Ухвала суду № 59078560, 18.07.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 липня 2016 року Справа № 910/29690/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,перевіривши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2016у справі №910/29690/15 господарського суду міста Києваза позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"; 2. Публічного акціонерного товариства "Рітейл груп"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АВСОН";провизнання недійсними протоколу загальних зборів засновників, розподільчого балансу, статутута за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"; 2. Публічного акціонерного товариства "Рітейл груп"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авсон";провизнання недійсними рішень загальних зборів учасників

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2016 у справі №910/29690/15 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2016 повернуто без розгляду на підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 16.06.2016 (відповідно до експрес накладної 00824365-ААWH) Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (надалі - скаржник) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати.

Колегія суддів, розглянувши матеріали поданої скаржником касаційної скарги, встановила, що остання не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Дослідивши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2016 у справі №910/29690/15 з доданими до неї документами, колегія суддів касаційної інстанції встановила, що до скарги не додано доказів надсилання її копій сторонам у справі, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет", Публічному акціонерному товариству "Рітейл груп"; Товариству з обмеженою відповідальністю "АВСОН" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Пролог-93", що відповідно до вищезазначеного, є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Стосовно доданої до касаційної скарги копії фіскального №3788 від 22.02.2016, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПУ України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з пунктом 5.27 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, яким затверджено Національний стандарт України Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" (далі - стандарт) визначено порядок засвідчення копій документів, а саме: відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Однак, копія фіскального №3788 від 22.02.2016 не можне вважатися належним доказом надіслання примірника касаційної скарги стороні у справі, оскільки, по-перше, доданий фіскальний свідчить про надіслання поштової кореспонденції Товариству з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" проте, як вбачається з матеріалів справи однією із її сторін є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (відповідач); по -друге, копія фіскального чеку 3788 від 22.02.2016 не завірена належним чином, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 36 ГПК України та п. 5.27 стандарту, які ставляться до письмових доказів; по - третє, вказаний фіскальний чек датований 22.02.2016, тоді, як оскаржувана ухвала Київського апеляційного господарського суду прийнята 03.06.2016, тобто дата фіскального чеку передує даті прийняття оскаржуваного судового акта.

Таким чином, заявником касаційної скарги не дотримано вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України щодо надання до касаційної скарги належних доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Указане є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, ставка судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378,00 грн.

Таким чином, за подачу у 2016 році касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2016 у даній справі судовий збір становить 1378,00 грн.

Разом з тим, звертаючись із касаційною скаргою (16.06.2016 дата подачі) на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2016 у справі №910/29690/15, доказів сплати судового збору не надало, а заявило клопотання про відстрочення оплати судового збору за оскарження судового рішення.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір", у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги (16.06.2016), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до приписів розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 у розгляді питань, пов'язаних, зокрема, з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням його від сплати (стаття 8 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (пункт 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/2093/15 від 12.11.2015).

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 1118 ГПК України касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини 107 ГПК України, розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

Водночас, звертаючись до суду касаційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржник не навів обґрунтованих підстав та не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору та вчинення останнім всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги до прийняття постанови у справі.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що сам факт подання стороною клопотання про відстрочення спати судового збору не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відстрочити сплату судового збору, оскільки клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на приписи ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та постанови пленуму України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 повинно містити докази та обґрунтовані доводи, які підтверджують неможливість сплати стороною судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Сбербанк" у задоволенні клопотання про відстрочення оплати судового збору за оскарження судового рішення.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2016 у справі №910/29690/15 повернути скаржнику без розгляду.

3. Справу №910/29690/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

В.І. Картере