№101060001/2013/002287 від 31.05.2013 р.).

З аналізу досліджених судом митних декларацій вбачається, що товар перетнув митний кордон 13.05.2013 р. та 31.05.2013 р., згідно Тимчасових митних декларацій (№101060001/2013/002051, №101060001/2013/002287), а не 07.06.2013 р., 10.06.2013 р., як вважає Відповідач, оскільки перша подія настала згідно Тимчасової митної декларації, а не подання декларантом Додаткової декларації до тимчасової декларації, що в свою чергу свідчить про помилковість встановлення Відповідачем порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Позивачем, а отже і застосування пені є необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 7026552206 від 16.01.2014 р. підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ГУ ДФС у місті Києві № 7026552206 від 16.01.2014 р.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук