Постанова № 59078511, 18.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 липня 2016 року письмове провадження № 826/17745/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., розглянувши адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства соціальної політики України,

Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації,

Управління Державної служби охорони ГУ МВС України в Київській області,

Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі

м. Миколаєва

про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідачів в якому з урахуванням змінених позовних вимог, згідно заяви від 26.11.2015 року просив:

- визнати, що накази №14 від 16.01.1987 та №168 від 29.06.1987 р., відповідно до яких він прибув та вибув з зони ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та довідка №99 від 30 жовтня 1992 року про виплату заробітної плати з підвищеним коефіцієнтом 3 за роботи в зоні відчуження відповідають п. 10 ч. 3 Порядку видачі посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997р. №51, і є достатніми для визнання категорії 2 Учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

- скасувати незаконне рішення комісії Департаменту соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації про позбавлення його категорії 2 учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

- зобов'язати Управління Державної служби охорони ГУМВС України в Київській області надати Управлінню Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаїв виключно архівні документи про роботи в зоні безумовного відчуження ОСОБА_1, складені в період та не пізніше періоду з 05.01.1987р. по 05.07.1987р.;

- скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 як таке, що було прийняте раніше незаконного позбавлення категорії 2 учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

- зобов'язати Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) та Департамент соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації відновити ОСОБА_1 категорію 2 учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з дати незаконного позбавлення та відновити відповідні виплати;

- зобов'язати Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) та Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва відновити ОСОБА_1 пенсійні виплати з дати незаконного їх припинення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і положення Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51, та вказує, що факт його участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження з 16 червня 1987 року по 11 вересня 1987 року підтверджується належними документами.

Вважає неправомірним рішення Департаменту соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації про безпідставність видачі йому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та визнання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові. Просив суд позов задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача 2, подав до суду письмові заперечнення на позов, у яких зазначив, що на підставі представлених документів Комісією прийнято рішення про безпідставність видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, оскільки не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження більше 12 днів. Просив розгляд справи проводити без присутності представника Комісії.

У судовому засіданні 10 лютого 2016 року ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив:

05 липня 1996 року ОСОБА_1 Миколаївською обласною державною адміністрацією видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, серія НОМЕР_1.

За інформацією Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 позивачу було видано на підставі довідки управління охорони при управлінні внутрішніх справ Київської області від 30.10.1992 №99 про підвищену оплату праці за роботу у зоні відчуження в м. Чорнобиль за період з 05.01.1987 по 05.07.1987.

На запит управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва до управління Державної служби охорони ГУМВС України в Київській області отримано довідку № 13/4-1-341 за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР із праці та соціальних питань від 09.03.1988 №122, маршрутний лист №13/4-1-342, за якими позивачем виконувалися роботи у населених пунктах зони відчуження (м. Чорнобиль, а також м. Прип'ять, ст. Янів) у 1987 році протягом 12 календарних днів (16.06.1987 - 22.06.1987, 23.06.1987 -- 25.06.1987, 27.06.1987 - 28.06.1987).

На засіданні Миколаївської обласної комісії по визначенню статусу осіб, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі представлених документів прийнято рішення, оформлене протоколом №12 від 31 грудня 2013 року, про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 і наданню йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС категорії 3 як такому, що виконував роботи в зоні відчуження в 1987 року протягом 12 календарних днів.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 02.06.2014 року звернувся до Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації про скасування незаконного, на його думку рішення, однак станом на час розгляду справи відповіді не отримав.

З матеріалів справи вбачається, що листом Міністерства соціальної політики України від 25.06.2015 року № 476/20/132-15, позивача повідомлено, що підстав для перегляду рішення обласної комісії та визначення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 немає.

На підставі прийнятого рішення Комісії від 31 грудня 2013 органами Пенсійного фонду України на обліку яких перебуває позивач було призупинено останньому виплату пенсії як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28 лютого 1991 року (далі - Закон №796-XII).

Відповідно до ст. 9, 10, п. 2 ч. 1 ст. 14, ч.ч. 1, 4 ст. 15 Закону №796-XII, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;

- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);

- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.

Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи також регулюються Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20 січня 1997 року, згідно п.п. 5, 10, 12 якого, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" і "Постраждалий від Чорнобильської катастрофи" (категорії 1, 2, 3 серії А) без відмітки про перереєстрацію, передбачену у абзаці першому пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. N 135 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 6, с. 68, число 34, с. 7; 1998 р., N 19, ст. 681), з тимчасовими вкладками затвердженого цією постановою зразка для осіб, які станом на 1 жовтня 1998 р. не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року.

Видача посвідчень провадиться: народним депутатам України, відповідальним працівникам Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Прокуратури України, Кабінету Міністрів України, а також керівникам центральних органів виконавчої влади, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, працівникам підприємств і організацій, розташованих у зоні відчуження, - Мінпраці; іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Посвідчення видаються, зокрема:

- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту);

- особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток №1).

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.

У разі встановлення цими комісіями факту необгрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №187 від 17 травня 2006 року затверджено Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до п.п. 1.1, 3, 5.1, 5.3 якого, Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія) - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України (далі - Мінпраці України) для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Основні завдання Комісії: розгляд спірних питань осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з метою визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії; перевірка правильності видачі посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Рішення Комісії приймаються колегіально і є обов'язковими для виконання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення або його вилучення як такого, що видане безпідставно.

Згідно п. 5.3 Положення рішення Комісії оформляється протоколом, що підписується головою та секретарем Комісії.

Відповідно до п.п. 5.4, 5.5 Комісія розглядає спірні питання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.В окремих випадках, у порядку оскарження попереднього рішення, Комісія розглядає справи громадян за їх особистим зверненням.

Рішення Комісії може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.

З обставин справи вбачається, що до висновків про безпідставність видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 і визнання йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС категорії 3 відповідач 2 дійшов з огляду на те, що ОСОБА_1 виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС у 1987 році менше ніж 14 календарних днів, що відповідно статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є недостатнім для віднесення позивача до 2-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При цьому до уваги було взято довідку № 13/4-1-341 за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР із праці та соціальних питань від 09.03.1988 №122, маршрутний лист №13/4-1-342, за якими позивачем виконувалися роботи у населених пунктах зони відчуження (м. Чорнобиль, а також м. Прип'ять, ст. Янів) у 1987 році протягом 12 календарних днів.

Проте з таким рішенням Комісії по визначенню статусу осіб, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС погодитись не можна, оскільки таке прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Так, з матеріалів справи вбачається, що наказом управління внутрішніх справ виконавчого органу Київської обласної ради народних депутатів від 16.01.1987 року № 14 л/с молодшого сержанта міліції ОСОБА_1, прибувшого з УВС Миколаївського облвиконкому призначено з 05.01.1987 року на посаду міліціонера відділу позавідомчої охорони при відділі внутрішніх справ Чорнобильського райвиконкому.

Наказом управління внутрішніх справ виконавчого органу Київської обласної ради народних депутатів від 29.07.1987 року № 168 л/с старшого сержанта міліції ОСОБА_1 - міліціонера відділу позавідомчої охорони при відділі внутрішніх справ Чорнобильського райвиконкому, відкомандировано з 05.07.1987 року в розпорядження УВС Миколаївського облвиконкома.

Відповідно до довідки Управління державної служби охорони ГУ МВС України в Київській області від 27.07.2014 року № 13/4-1- 137, відділ позавідомчої охорони при відділі внутрішніх справ Чорнобильського райвиконкому за місцем дислокації у 1987 році знаходився за адресою: Київська область, м. Чорнобиль, вул. Кірова, 7.

Згідно довідки Управління охорони при управлінні внутрішніх справ Київської області від 30.10.1992 року № 99, ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження м. Чорнобиль в період з 05.01.1987 року по 05.07.1987 року по відомостях від 20.02.1987 року № 19, від 21.03.1987 року № 32, від 20.05.1987 року № 64, від 20.06.1987 року № 83 виплачено заробітну плату в сумі 672 карб, 86 коп. з підвищенням коефіцієнта 3 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7.

Вказана довідка, на підставі якої видано посвідчення позивачу є чинною, доказів щодо її фальсифікації або недостовірності інформації, вказаної у довідці, що підтверджує перебування позивача у відрядженні в зонах відчуження м. Чорнобиль у січні-липні 1987 року сторонами суду не надано.

Відтак, вищезазначені документи згідно пункту 10 Порядку №51 є підставами для видачі посвідчень учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В той же час, судом встановлено, що при прийнятті рішення обласною комісією, матеріали особової справи ОСОБА_1 не досліджувалися, належними доказами не спростовано доводів позивача про виконання робіт щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження у спірний період згідно наказів управління внутрішніх справ виконавчого органу Київської обласної ради народних депутатів від 16.01.1987 року № 14 л/с, від 29.07.1987 року № 168 л/с, доказів перебування позивача за межами зони відчуження у період з 05.01.1987 року по 05.07.1987 року відповідачами суду не надано.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідачем 2 прийнято без достатньої мотивації, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та дослідження всіх первинних документів позивача, без обґрунтованості прийнятих рішень, передбачених пунктом 1.2 Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС №187 від 17.05.2006 року, а також без дотримання критеріїв, визначених Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у відповідності до пункту 4 Положення, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Крім цього, рішення відповідача 2 від 31 грудня 2013 року, оформлене протоколом №12, всупереч вимогам підпункту 5.3 пункту 5 Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, підписане лише секретарем Комісії.

Суд також враховує, що факт перебування позивача в зоні аварії на ЧАЕС не заперечується відповідачами. На момент присвоєння статусу ліквідатора, необхідні для цього документи були в наявності.

Факт не надання архівними установами певних документів, відсутність відомостей щодо виконуваних позивачем робіт у зв'язку із сплином часу та знищенням багатьох документів не може означати безпідставність видачі позивачу посвідчення ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та не може бути підставою для позбавлення позивача статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Таким чином суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення відповідача 2 від 31 грудня 2013 року, оформлене протоколом №12 та забов'язання поновити у раніше наданому йому статусі.

Щодо позовних вимог позивача 1, 3, 4 то матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підтверджуючих їх обґрунтованість, а тому вони не підлягають задоволенню, як необґрунтовані. Водночас, суд зазначає, що скасування рішення від 31 грудня 2013 року, оформлене протоколом №12, про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 є належним захистом порушеного права позивача.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Міністерства соціальної політики України (Мінсоцполітики) та Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва відновити ОСОБА_1 пенсійні виплати з дати незаконного їх припинення, суд вважає, що вони заявлені передчасно, оскільки судове рішення про скасування рішеня комісії від 31.12.2013 р. не набрало законної сили, а відповідачі не мали здійснювати дії по відновленню пенсійних вимог. Таким чином зазначена вимога заявлена позивачем на майбутнє.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оформлене протоколом №12 від 31.12.2013 р. про підтвердження статусу ОСОБА_1 як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3, та про визнання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 виданим безпідставно.

3. Зобов'язати Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поновити ОСОБА_1 у статусі учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та підтвердити вказаний статус.

У задоволенні решти вимог,-відмовити.

Судові витрати в розмірі 511,36 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов